Ухвала суду № 71608458, 09.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/176/18 Справа № 202/2319/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Іванова А.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді – Іванової А.П.,

суддів: Джерелейко О.Є., Мазниці А.А.,

за участю секретаря с/з – ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017040030000552 за апеляційною скаргою цивільного відповідача ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» - директора ОСОБА_4 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року щодо:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, працюючого водієм ОДО «АТП 11205», зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Постаренко Д.В.

представника цивільного відповідача – ОСОБА_6

обвинуваченого – ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року ОСОБА_5 визнано винним та призначено покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі строком на один рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.

У відповідності до ст. 75 КК України від призначеного основного покарання у виді обмеження волі звільнено, якщо протягом 1 року ОСОБА_5 не вчинить нового злочину.

Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу з питань пробації; повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з’являтися для реєстрації в орган з питань пробації.

ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання у зв’язку з амністією на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році».

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» на користь ОСОБА_7 15 390, 84 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» на користь потерпілої ОСОБА_7 50 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати, пов’язані з проведенням експертизи в розмірі 703,68 грн.

Згідно з вироком суду, обвинуваченого ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

05 березня 2017 року близько о 09:45 годині, ОСОБА_5, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «Рута», реєстраційний знак НОМЕР_1, рухався по пр. Миру з боку вул. ОСОБА_8 в напрямку вул. Донецьке Шосе у м. Дніпро, в порушення п.10.2 Правил дорожнього руху України, проявивши крайню неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_7, яка рухалась по прилеглій території зліва направо за напрямком його руху, яку водій ОСОБА_5 об’єктивно міг передбачити, в свою чергу не надав перевагу пішоходу ОСОБА_7, змінив напрямок руху керованим автомобілем вправо, внаслідок чого в районі будинку №61-а скоїв на неї наїзд.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_7, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 814е від 22.03.2017 року, заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у виді сумісної тупої травми обох нижніх кінцівок: масивної забійно-рваної рани на задній поверхні нижньої третини лівого стегна з переходом в підколінну ямку з відшаруванням шкіри та підшкірно-жирової клітковини, масивної забійно-рваної рани у нижній третині правого стегна з переходом в підколінну яму та далі на праву гомілку до її нижньої третини з відшаруванням шкіри та підшкірно-жирової клітковини, з відкритим двохлодижковим переломом правого гомілковостопного суглобу зі зміщенням уламків.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, представник цивільного відповідача, не оскаржуючи доведеності вини обвинуваченого, фактичних обставин злочину і кваліфікації його дій, просить скасувати вирок в частині вирішення цивільного позову та ухвалити новий вирок, яким відмовити в задоволенні цивільного позову.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги представник цивільного відповідача посилається на те, що суд першої інстанції допустив ряд істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що суд не мав права залучати в якості представника потерпілої доньку останньої, яка діє на підставі довіреності. Крім того зазначає, що потерпіла не з’являлась до судового засідання, а тому суд не мав права задовольняти цивільний позов останньої, а повинен був залишити його без розгляду.

Крім того, суд першої інстанції проігнорував та не дав належної оцінки обставинам, на які цивільним відповідачем зверталась увага суду.

Також зазначає, що потерпіла не довела витрати на лікування, не підтвердила наявність вказаної суму матеріальної шкоди. Вважає, що долучені до цивільного позову документи не можуть бути належним доказом призначеного лікування потерпілій.

Таким чином, цивільний відповідач вважає цивільний позов необґрунтованим, а викладені в ньому доводи такими, що не підтверджені доказами.

В запереченнях на апеляційну скаргу цивільного відповідача потерпіла ОСОБА_7 просила відхилити апеляційну скаргу, вирок суду першої інстанції залишити без змін. Вказує, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. Зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи цивільний позов, правомірно прийняв до уваги та визнав належними та допустимими доказами у справі розрахункові документи, якими підтверджено понесені потерпілою витрати на лікування.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу цивільного відповідача, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу представника цивільного відповідача залишити без задоволення, представника цивільного відповідача, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, апеляційний суд перевіряє вирок суду в межах апеляційних скарг.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 409 КПК України, при вирішення питання про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд апеляційної інстанції має керуватись статтями 412-414 КПК України.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновок суду про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, ніким не оскаржується.

З огляду на те, що підставами для скасування або зміни зазначеного вироку суду першої інстанції в апеляційному порядку є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, колегія суддів не вважає наявними підстави для скасування вироку суду в частині встановлення фактичних обставин кримінального провадження.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення, обґрунтовано прийшов до висновку щодо правильності кваліфікації кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_9, за ч. 1 ст. 286 КК України.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги цивільного відповідача щодо істотних порушень при вирішенні цивільного позову.

Так, ч. 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом та із застосуванням норм Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Частиною 1 ст. 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч.1 ст.326 КПК України, якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду.

Потерпіла ОСОБА_7 до судового засідання не з,являлась, поважність причин її відсутності судом першої інстанціїї не з,ясована, в порушення вимог ст.ст. 55, 63 КПК України залучена до участі в справі донька ОСОБА_7 - ОСОБА_10 в якості потерпілої та предствника цивільного позивача, яка не має права бути захисником.

Судом першої інстанції ухвалено рішення стосовно цивільного позову з істотними порушеннями норм кримінального процесуального закону, тому вирок в цій частині підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу цивільного відповідача ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» - директора ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_5, обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України в частині вирішення цивільного позову скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

____ _____ _____

А.П. ОСОБА_11 ОСОБА_12 Мазниця