Вирок № 71619453, 16.01.2018, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/1/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Скрипник Р. А.

з участю прокурора Скиби Є.І.,-

обвинуваченого ОСОБА_1,

та потерпілої ОСОБА_2,-

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого: вироком Диканського районного суду Полтавської області від 14 червня 2017 року, за ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання виді трьох місяців арешту, 18 07.2017 року Диканським районним судом за ст. 358 ч. 4, 27 ч. 5, 358 ч. 4, 70 ч. 4 до покарання у виді п"яти місяців арешту. Згідно ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднати вирок Диканського районного суду від 14.06.2017 року та остаточно визначити покарання у виді п"яти місяців арешту. Звільненого звя"зку з відбуттям визначеного судом покарання,

обвинуваченого за ст. 185 ч. 2 КК України, та угоду про примирення між ним та потерпілою ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 маючи непогашену судимість за вчинення корисливого умисного злочину пов"язвного з викраденням чужого майна на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний аналогічний злочин.

27 жовтня 2017 року обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи в під"їзді № 1 багатоквартирного будинку № 88 по вул. Незалежності в смт Диканька Полтавської області у власних справах на маршовій площадці розташованій на між першим та другим поверхом будинку побачив спортивний велосипед марки " AVANTI" модель " HACKER", який належав потерпілій ОСОБА_2 та вирішив його викрасти. Далі реалізуючи свій умисний умисел на викрадення чужого майна з метою наживи, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, у вечірній час, близько 21 години 27 жовтня 2017 року, зайшов до вищевказаного під"їзду, де впевнився у відсутності потерпілої та сторонній осіб та повторно таємно викрав спортивний велосипед марки "AVANTI" модель " HACKER" таким чином спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнових збитків на суму 2 807 грн. 78 коп. Викраденим майном обвинувачений розпорядився на власний розсуд. У вчиненому розкаюється.

В ході досудового розслідування потерпіла ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 26 грудня 2017 року уклали письмову угоду про примирення між собою, яка містить повне формулювання кримінального правопорушення, таємне викрадення чужого майна ( ст. 185 ч. 2 КК України) , вказано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним вказаного вище злочину щиро кається у вчиненому.

В угоді про примирення також вказано узгоджене потерпілою та обвинуваченим покарання у виді трьох місяців арешту, а також згода сторін на його призначення та наслідки укладення та затвердження угоди про примирення , передбачені ст. 473 КПК України.

Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про примирення, вислухавши міркування з приводу її затвердження прокурора потерпілу, обвинуваченого, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства та роз'яснивши потерпілому і обвинуваченому наслідки її затвердження, суд приходить до твердого переконання, що угода про примирення може бути затверджена, а обвинуваченому може бути призначена узгоджена міра покарання за наступних підстав.

Як вбачається з пояснень потерпілої і обвинуваченого в суді, змісту угоди про їх примирення, вона укладена ними на добровільних засадах, ця угода не суперечить вимогам КПК України та інтересам суспільства, не порушує права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, є об'єктивні підстави для виконання обвинуваченим ОСОБА_1 взятого на себе обов'язку виконати визначене угодою покарання, в угоді вказане вірне формулювання обвинувачення, правова кваліфікація кримінального правопорушення за ст. 185 ч.2 КК України, що є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілою та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом також встановлено, що потерпіла і обвинувачений узгодили, яке покарання за вчинене повинен нести обвинувачений ОСОБА_1 та в суді надали згоду на призначення саме такого покарання.

В судовому засіданні потерпіла пояснила, що вона розуміє наслідки затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України.

Таким чином, суд приходить до переконання про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди про примирення.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Крім цього в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді взяття під варту, мотивуючи це тим, що покарання, яке визначено сторонами угоди про примирення від 26 грудня 2017 року, є три місяці арешту , яке обвинувачений повинен відбувати в місцях позбавлення волі, крім того маються ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може зникнути з місця свого постійного проживання та переховуватися від призначеного судом покарання. Тому, для виконання вказаної угоди про примирення до обвинуваченого повинен бути застосований саме такий запобіжний захід з можливим застосуванням застави як це вимагає чинне законодавство.

Вислухавши клопотання прокурора заслухавши думки з цього приводу учасників судового засідання суд вважає, що клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під ватою з метою виконання рішення суду.

Судом встановлено, що в суді прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1 та п.5 ст. 177 КПК України, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від виконання вироку суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи те, що обвинуваченому ОСОБА_1 призначається покарання у виді арешту, тому до вступу вироку в законну силу запобіжний захід йому слід обрати у виді утримання під вартою, взявши обвинуваченого під варту із зали суду, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити виконання цим обвинуваченим належної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України,суд вважає за доцільне покласти на обвинуваченого в разі внесення застави та звільнення його з під варти ряд обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 182, 183, 374, 376, 468, 471-476 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 26 грудня 2017 року, укладену між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

Визнати обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та за вчинення цього кримінального правопорушення призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді трьох місяців арешту.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у виді тримання під вартою, взявши обвинуваченого під варту із зали суду і строк відбування покарання йому обчислювати з 16 січня 2018 року.

Обвинуваченому ОСОБА_1 визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК Україниу розмірі - 20 (двадцяти) розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 10.01.2018 року складає 35 240 (тридцять п"ять тисяч двісті сорок) грн. (Одержувач ТУ ДСА України у Полтавській області).

Депозит: Банк одержувача ДКСУ в м. Києві, код одержувача:( МФО 820172, код отримувача ЗКПО 26304855, розрахунковий рахунок: 37314008015950) .

Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь- який момент внести заставу. Обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки, один місяць, до набрання вироком законної сили, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: а саме:

1)прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

2) не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3)повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)докласти зусиль до пошуку роботи.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України.

Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок суду набирає законної сили після 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд обвинуваченим, його захисником, законним представником чи потерпілим, його представником, законним представником з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, або прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 469 КПК України.

Головуючий: