Рішення № 71617384, 09.01.2018, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2652/17

2/583/68/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ільченко В.М.

за участю секретаря Верби Н.О.

представника позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

її представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2017 відкрито провадження в даній справі. Позивач свої вимоги, в послідуючому уточнені, мотивує тим, що 22.03.2012 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір № 481441 про відкриття карткового рахунку та здійснення його обслуговування (далі – Договір), умови якого сторони змінювали відповідно до додаткового договору № 481441 від 10.05.2012. Відповідно до умов договору банк відкрив ОСОБА_4 картковий рахунок в гривні, а також відкрив кредитну лінію з лімітом кредиту у сумі 9700 грн, строк дії якої відповідає строку дії банківської платіжної картки, була встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 25% річних. В подальшому позивачу стало відомо про смерть ОСОБА_4, в зв’язку з чим, оскільки існувала непогашена заборгованість за кредитом, 04.07.2017 банком була направлена до Охтирської міської державної нотаріальної контори заява з вимогою до спадкоємців ОСОБА_4, на яку була отримана відповідь про те, що нотаріальною конторою вже було видано свідоцтво про право на спадщину на ім’я ОСОБА_2. 01.09.2017 на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу про погашення заборгованості померлого позичальника ОСОБА_4, яку відповідачка отримала 02.09.2017. Проте вимоги банку спадкоємцем не були задоволені. Станом на 23.11.2017 заборгованість спадкоємця перед ОТ «Ощадбанк» становить 9764,93 грн, з них: заборгованість по тілу кредитного ліміту – 9473,44 грн, заборгованість за несплаченими відсотками – 291,49 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь, а також стягнути судові витрати в сумі 1600 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив задовольнити, зазначивши, що 11.04.2016, тобто вже після смерті ОСОБА_4, з карткового рахунку відповідачкою були зняті 5000 грн, які мають бути повернуті. Також стороною позивача було зазначено, що дійсно від відповідачки стало відомо про смерть ОСОБА_4, яка надала свідоцтво про смерть чоловіка 18.05.2016.

Відповідачка в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила та пояснила, що її чоловік хворів, тому відкрив кредитну лінію для можливості підтримувати стан здоров’я. Помер чоловік внаслідок тромбу. Після його смерті вона з карткового рахунку гроші не знімала, 11.04.2016 ховали чоловіка. Після поховання чоловіка вона зі своїм сином та подругою звернулися до АТ «Ощадбанк» та надали свідоцтво про смерть ОСОБА_4, повернули картку, договір страхування. Представники банку запропонували написати заяву про закриття карткового

рахунку. Протягом 1,5 року банк вимог про повернення коштів не пред’являв. Просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідачки в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що відразу після поховання чоловіка відповідачка звернулася до АТ «Ощадбанк» та повідомила про смерть позичальника, надала копію свідоцтва про смерть, повернула картку тощо. Тому позивачем пропущений строк звернення з вимогою до спадкоємця, навіть за умови, якщо вони отримали свідоцтво про смерть 18.05.2016. Позивачем не надано доказів того, що 11.04.2016 кошти з карткового рахунку були зняті саме відповідачкою. Зазначив, що кредитні кошти повинні були повернуті страховою компанією, оскільки позивачем здійснюється страхування кредитних договорів, укладених з особами пенсійного віку. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона проживає по сусідству з відповідачкою, з якою підтримує дружні стосунки. 10.04.2016 помер чоловік відповідачки. Після поховання, десь 12-13 квітня 2016 року, вона зайшла до відповідачки та побачила, що остання з сином збираються до банку. Оскільки ОСОБА_2 почувалася недобре, свідок вирішила їхати з ними. Приїхавши до АТ «Ощадбанк», що знаходиться по вул. Київській в м. Охтирці Сумської області, запитали куди необхідно здати документи. До них вийшла жінка, а потім якийсь чоловік, після чого відповідачка з сином зайшли в кабінет, з їх слів, в кабінеті написали заяву. Потім вони жінці віддали золоту картку та, нібито, страховий договір й свідоцтво про смерть, після чого жінка сказала: «Я думаю, що ви нічого платити не будете».

Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення учасників справи, покази свідка, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлено, що 22.03.2012 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір №481441 про відкриття карткового рахунку та здійснення його обслуговування, умови якого сторони змінювали відповідно до додаткового договору від 10.05.2012.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 7.1 та 7.2.1 договору, банк відкрив ОСОБА_4 картковий рахунок, відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредиту у сумі 9700 грн, яка діє на період дії платіжної картки, зі сплатою 24 % річних.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-БП №256317, виданого 11.04.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, 10.04.2016 ОСОБА_4 помер.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором, який наданий позивачем, вбачається, що на момент смерті ОСОБА_4 існувала заборгованість по кредитним правовідносинам відповідно до договору №481441 від 22.03.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Згідно відповіді Охтирської міської державної нотаріальної контори від 29.08.2017 №493/01-16 після смерті ОСОБА_4, який помер 10.04.2016, видано свідоцтво про право на спадщину спадкоємиці за законом ОСОБА_2

Стороною позивача не заперечується той факт, що відповідачка повідомила банк про смерть позичальника, надавши на підтвердження свідоцтво про смерть останнього.

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦК України щодо строків пред’явлення ним вимог до спадкоємців.

Так, відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить

протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Тобто, недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2017 АТ «Ощадбанк», керуючись ч. 2 ст. 1281 та ст. 1282 ЦК України, звернувся до Охтирської міської нотаріальної контори із заявою за № 116.20-09/279 про прийняття заяви банку як кредитора з вимогою до спадкоємців ОСОБА_4 та повідомлення установи банку про наявність спадкоємців, на яку 29.08.2017 була надана відповідь про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 спадкоємиці за законом ОСОБА_2

29.08.2017 на адресу ОСОБА_2 позивачем була надіслана вимога про негайне погашення заборгованості померлого позичальника ОСОБА_4 в розмірі 12766,12 грн за договором №481441 від 22.03.2012.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що позивач дізнався про смерть ОСОБА_4 18.05.2016, що не заперечується стороною позивача та підтверджується матеріалами справи, зокрема, журналом реєстрації вхідної документації.

Таким чином, на момент направлення до нотаріальної контори заяви №116.20-09/279, а також вимоги до відповідачки за № 116.20-09/353, позивачем був пропущений строк пред’явлення вимог до спадкоємців, визначений ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 77-81, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (Україна, вул. Госпітальна, 12-Г, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 09337356) про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайоний суд Сумської області потягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 16 січня 2018 року.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_6