Рішення № 71606745, 12.01.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа№201/16463/2017

Провадження у справі 2/201/795/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 січня 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Трещова В.В. при секретарі – Ткаченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ «СК «Уніка» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що потерпілій особі у дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 23 листопада 2016 року, товариством було виплачене страхове відшкодування у розмірі 5 605,89 грн. Оскільки винуватець ДТП ОСОБА_1 не відшкодовує страховій компанії суму виплаченого нею страхового відшкодування, позивач просив суд стягнути з відповідача 5605,89 гривень та судовий збір у розмірі 1600 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, тому суд, враховуючи вказані обставини, вважає недоцільним подальше відкладання справи та на підставі статті 280 ЦПК України вважає за можливе провести розгляд справи в заочному порядку.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 23 листопада 2016 року о 22 годині 35 хвилин, керуючи транспортним засобом «ВАЗ», д/н НОМЕР_1, рухався в районі електроопори № 80 по вул. Космічній в м. Дніпрі, де не дотримавшись безпечного інтервалу, допустив зіткнення з автомобілем «Рено», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався у попутному напрямку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.

Постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 26 грудня 2016 року, яка набрала законної сили 06 січня 2017 року, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні описаної події та притягнуто адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 17).

Зазначені обставини у відповідності до ч. 5, 6 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню в даному судовому процесі.

Також судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Рено», д/н НОМЕР_2, станом на час ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Уніка» згідно із полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9553319 від 13 травня 2016 року (а.с. 19).

18 січня 2017 року ОСОБА_2 звернувся на адресу ПрАТ «СК «Уніка» із заявою про виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП від 23 листопада 2016 року (а.с. 13), у зв’язку із чим на підставі страхового акту № 00209428 від 19 січня 2017 року (а.с. 7), висновку про виплату страхового відшкодування (а.с. 8) та протоколу огляду транспортного засобу від 28 листопада 2016 року (а.с. 9-12), позивачем було перераховано на рахунок ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 5605,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 002436 від 20 січня 2017 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 6).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про те, що за викладених фактичних обставин справи у зв’язку з виплатою страхового відшкодування до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 993, 1191 ЦК України перейшло від страхувальника в межах фактичних витрат право вимоги до відповідача, а у відповідача виникло зобов'язання виплатити відповідну суму на користь позивача.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» (та ст. 993 ЦК України) до страховика, який здійснив виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений Законом.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума виплаченого останнім страхового відшкодування у розмірі 5605,89 гривень.

Крім цього на підставі 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 993, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 13, 76-77, 81, 89, 141 280-282 ЦПК України, —

В И Р І Ш И В:

Позов – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (місто Київ, вул. Саксаганського, 70а, код ЄДРПОУ 20033533) у рахунок відшкодування витрат, пов’язаних із сплатою страхового відшкодування, 5605 гривень 89 копійок та судовий збір в сумі 1600 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 12 січня 2018 року.

Суддя В.В. Трещов