Рішення № 71610494, 15.01.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3989/17

провадження №2-а/619/8/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2018 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання Ломанової І.А.

розглянувши матеріали цивільної справи за адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Харкова про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції м. Харкова, в якому просить: скасувати постанову серії БР №200814 по справі про адміністративне правопорушення від 29 листопада 2017 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП; провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпроАП, закрити.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 29 листопада 2017 року близько 11 год. 40 хв. він на автомобілі ВАЗ 21099, реєстраційний номер 711-25ХК рухався по Сімферопольскому шоссе, від аеропорту в напрямку м. Мерефа, приблизно в районі населенного пункту Жихар, проїхавши світлофор був зупинений автомобілем патрульної поліції. Після зупинки співробітник поліції повідомив йому, що він порушив ПДР України, а саме: проїзд на червоне світло світлофора, запитав документи на авто. Позивач передав свої документи співробітнику поліції для перевірки. Співробітником поліції, ім’я якого він не запам’ятав, було складено щодо нього постанову БР №200814 за ст. 122 ч. 2 КУпроАП, що він нібито проїхав на червоний жовтий колір світлофора, чим порушив вимоги пункту ОСОБА_2 дорожнього руху - 8.7.3.е. Співробітник поліції виніс спірну постанову. З винесеною постановою ОСОБА_1 не згоден, оскільки ОСОБА_2 дорожнього руху не порушував, після зупинки його співробітниками патрульної поліції, водночас зупинилося авто, яке рухалося позаду нього, підійшов чоловік, який керував даним автомобілем, представився і пояснив співробітнику патрульної поліції, що він рухався за автомобілем позивача і бачив, що ОСОБА_1 проїхав на дозволений зелений сигнал світлофора, при потребі може це підвердити і надав свої дані. Таким чином ні його пояснення, ні пояснення свідка до уваги взяті не були. Вважає, що дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпроАП, є протиправними.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, згідно наданої суду заяви позов підтримав повністю, просив його задовольнити, справу просив розглядати у його відсутність.

Представник Управління патрульної поліції м. Харкова в судове засідання не з’явився, заперечень не надавав, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином 18.12.2017 року, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням. Його неявка, як суб’єкта владних повноважень, не перешкоджає розгляду справи.

Судом встановлені обставини та дослідженні докази.

Згідно постанови серії БР №200814 від 29листопада 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 29листопада 2017 року об 11 год. 35 хв. В м. Харків вул. Тернопільська, 38 керував автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер 711-25ХК та здійснив проїзд на заборонений червоний жовтий сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3.е) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП. Даною постановою до ОСОБА_1застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч. 2 ст. 258 КУпроАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпроАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 2 статті 122 КУпроАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпроАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» №580-VIII від 02 липня 2015 року поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив ОСОБА_2 дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Згідно ст. 251 КУпроАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпроАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст .77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно пункту 8.7.3.е) ОСОБА_2 дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 року, сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено пункт 8.7.3.е) ОСОБА_2 дорожнього руху України.

Матеріали справи не містять достатніх доказів, які вказували б на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпроАП. У відповідача відсутні докази порушення позивачем ОСОБА_2 дорожнього руху: з постанови в справі про адміністративне правопорушення не вбачається, що порушення зафіксоване свідками, що за наявності не спростованого твердження позивача про відсутність порушення ним ПДР, є підставою вважати постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Таким чином, суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності свого рішення, у зв’язку з цим постанова по справі про адміністративне правопорушення від 29 листопада 2017 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

При прийнятті постанови суд керується наступними нормативно-правовими актами.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпроАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпроАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: скасовує постанову і закриває справу.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Керуючись ст.ст.5-9, 12, 77, 241-246, 255, 286, 292, 293, 295 КАС України, суд, –

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії БР №200814 по справі про адміністративне правопорушення від 29 листопада 2017 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП, а справу про адміністративне правопорушення- закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Позивач:ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 б. 18, паспорт серії ММ №032395

Відповідач: Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у м. Харкові, місцезнаходження: 61033 м. Харків вул. Шевченка №315, код ЄДРПОУ 40012425.

Суддя Л. О. Якименко