Ухвала суду № 71611421, 11.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 623/3043/16-к Головуючий суддя І інстанції Бєссонова Т. Д.

Провадження № 11-кп/790/318/18 Суддя доповідач Гришин П.В.

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області:

головуючого – судді - Гришина П.В.

суддів - Савенко М.Є., Протасова В.І.,

при секретарі - Григорян І.І.,

за участю прокурора - Пресс Г.С.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження № 12016220540001830 за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 червня 2017 року у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.07.2010 за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі з іспитовим терміном в 1 рік;

-вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.01.2012 за ст.ст.296 ч.1, 122 ч.1 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим терміном у 2 роки;

-вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.06.2013 за ст.ст.263 ч.1, 263-1 ч.1, 70,71 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 28.07.2014 на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 18.07.2014 року згідно до ст.2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014р.;-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком, ОСОБА_2 засуджений за ч.1 ст.263 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України ОСОБА_2 за ч.1 ст.263 КК України (за епізодом зберігання за місцем свого проживання пістолету однозарядного (марку та модель якого встановити не виявилось можливим) - виправдати.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2Д звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього обов’язків передбачених ст.76 КК України:

1)в період іспитового строку періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

2)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації ,

3)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цим же вироком вирішено знищити речові докази:

- нарізну вогнепальну зброю – гвинтівку Мосина калібру 7,62мм. зразка 1891/1930рр, виробництва СРСР, виготовлену заводським способом, з наступним видаленням магазину та ложі;

- пістолет, який є нестандартною гладко ствольною зброєю калібру 7,9мм – колишнім газо-шумовим пістолетом фірми «RECK» (Німеччина), моделі «DOUBLE EAGLE», заводського виготовлення, калібру 9 мм Р.А., у конструкцію якого саморобним способом внесені зміни у вигляді вилучення з каналу ствола запобіжного елемента,

- патрон виробництва США калібру 22 LR (5,6 мм кільцевого запалення),

- сипучу речовину, що є метальною вибуховою речовиною загальною вагою 2,6 г.- бездимний гвинтівочний порох марки «ВЛ» (СРСР), які зберігаються у камері схову Слобідського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: 61001 м. Харків, провул. Балашовський, 12.

Згідно вироку, ОСОБА_2, будучи раніше засудженим та маючи не зняту та не погашену в передбаченому законом порядку судимість, в тому числі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій у сфері незаконного поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, в період з 2006 року до вересня 2016 року (більш точної дати не встановлено), перебуваючи в лісосмугах в районі села Довгеньке Ізюмського району Харківської області, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне придбання вогнепальної зброї та боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, відшукав вогнепальну зброю та бойові припаси, після чого незаконно переносив їх до місця чого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, де в подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції.

Так, 22.09.2016 в період часу з 16 год.20 хв. до 17 год. 45 хв. працівниками поліції за місцем проживання ОСОБА_2, а саме за адресою: м. Ізюм, вул. Монастирського, 36 Харківської області, проведено огляд місця події, під час якого виявлено та в подальшому вилучено: нарізну вогнепальну зброю – гвинтівку Мосина калібру 7,62мм зразка 1891/1930р, виробництва СРСР, виготовленою заводським способом, з наступним видаленням магазину та ложі, яка придатна для здійснення окремих пострілів, також вилучено пістолет, який є нестандартною гладкоствольною зброєю калібру 7,9мм – колишнім газо-шумовим пістолетом фірми «RECK» (Німеччина), моделі «DOUBLE EAGLE», заводського виготовлення, калібру 9 мм Р.А., у конструкцію якого саморобним способом внесені зміни у вигляді вилучення з каналу ствола запобіжного елемента, що пістолет придатний для здійснення пострілів патронами з метальним снарядом. Патрон виробництва США калібру 22 LR (5,6 мм кільцевого запалення), який є боєприпасам – спортивно-мисливським гвинтівочним патроном, призначеним для стрільби з нарізної мисливської та спортивної зброї відповідного калібру і типорозміру патронника, який придатний для проведення пострілу, та сипуча речовина, що є метальною вибуховою речовиною загальною вагою 2,6 г.- бездимний гвинтівочний порох марки «ВЛ» (СРСР), використовуваним для спорядження бойових гвинтівочних патронів виробництва СРСР.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції за обвинуваченням ОСОБА_2 скасувати в зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме необґрунтованим застосуванням ст.75 КК України, що потягло невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м’якості, та у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Просить постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі. Речові докази - нарізну вогнепальну зброю - гвинтівку Мосина калібру 7,62 мм зразка 1891/1930р, виробництва СРСР, виготовлену заводським способом, з наступним видаленням магазину та ложі, пістолет, який є нестандартною гладкоствольною зброєю калібру 7,9 мм колишнім газо-шумовим пістолетом фірми «RECK» (Німеччина), моделі «DOUBLE EAGLE», заводського виготовлення, калібру 9 мм Р.А., у конструкцію якого саморобним способом внесені зміни у вигляді вилучення з каналу ствола запобіжного елемента, патрон виробництва США калібру 22 LR (5,6 мм кільцевого запалення), який є боєприпасам спортивно-мисливським гвинтівочним патроном, сипучу речовину, що є метальною вибуховою речовино загальною вагою 2,6 г.- бездимний гвинтівочний порох марки «ВЛ» (СРСР), використовуваним для спорядження бойових гвинтівочних патронів виробництва СРСР передати на склад зброї Головного Управління Національної поліції України в Харківській області.

В обґрунтування посилається на те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, в тому числі за скоєння аналогічних злочинів, остання судимість не знята та не погашена в передбаченому законом порядку. Вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення., якє є тяжким злочином, ОСОБА_2 не визнав, обставини, що пом’якшують покарання обвинуваченого відсутні. Суд визнав обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого - вчинення особою злочину повторно та рецидив злочину, але належним чином не врахував це при призначені покарання.

Щодо речових доказів, апелянт зазначив, що відповідно до п.3 ч.9 ст.100 КПК України майно, яке вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується. Враховуючи те, що Харківська область є прифронтовою територією, а вказані речові докази придатні для використання за цільовим призначенням є необхідність передачі останніх на склад зброї Головного Управління Національної поліції України в Харківській області.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які заперечували проти апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.263 КК України при викладених у вироку обставинах та виправдання за недоведеністю обвинувачення за епізодом зберігання невстановленого однозарядного пістолету в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому, відповідно до вимог ст.404 КПК України, вирок в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається із вироку, покарання ОСОБА_2 призначено з урахуванням тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу, відсутність пом’якшуючої обставини та наявність обтяжуючих обставин – повторність та рецидив злочинів.

Колегія суддів вважає, що хоча відповідно до положень ст. 12 КК України скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином , проте не погоджується з доводами прокурора, поза увагою якого залишився характер суспільної небезпеки вчиненного злочину – порушення правил обороту вогнепальної зброї, визначаючи який необхідно виходити з кваліфікації злочинів а також особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення, як це рекомендовано п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Так, з огляду на стан вилученої гвинтівки Мосина зразка 1891/1930 рр з видаленим магазином та ложею, нестандартний гладкоствольний пістолет, перероблений із газошумового пістолету, кількість бойових припасів - один патрон виробництва США калібру 22 LR, загальну вагу вибухової речовини – 2,6 г, їх зберігання не можна вважати таким , що становить надто підвищену загрозу для суспільства.

При цьому слід зважати на дані про особу ОСОБА_2, який є колекціонером зброї часів другої світової війни, неодноразово відзначався грамотами за внесок у розвиток шкільного музею другої світової війни та активну участь у воєнно-патріотичному вихованні молоді.

З доводами прокурора щодо неналежного врахування судом наявності попередньої судимості обвинуваченого та двох обтяжуючих обставин, колегія суддів також не погоджується та вважає що суд в повній мірі врахував їх , призначивши покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі, хоча санкція ч.1 ст. 263 КК України передбачає і більш м’які види покарання.

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання , колегія суддів виходить із наведених у вироку даних про тяжкість вчиненого ним злочину, особливостей й обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров’я, поведінку в побуті, коло його інтересів, світогляд та внесок у воєнно-патріотичне виховання молоді.

З урахуванням наведених обставин , колегія суддів вважає правильним звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та покладенням певних обов’язків на підставі ст.ст. 75. 76 КК України, а тому залишає без задоволення вимоги апеляційної скарги прокурора в цій частині.

Колегія суддів не погоджується із доводами прокурора щодо істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону через неправильне вирішення долі речових доказів ,оскільки істотними є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Пунктом 3 ч. 9 ст. 100 КПК України, на яку посилається прокурор, передбачені можливість передачі вилученого з обігу майна відповідним установам або його знищення.

З огляду на технічні характеристики вилученої у обвинуваченого зброї та кількість бойових припасів і вибухової речовини, наведених вище, колегія суддів вважає недоцільним передачу їх на склад зброї Головного Управління Національної поліції України в Харківській області для подальшого використання за цільовим призначенням, а тому відмовляє в задоволенні апеляційної скарги прокурора в цій частині, залишаючи без змін рішення суду.

З урахуванням викладеного, керуючись, ст.ст. 404, 405, 407, 418, ст. 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 червня 2017 року у відношенні ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий-

Судді -