Рішення № 71610620, 16.01.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3000/17

Номер провадження 2-а/623/18/2018

РІШЕННЯ

іменем України

16 січня 2018 року Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Винниченко П.П., розглянувши у відкритому скороченому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області про зобов'язання до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ізюмського об'єднаного УПФ України Харківської області про зобов'язання до вчинення певних дій.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що його місце проживання зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1. Він з 2011 року знаходиться на пенсії за віком та отримує щомісячні пенсійні виплати. У зв`язку з тим, що місто Кипуче Луганської області відноситься до територій на яких державні органи не здійснюють своїх повноважень, він є переміщеною особою до села Гаврилівка Барвінківського району Харківської області. Позивач перебуває на обліку в Ізюмському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Харківської області і до 01.03.2016 щомісячно отримував пенсію. З 01 березня 2016 року відповідач припинив виплати пенсійних виплат, як внутрішньо переміщеній особі.

В листопаді 2017 року позивач звернувся до відповідача з проханням поновити йому пенсійні виплати з 01 березня 2016 року, але відповідач листом № 15175/14-11 від 10 листопада 2017 року йому було повідомлено, що згідно з постановою КМ України від 08.06.2015 року за № 365 йому припинено виплату пенсії в зв’язку з не находженням за адресою місця перебування.

Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, вважав, що його права як громадянина України порушено, посилався на ст. 19 Конституції України, на ЗУ «Про загальнообов’язкове державне страхування», рішення ЄСПЛ і просив задовольнити його вимоги.

Відповідач проти позову надав заперечення посилаючись на ЗУ України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», і вважав оскільки позивач залишив місце свого перебування за адресою: Гаврилівка Барвінківського району Харківської області, то йому за законних підставах припинено виплату пенсії.

Сторони надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження згідно зі ст. 257 КАС України.

Положення Конституції України, за якими, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України), а право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, є результатом виконання трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту.

При цьому зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, у тому числі отримання пенсії.

На його звернення до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, йому повідомили що виплата пенсії призупинена, так як комісія з питань відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеної особи не підтвердила його місце проживання у місті Ізюмі.

З такими діями Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області позивач висловила незгоду, та посилаючись на ст. 8, 19, 46, 64, 92 Конституції України, ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 1 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», п.5 Розпорядження КМУ від 02.12.2015 року № 1275, ч. 2 ст.14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-IV «Про боротьбу із тероризмом», ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вважала що втручання у її приватне життя з боку відповідача було здійснено поза законом, припинення виплати їй пенсії здійснено поза процедурою, встановленою законом, так як з відповіді відповідача вбачається, що ця процедура була застосована виключно до осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, вважала, що в діях відповідача вбачається дискримінація щодо неї за ознакою місця проживання, оскільки до інших громадян України, проживаючих на території підконтрольній Україні, такі вимоги не висуваються. У зв'язку з чим просила суд визнати протиправними та дискримінаційними дії Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення виплати їй пенсії, зобов'язати ОСОБА_2 об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату їй пенсії, виплатити виниклу заборгованість, стягнути сплачену суму судового збору та витрати на правову допомогу.

Відповідач - ОСОБА_2 об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області надав заперечення проти позову, просив справу розглядати за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

З досліджених матеріалів справи, а саме: копії паспорту громадянина України та копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с. 6-8), копії пенсійного посвідчення (а.с. 7), відповіді Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області (а.с. 10), було встановлено, що позивач перебуває на обліку як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. і з 01 березня 2016 р. Виплата пенсії була призупинена, так як не підтверджено місце проживання, і вказані обставини були визнані сторонами, у зв'язку з чим суд на підставі ч.3 ст. 78 КАС України вважає ці обставини доведеними.

За статтею 8 Конституції України саме Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції країни і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Статтею 46 Конституція України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено підстави припинення виплати пенсії та визначено, що виплата пенсії припиняється або за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду, або за рішенням суду.

Рішення Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області про зупинення з 01.03.2016. виплати пенсії позивачу відповідачем суду не надано.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні не запроваджено.

Згідно з частиною 2 ст. 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у п. 1 включено м. Кипуче.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Ні Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003р., ні Законом України від 02.09.2014р. №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ні будь-яким іншим Законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади.

Таким чином, судом було достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області, не приймаючи рішення відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.04.2017р. зупинив виплату пенсії позивачу, доказів наявності судового рішення про зупинення виплати пенсії позивачу сторонами суду не надано, жодним Законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади.

У зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправними дій Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення виплати пенсії та зобов'язання Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату їй пенсії та виплатити виниклу заборгованість підлягають задоволенню.

Судом було достовірно встановлено, що порушення права позивача на отримання пенсії відбулось з 01 березня 2016 р., у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення з березня 2016 р. виплати пенсії позивачу та зобов'язати відповідача поновити виплату пенсію та виплатити виниклу заборгованість з цієї дати.

Згідно статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Крім того, частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або виплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а відтак судовий збір, сплачений ОСОБА_1 згідно квитанії № НОМЕР_1 «Ощадбанк» від 23.11.2017 року у розмірі 640 грн. при подачі адміністративного позову до суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8-12, 242-246, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Ізюмського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення з 01.03.2016 виплати пенсії ОСОБА_1. Зобов'язати ОСОБА_2 об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 р. та виплатити виниклу заборгованість.

Стягнути з Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1, РНОКПП: 164921047 суму судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня її проголошення, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Винниченко П.П.