Вирок № 71613463, 12.01.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/8550/17

Провадження № 1-кп/490/922/2017

У Х В А Л А

12 січня 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді Алєйнікова В.О.

при секретарі Шаповалової О.І.

за участі прокурора Мовчана Т.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 32017150000000062 за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився 02 жовтня 1976 року у м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, не є одруженим, неповнолітніх дітей не має, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не вчиняв злочинів та не судився

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 1 статті 205 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звинувачено у вчиненні злочину, передбачено частиною 5 статті 27 - частиною 1 статті 205 Кримінального Кодексу України.

Під час досудового розслідування - 29 вересня 2017 року - між обвинуваченим та прокурором була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до умов якої ОСОБА_1 зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість та йому призначається покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ця угода разом з обвинувальним актом була скерована до суду, в зв'язку з чим судом було проведене підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений після роз'яснення йому суті обвинувачення свою вину у вчиненні злочину визнав частково та від затвердження угоди відмовився.

Відповідно до абзацу 2 пункту 16 Постанови № 13 Пленуму від 11 грудня 2015 року Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод" /надалі - Постанови Пленуму/ за таких обставин суд має відмовити у затвердженні угоди та повернути матеріали прокурору для продовження досудового розслідування.

При цьому суд є позбавленим можливості призначити судовий розгляд для проведення судового провадження у загальному порядку за такого.

Як зазначено у згаданому вище абзаці 2 пункту 16 Постанови Пленуму суд має право призначити судовий розгляд у загальному порядку лише у разі, якщо до суду надійшов самий лише обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження. В цьому ж випадку угоду було укладено під час досудового розслідування, та вона надійшла до суду разом з обвинувальним актом.

Далі, відповідно до підпункту "б" пункту 18 Постанови Пленуму суд має право призначити судовий у загальному порядку розгляд також у також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов'язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення. Проте, в цьому випадку таке клопотання прокурором подане не було, навпаки, прокурор наполягав на затвердженні угоди. Окремий же розгляд питань про відмову у затвердженні угоди та про повернення обвинувального акту ані діючим законодавством, ані Постановою Пленуму не передбачений.

Під час підготовчого провадження прокурор також наполягав на неможливості його проведення, спираючись про те, що в укладанні угоди брав участь інший захисник - ОСОБА_3, який наразі не є присутнім у судовому засіданні за поважних (на думку прокурора) причин. Спираючись про таке, прокурор просив про відкладення підготовчого судового засідання.

Але ці посилання прокурора не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення за такого.

Відповідно до частини 1 статті 20 КПК України обвинувачений має право на захист, яке полягає, зокрема, у наданні йому можливості користуватись правовою допомогою захисника. При цьому частини 1 статті 48 КПК України захисник залучається обвинуваченим за його власним вибором. В цьому випадку обвинувачений обрав собі захисником ОСОБА_2, про що неодноразово та однозначно заявляв під час підготовчого судового засідання. При цьому захисником ОСОБА_2 надані передбачені частиною 1 статті 50 КПК України документи, що підтверджують його повноваження.

Прокурор посилався про те, що відмова від захисника або його заміна мають здійснюватись у присутності захисника. Проте, обвинувачений ніяким чином та ніколи не вказував про те, що він відмовився від послуг захисника ОСОБА_3 або бажає здійснити його заміну. Отже, наразі у справі беруть участь два захисника.

При цьому діюче кримінально процесуальне законодавство не передбачає обов'язкове відкладення розгляду справи у разі, якщо один з двох захисників не з'явився у судове засідання, обвинувачений же про таке не просить, навпаки, наполягає на розгляду кримінального провадження.

Отже, наразі право обвинуваченого на захист в зв'язку з відсутністю одного з захисників не є порушеним.

Отже, у задоволенні угоди слід відмовити та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 474 - 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 32017150000000062 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 1 статті 205 Кримінального Кодексу України.

Кримінальне провадження № 32017150000000062 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 1 статті 205 Кримінального Кодексу України - повернути прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ =В.О.АЛЄЙНІКОВ=

12.01.2018