Рішення № 71617251, 12.01.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/12662/17

Провадження №2/592/430/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді - Катрич О.М.

за участю секретаря судового засідання - Хуторянської В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про стягнення індексації нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку ат моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач свої уточнені вимоги мотивує тим (а.с.17), що працював на підприємстві «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» з 26.11.2012 року по 30.08.2017 року. Рішенням Ковпаківського районного суду від 25.10.2017 року з відповідача на його користь було стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 18 787,00 грн., дану суму він отримав на руки 08.11.2017р. Вказує. що сума індексації складає 104 грн 40 коп. за період з 25.10.2017р.по 08.11.2017р., компенсація втрати частини заробітної плати з 01.04. 2017 року по 08.11. 2017 р.складає 2510грн. 88 коп. На початок жовтня 2017 року заборгованість по виплаті заробітної плати не була виплачена, і середній заробіток за жовтень 2017 року склав 3100,00 грн. на день розрахунку - 07.11.2017р. Також вказує, щ починаючи з 2014 року отримував від відповідача лише по 2/3 заробітку, тобто 1 160,00 грн. Заробітну плату весь час обіцяли, постійно затримували. Коштів завжди не вистачало на саме необхідне. Знаходячись під постійним тиском фінансового тягаря дуже захворів. 15.05.2014 року потрапив до лікарні з діагнозом «інфаркт». Має намір створити свою сім'ю, але через постійну фінансову неспроможність не може втілити свої мрії в життя, тому зазнав моральної шкоди.

Просить суд стягнути з відповідача на його користь індексацію нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 104,40 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 2510 грн. 88 коп., та середній заробіток за жовтень 2017 року 3100,00 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000,0 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, надав суду письмові пояснення, у яких зазначив, що Товариства відсутня заборгованість по заробітній платі та вихідній допомозі перед ОСОБА_1 Згідно наказу від 21.03.2014р. №75 в Товаристві встановлений режим неповного робочого, а саме триденний робочий тиждень з робочими днями: понеділок, вівторок, середа. Товариство заперечує проти позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, оскільки у позовній заяві Позивач вказує на спричинення йому моральної шкоди, не надаючи при цьому будь-яких доказів на підтвердження цього. Позивач був звільнений за частиною 3 статті 38 Кодексу законів про працю у зв'язку із невиконанням власником умов колективного договору щодо оплати праці, а при звільненні за вказаною статтею передбачено виплату трьох середньомісячних заробітних плат (вихідної допомоги відповідно до ст. 44 КЗпП України), яка, без відрахувань ПДФО та військового збору, склала 12 611 грн. 74 коп. На думку Товариства вищезазначені грошові виплати в повній мірі компенсують негативний аспект затримки виплати заробітної плати Позивача. Компенсація склала 244,04 грн., в тому числі індексація - 264,78 грн.,і була виплачена позивачу на його картковий рахунок разом із заробітною платою.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» та 30.08.2017 року звільнився за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору, ч. 3 ст. 38 КЗпП України( а.с. 8-9).

Рішенням Ковпаківського районного суду від 25.10.2017 року з відповідача на його користь було стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2017 року по 30.08.2017 року в сумі 18 787,00 грн. (а.с. 11).

Згідно довідки від 15.12.2017 року № 16-07/1617 вказані кошти в сумі 18 787,00 грн., в тому числі сума нарахованої компенсації втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену заробітку плату без врахування ПДВ та військового збору у розмірі 244 грн.04 коп. , в тому числі сума індексації в розмірі 264 грн. 78 коп. відповідно до платіжного доручення № 26305 від 07.11.2017 року були виплачені позивачу ОСОБА_2 на його банківський рахунок., тобто після набрання судовим рішенням законної сили.

Тому, суд не може за таких обставин погодитися із розрахунками позивача щодо стягнення з відповідача індексації нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 104,40 грн., компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 2510 грн. 88 коп., так як вони є необгрунтованими і в цій частині позову вважає за необхідне відмовити.

Слід зазначити, що питання щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку ОСОБА_2 під час звернення до суду з позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати не ставилося згідно ст. 117 КЗпПУ. ( у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.)

Частиною. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Наданий позивачем розрахунок щодо середнього заробітку за час затримки за жовтень 2017 року по день фактичного розрахунку - 07.11.2017 року суми 3 100 грн. є незрозумілим, в той же час позивач має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але враховуючи, що позивач просить стягнути суму середнього заробітку в сумі 3100 грн, починаючи з жовтня 2017 року, то суд вважає за необхідне в межах заявлених вимог визначити його наступним чином : середньоденна зарплата складала 205 грн. 70 коп., кількість робочих днів у триденному робочому тижні з робочими днями: понеділок, вівторок, середа у жовтні 2017 року складала 14 днів, у листопаді 2017 року- 3 дні, тому 205 грн.70 коп. х 17 днів = 3 496 грн. 90 коп. , але підлягає стягненню сума 3 100 грн.

Згідно ст.12 ч.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст. 237-1 КЗпПУ відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Статтею 23 ч.3 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Що ж стосується відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що сума 1000 грн. буде достатньою для компенсації позивачу фізичних та душевних страждань, які він зазнав в результаті неправомірних дій відповідача, враховуючи проведені виплати.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»(м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ - 05747991) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з жовтня 2017 року по 07.11.2017 року в сумі 3 100 грн. та моральну шкоду в сумі 1 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь держави судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Катрич