Постанова № 71619620, 11.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/1181/16-ц Головуючий у І інстанції Кравченко Л. М.Провадження № 22-ц/780/447/18 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 30 11.01.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Шуляка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2016 року про повернення заяви позивачу у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Київоблгаз" про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом, проте ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2016 року позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку і з тим, що позивачем не було надано доказів на підтвердження своїх вимог, крім того не було зазначено, у чому саме полягають витрати, які він поніс.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 було повернуто позивачеві.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було усунуто недоліків позовної заяви, тому вона підлягає поверненню.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом, проте ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2016 року позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку і з тим, що позивачем не було надано доказів на підтвердження своїх вимог, крім того не було зазначено, у чому саме полягають витрати, які він поніс (а.с.3).

На виконання вказаної ухвали, ОСОБА_2 надав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви із викладом обставин, на які посилався (а.с.7).

Однак, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 було повернуто позивачеві (а.с.8).

Стаття 175 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року, що набрав чинності 15 грудня 2017 року) закріплює вимоги до форму і змісту позовної заяви.

У відповідності до абз. 4 п. п. 2, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав. Подання доказів можливе і на наступних стадіях процесу, а тому суд не вправі через неподання доказів залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Однак, суд першої інстанції вказані норми права не врахував і, не дивлячись на те, що позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам ЦПК України, помилково визнав її неподаною та повернув її позивачу.

Вищенаведене дає підстави для висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального закону та є такою, що обмежує задеклароване у ст. 3 ЦПК України право позивача на звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у зв'язку з чим ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2016 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: