Рішення № 71606384, 16.01.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/11296/16-ц

Провадження № 2/200/3354/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову вказав, що 19 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» було укладено кредитний договір № 50009711, відповідно до якого позивач отримав грошові кошти у розмірі 111574,08 грн. зі сплатою 9,90% річних строком на 60 місяців для придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan. 24 липня 2013 року зазначений транспортний засіб позивач передав у заставу відповідачу на підставі договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 23 червня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за зверненням відповідача було вчинено виконавчий напис № 712 про звернення стягнення на транспортний засіб Volkswagen, модель Polo, номер шасі (кузова, рами) XW8ZZZ61ZDG051796, рік виробництва – 2013, колір – чорний, д/н НОМЕР_1, який належить позивачу. Про наявність виконавчого напису позивач дізнався лише в квітні 2016 року, коли державним виконавцем було складено акт опису і арешту автомобіля. Позивач вважає, що виконавчий напис не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки неправильно розрахована сума штрафу, розмір заборгованості, який вказаний у вимозі про повернення кредиту від 04.03.2015 року, не відповідає розміру боргу, вказаному у виконавчому написі, крім того, у Тернівському міському суді Дніпропетровської області розглядається справа про стягнення з позивача боргу за згаданим кредитним договором, що підтверджує факт існування спору між сторонами.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 23 червня 2015 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований і реєстрі за № 712 про звернення стягнення на транспортний засіб Volkswagen, модель Polo, номер шасі (кузова, рами) XW8ZZZ61ZDG051796, рік виробництва – 2013, колір – чорний, д/н НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності, переданий в заставу ТОВ «Порше Мобіліті» за договором застави транспортного засобу № 50009711 від 24 липня 2013 року.

Відповідач надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що сума боргу, вказана у виконавчому написі, та у вимозі про дострокове повернення кредиту, не співпадає в зв’язку з тим, що в кредитному договорі встановлено еквівалент суми кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін. Відповідно до п.1.3.1 кредитного договору, розмір платежів, що підлягають сплаті у повернення кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору. В подальшому позивач сплачує платежі відповідно до виставлених відповідачем рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту. При цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з урахуванням передбачених кредитним договором особливостей. Відповідач зазначає, що ним було надано нотаріусу всі документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172. Також зазначає, що виконавчий напис нотаріуса вчинено 23.06.2015 року, а позовна заява про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості подана до суду 13.11.2015 року. Просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.274 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні у справі письмові докази, оглянувши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

З моменту відкриття провадження у справі (05.07.2016 року) до 14.12.2017 року включно для вирішення процесуальних питань суд керувався нормами Цивільного процесуального кодексу України у відповідній редакції, що діяла на момент ухвалення таких процесуальних рішень та вчинення відповідних дій. З 15 грудня 2017 року відповідно до п.п. 9 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» справа розглядається за правилами, що діють після набрання чинності редакцією Цивільного процесуального кодексу України від 15.02.2017 року (згідно з Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII).

Судом встановлено наступне.

19 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» було укладено кредитний договір № 50009711, відповідно до якого позивач отримав грошові кошти у розмірі 111574,08 грн., еквівалент суми кредиту в дол. США 13680,00 доларів США, зі сплатою 9,90% річних строком на 60 місяців для придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, кузов XW8ZZZ61ZDG051796.

24 липня 2013 року зазначений транспортний засіб позивач передав у заставу відповідачу на підставі договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором, ТОВ «Порше Мобіліті» 04.03.2015року направило ОСОБА_4 вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом.

23 червня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за зверненням відповідача було вчинено виконавчий напис № 712 про звернення стягнення на транспортний засіб Volkswagen, модель Polo, номер шасі (кузова, рами) XW8ZZZ61ZDG051796, рік виробництва – 2013, колір – чорний, д/н НОМЕР_1, який належить позивачу.

За рахунок коштів отриманих від реалізації транспортного засобу запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» за невиплачену у період з 16 грудня 2014 року по 4 березня 2015 року заборгованість, яка станом на 4 березня 2015 року становила: 219 035,88 грн. – дострокове повернення невиплаченої суми кредиту (відповідно до обмінного курсу за безготівковими операціями ПАТ «Креді ОСОБА_5» станом на 04.03.2015 року, дату заяви про вчинення виконавчого напису), 4822,68 грн. – несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу); 1672,92 грн. - штрафні санкції відповідно до ст. 8.3 договору; 56430,00 грн. – штраф за порушення вимоги щодо страхування майна в розмірі 15% від суми кредиту; 776,83 грн. – компенсація страхових платежів відповідно до ст. 5.6. договору; 22314,82 грн. - штраф в розмірі 20% від суми кредиту за порушення терміну дострокового повернення кредиту на вимогу компанії до суми заборгованості, що разом становить 305 053,13 грн.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» (далі - Перелік) для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення,розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Згідно пункту 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 3.2. Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчиненні» у п. 13 роз’яснено, що відповідно до ст. ст. 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом лише за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, що підтверджується документами, передбаченими спеціальними нормативними актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред’явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України по справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В матеріалах справи відсутні докази безспірності заборгованості позивача на дату вчинення виконавчого напису.

З наданих третьою особою документів, які стали підставою для вчинення оспорюваного виконавчого напису, вбачається, що у якості підтвердження заборгованості позичальника за кредитним договором надано копії зведеної облікової виписки з рахунку клієнта від 04.03.2015 року та від 18.06.2015 року, а також копії рахунку-фактури.

У вимозі, яка була направлена на адресу позивача, ТОВ «Порше мобіліті» вимагав дострокового повернення суми кредиту у повному обсязі, що станом на 04.03.2015 року становила 349597,70 грн., яка складалася з дострокового повернення невиплаченої суми кредиту, що становить еквівалент 10052 доларів США і відповідно до обмінного курсу за безготівковими операціями ПАТ «Креді ОСОБА_5» складає 276446,23 грн.; несплачених чергових платежів (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу) в розмірі 11154,22 грн.; штрафних санкцій відповідно до ст.8.3 договору в розмірі 3236,76 грн.; штраф за порушення вимог щодо страхування майна в розмірі 15% від суми кредиту в розмірі 56430,00 грн., компенсація страхових платежів відповідно до ст..5.6 договору в розмірі 2330,49 грн.

Однак, із зведеної облікової виписки з рахунку клієнта від 18.06.2015 року вбачається, що непогашена заборгованість ОСОБА_1 по виставленим рахункам становить 43366,39 коп.

Розрахунки щодо інших видів боргу взагалі відсутні.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Цивільному процесуальному кодексу України (ст.4).

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів,поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.3 вказаної статті у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов’язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що на час вчинення виконавчого напису не було належним чином встановлено безспірності вимог ТОВ «Порше Мобіліті»» до позивача, а отже виконавчий напис не може вважатися таким, що не потребує додаткового доказування, а відтак не підлягає примусовому виконанню, у зв’язку з чим заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, і виконавчий напис нотаріуса необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Судовий збір в сумі 855,60 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляд.

Керуючись ст. ст.12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 23 червня 2015 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований і реєстрі за № 712 про звернення стягнення на транспортний засіб Volkswagen, модель Polo, номер шасі (кузова, рами) XW8ZZZ61ZDG051796, рік виробництва – 2013, колір – чорний, д/н НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності, переданий в заставу ТОВ «Порше Мобіліті» за договором застави транспортного засобу № 50009711 від 24 липня 2013 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 855 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: Е.В. Женеску