Постанова № 71606248, 11.01.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2018 р. Справа № 922/3734/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О. В.

за участі секретаря судового засідання Марченко В.О.

за участю представників:

ТОВ "Юридична компанія "Ронін" – не з’явився,

Київської ОДПІ м. Харкова ДФС у Харківській області – ОСОБА_1 (довіреність № 8632/10/20-31-10-ІІ від 10.08.2017),

боржника - ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги №1 від 11.01.2018, ордер серія ХВ №000002 від 11.01.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Юридична компанія "Ронін" (вх. №3600 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.09.2015 у справі №922/3734/15 (суддя Швидкін А.О.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Автрамат", м.Харків,

до Публічного акціонерного товариства "Автрамат", м.Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2015 визнано вимоги кредитора ТОВ "Реметалл" у розмірі 95156,00 грн та включено їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги.

ТОВ "Юридична компанія "Ронін" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.09.2015 у справі №922/3734/15, якою визнано вимоги кредитора ТОВ "Реметалл" у розмірі 95156,00 грн та включено їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги. Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Реметалл" з вимогами до ПАТ “Автрамат” у розмірі 95156,00 грн у повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що після укладення договору поставки від 30.01.2013 №11300034 між ТОВ «Реметалл» та ПАТ «Автрамат» існували і інші господарські правовідносини, зокрема, на підставі укладеного між ПАТ «Автрамат» та ТОВ «Реметалл» договору поставки №11200015 від 16.01.2015, за яким ПАТ «Автрамат» могло бути поставлено ТОВ «Реметалл» металобрухту та шлаку кольорового металу на суму 367490,94 грн. Проте, господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали, правовідносини між ТОВ «Реметалл» та ПАТ «Автрамат» на підставі договору поставки №11200015 від 16.01.2015 досліджено не було, у тому числі не було з’ясовано вартість металобрухту та шлаку кольорового металу поставленого ПАТ «Автрамат» до ТОВ «Реметалл» на підставі цього договору, та надходження від ТОВ «Реметалл» до ПАТ «Автрамат» оплати за поставлений на підстав цього договору металобрухт та шлак кольорового металу. Статтями 203 ГК України та 601 ЦК встановлено такий спосіб захисту припинення зобов’язання, як зарахування зустрічних однорідних вимог.

Як зазначає апелянт, в разі наявності заборгованості ТОВ «Реметалл» перед ПАТ «Автрамат» за договором поставки №11200015 від 16.01.2015, строк оплати якої вже настав до порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Автрамат», недопустимість зарахування зустрічних вимог, передбачена ст.602 ЦК України, за договором поставки №11200015 від 16.01.2015 та договором поставки №11300034 від 30.01.2013, за даних обставин відсутня. Проте, Господарський суд Харківської області, приймаючи оскаржувану ухвалу від 09.09.2015, не з’ясував чи були між ПАТ «Автрамат» та ТОВ «Реметалл» інші правовідносини на підставі інших договорів, укладених між ПАТ «Автрамат» та ТОВ «Реметалл», коли наступає строк сплати за цими договорами, та чи є на момент порушення справи про банкрутство ПАТ «Автрамат» заборгованість перед ТОВ «Реметалл» з урахуванням усіх укладених між ними договорів, а також не з’ясував чи був рух грошових коштів з розрахункових рахунків ПАТ «Автрамат» у банківських установах між ТОВ «Реметалл» та ПАТ «Автрамат».

Крім того, як зазначає апелянт, ТОВ «Компрессорс Інтернешнл», процесуальним правонаступником якого є ТОВ «Юридична компанія «Ронін», набуло 16.09.2015 статус кредитора у справі №922/3734/15 про банкрутство ПАТ «Автрамат», отже оскаржувана ухвала не була направлена ТОВ «Компрессорс Інтернешнл», як стороні у справі про банкрутство.

Також, ТОВ "Юридична компанія "Ронін" просило з метою підготовки апеляційної скарги до розгляду на підставі ст.38 ГПК України:

- витребувати у ПАТ “Автамат”, ліквідатора ПАТ “Автрамат”, ТОВ “Реметалл” належним чином завірені копії усіх договорів, видаткових накладних та виписок про рух грошових коштів по контрагентам ПАТ “Автрамат” та ТОВ “Реметалл” з усіх поточних рахунків в усіх банківських установах від ТОВ “Реметалл” та ПАТ "Автрамат” відповідно, у тому числі договір поставки №11200015 від 16 січня 2015 року, укладений між ПАТ “Автрамат” та ТОВ “Реметалл”, та усі видаткові накладні до нього;

- витребувати у ЦОП Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області (61121, м.Харків, вул.Світла,5), що утворилася після реорганізації Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області: акт №381/20-34-22-02-05/00236027 від 14.09.2015 позапланової документальної виїзної перевірки Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ПАТ “Автрамат” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.07.2015 та копії договору поставки №11200015 від 16 січня 2015 року, укладеного між ПАТ “Автрамат” та ТОВ “Реметалл”, та усі видаткові накладні до нього, за результатами аналізу якого було складено акт №381/20-34-22-02-05/00236027 від 14.09.2015;

- витребувати у відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Харківської області, що здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №32015220000000238 від 13.11.2015 копії договору поставки №11200015 від 16 січня 2015 року, укладеного між ПАТ “Автрамат” та ТОВ “Реметалл”, та усі видаткові накладні до нього.

10.01.2018 до суду від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№259), в якому боржник проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що ТОВ «Компрессорс Інтернешнл», будучи стороною у справі, протягом двох років жодного разу не прибуло до судового засідання та не знайомилося з матеріалами справи. Суд приймав оскаржувану ухвалу за присутності представників обох сторін, які підтвердили наявність заборгованості належними доказами: первинною документацією та актом звірки. Тому, на думку боржника, подання такої апеляційної скарги з боку ТОВ «Юридична компанія «Ронін» має ознаки зловживання процесуальними правами, завідома безпідставна та має очевидно штучний характер.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та надане клопотання (вх.№12846 від 12.12.2017).

Представник боржника у судовому засіданні проти апеляційної скарги та витребування додаткових документів заперечував.

Представник Київської ОДПІ м. Харкова ДФС у Харківській області залишив апеляційну скаргу на розсуд суду. Проти витребування додаткових документів заперечував.

Колегія суддів, розглянувши клопотання апелянта про витребування документів (вх.№12846 від 12.12.2017), вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити враховуючи наступне.

15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в новій редакції.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до положень ст.207 ГПК України учасникам справи надається право подавати заяви чи клопотання, пов’язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідно до ч.2 ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, колегія суддів вважає, що в матеріалах справи наявні всі документи, необхідні для розгляду справи, а витребування додаткових документів, які зазначені апелянтом в клопотанні, є необґрунтованим та не входить до предмету доказування в межах поданої ТОВ «Реметалл» заяви про визнання кредиторських вимог за договором поставки №11300034 від 30.01.2013.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі про банкрутство, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила наступне.

В червні 2015 року ПАТ «Автрамат» звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ «Автрамат» на підставі ст.ст.10, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2015 прийнято заяву ПАТ "Автрамат" про порушення справи про банкрутство до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Автрамат", м. Харків, код ЄДРПОУ 00236027. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Харківської області від 23.07.2015 визнано ПАТ "Автрамат", код 00236027, зареєстроване Виконкомом Харківської міської ради 17 липня 1998 року № 14801200000002069, за адресою: 61038, м. Харків, Салтівське шосе, будинок 43 - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором ПАТ "Автрамат" голову ліквідаційної комісії ОСОБА_3.

19.08.2015 ТОВ «Реметалл» звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою (вх.№33476), в якій просило визнати його кредиторські вимоги в розмірі 95156,00 грн та включити їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів ПАТ «Автрамат».

09.09.2015 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.

16.09.2015 Господарським судом Харківської області визнано вимоги кредитора ТОВ "Компрессорс Інтернешнл" у розмірі 18988,74 грн та включено їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги.

23.10.2017 Господарським судом Харківської області задоволено заяву ТОВ "Юридична компанія "Ронін" про заміну кредитора у справі №922/3734/15 про банкрутство ПАТ "Автрамат". Здійснено заміну кредитора у справі про банкрутство ПАТ "Автрамат" з ТОВ "Компрессорс Інтернешнл" на його правонаступника ТОВ "Юридична компанія "Ронін".

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.8 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

Згідно зі ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) (далі Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст.9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя);

Відповідно до ч.3 ст.95 Закону банкрутство кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Як свідчать матеріали справи, 23.07.2015 Господарським судом Харківської області було прийнято постанову, якою ПАТ "Автрамат" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

23.07.2015 на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за № 20553. Визначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.

19.08.2015 ТОВ «Реметалл» звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою (вх.№33476), в якій просило визнати його кредиторські вимоги в розмірі 95156,00 грн та включити їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів ПАТ «Автрамат», посилаючись на те, що ТОВ «Реметалл» згідно договору поставки №11300034 від 30.01.2013, згідно видаткових накладних №18 від 27.02.2013, №38 від 08.04.2013, №43 від 16.04.2013, №120 від 06.09.2013, №121 від 12.09.2013, №122 від 12.09.2013 поставило продукцію ПАТ «Автрамат» на загальну суму 95156,00 грн. Проте, ПАТ «Автрамат» зазначену заборгованість не сплатило.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2013 між ТОВ «Реметалл», постачальником, та ПАТ «Автрамат», покупцем, укладено договір поставки №11300034, відповідно до умов якого, постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію: сплав алюмінієвий.

Відповідно до п.2.1. договору вартість продукції, переданої відповідно до цього договору, складає 500 000,00 грн, ПДВ 100 000,00 грн. Всього 600 000,00 грн.

Відповідно до п.2.2. договору ціна продукції не являється фіксованою та може змінюватися в період дії договору.

Відповідно до п.3.1. договору порядок розрахунків: оплата продукції здійснюється покупцем у безготівковій формі у вигляді банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів після приймання продукції у повному обсязі на склад покупця.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Реметалл» поставило продукцію ПАТ «Автрамат» на загальну суму 235092,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: №18 від 27.02.2013 на суму 29757,00 грн, №38 від 08.04.2013 на суму 44070,00 грн, №43 від 16.04.2013 на суму 30615,00 грн, №120 від 06.09.2013 на суму 54990,00 грн, №121 від 12.09.2013 на суму 45825,00 грн, №122 від 12.09.2013 на суму 29835,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів сплати суми заборгованості за поставлену продукцію надано та заявлено не було.

Ліквідатором зазначена сума боргу визнана у повному обсязі (відзив на заяву кредиторських вимог вх.№35012 від 03.09.2015).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно визнано вимоги кредитора ТОВ "Реметалл" у розмірі 95156,00 грн та включено їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги.

Щодо посилання апелянта на те, що оскаржувана ухвала не була направлена ТОВ «Компрессорс Інтернешнл», правонаступником якого є ТОВ "Юридична компанія "Ронін", як стороні у справі про банкрутство, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, вимоги кредитора ТОВ "Компрессорс Інтернешнл" у розмірі 18988,74 грн було визнано ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2015. Оскаржувана ухвала була прийнята судом першої інстанції 09.09.2015, тобто раніше набуття статусу кредитором - ТОВ "Компрессорс Інтернешнл", за таких умов не повинна була направлятися ТОВ "Компрессорс Інтернешнл", в зв’язку з чим наведені посилання апелянта є необґрунтованими.

Щодо посилання апелянта на те, що Господарський суд Харківської області, приймаючи оскаржувану ухвалу від 09.09.2015, не з’ясував чи були між ПАТ «Автрамат» та ТОВ «Рематалл» інші правовідносини на підставі інших договорів, укладених між ПАТ «Автрамат» та ТОВ «Реметалл», коли наступає строк сплати за цими договорами, та чи є на момент порушення справи про банкрутство ПАТ «Автрамат» заборгованість перед ТОВ «Реметалл» з урахуванням усіх укладених між ними договорів, оскільки статтями 203 ГК України та 601 ЦК встановлено такий спосіб захисту припинення зобов’язання, як зарахування зустрічних однорідних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що виходячи з приписів ст.ст. 23, 91, 92 Закону про банкрутство, господарський суд не вирішує кредиторські вимоги по суті як, зокрема, цивільні зобов'язання, а лише розглядає такі вимоги в контексті справи про банкрутство на предмет їх підтвердженості належними та дійсними доказами у справі.

Відповідно до п.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до п.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі, тому ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.09.2015 у справі №922/3734/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 254, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Юридична компанія "Ронін" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.09.2015 у справі №922/3734/15 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 16.01.2018

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Шевель О. В.