Ухвала суду № 71612818, 17.01.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26951/17

Провадження № 2/127/6807/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.12.2017 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя були залишені без руху та надано строк для усунення недоліків даної заяви десять днів з дня отримання ухвали.

Позовна заява була подана з порушенням вимог ЦПК України, а саме позивачем не зазначено доказів щодо наявності спору про право та оспорювання або невизнання відповідачем прав позивача на частину спільного майна; щодо звернення до відповідача з вимогою про поділ спірного майна та його відмови від такого поділу. Також, позивач не зазначила доказів, наявності правовстановлюючих документів та права власності на спірне майно; щодо наявності спірного майна на час звернення із позовною заявою до суду; щодо придбання спірного майна сторонами під час шлюбу.

Жодних обґрунтованих заяв чи клопотань про неможливість отримання таких доказів позивачка також не заявляє.

Вимога щодо зазначення в позовні заяві доказів, що підтверджують обставини, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, передбачена і в п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України редакції чинній з 15.12.2017 року.

Не зазначаючи вказаних вище обставин та доказів, які є обов'язковими при розгляді справ даної категорії, позивач порушує право відповідача на захист, оскільки незрозумілість, нечіткість обставин, якими обґрунтовуються заявлені вимоги до нього, позбавляє його можливості оформлення відзиву відповідно до вимог чинного ЦПК України.

Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.

Також позивачем не зазначено ціну позову та вартість спірного майна на момент звернення до суду. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається вартістю майна, яка відповідно до вимог чинного законодавства визначається виходячи з ринкової вартості спірного майна.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов’язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358 .

Відповідно до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Також, згідно вимог даної Постанови, оцінка об’єкта для цілей оподаткування здійснюється суб’єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму 1 «Оцінка об’єктів у матеріальній формі» і напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності».

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Однак, матеріали позовної заяви не містять звіту про оцінку майна заявленого в позовній заяві, яким би підтверджувалась ціна позову.

Крім того, вказана норма також передбачена ст. 176 ЦПК України в редакції чинній з 15.12.2017 року.

Також, позивачем не сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви з майнової вимогою та не зазначено та не надано доказів щодо підстав його розстрочки.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

З огляду на вище викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за ставками майнового характеру, яка подана фізичною особою, виходячи із ціни позову майнової вимоги.

Згідно із ч.2 ст.81 ЦПК України, норма якої дублюється у ч.2 ст.176 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

На підставі вищенаведеного при зверненні до Вінницького міського суду позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 8000,00 грн. за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у м. Вінниці, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38054707; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Вінницькій області; код банку отримувача (МФО): 802015; Рахунок отримувача: 31215206700002; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа).

Копію ухвали суду від 20.12.2017 року про залишення матеріалів позовної заяви без руху позивач ОСОБА_1, отримала 29.12.2018 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

У зв’язку з тим, що позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду від 20.12.2017 року, у встановлений судом строк усунені не були, слід вважати таку позовну заяву неподаною та повернути її позивачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: