Постанова № 71606239, 11.01.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2018 р. Справа № 5023/3271/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.;

за участі секретаря судового засідання Марченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Івлєвої Наталії Андріївни (вх.№3405Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2017 у справі №5023/3271/11

за заявою фізичної особи-підприємця Лавровича Степана Івановича, м.Чугуїв Харківської області,

про банкрутство, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2011 на підставі ст.7, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі за заявою ФО-П Лавровича Степана Івановича.

Постановою господарського суду Харківської області від 02.06.2011 визнано фізичну особу-підприємця Лавровича Степана Івановича банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого П"янова Сергія Васильовича, якого зобов'язано відповідно до ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати дії, передбачені зазначеними статтями, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.02.2013 звільнено від обов'язків ліквідатора боржника арбітражного керуючого П'янова С.В. та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Івлєву Наталію Андріївну.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2013 припинено обов'язки ліквідатора Івлєвої Н.А. та призначено ліквідатором ФОП Лавровича С.І. арбітражного керуючого Онищенка К.С.

ФОП Лаврович С.І. звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії колишнього ліквідатора Івлєвої Н.А., в якій просив: задовольнити скаргу на дії учасника ліквідаційної процедури Івлєвої Наталії Андріївни; визнати дії учасника ліквідаційної процедури Івлєвої Наталії Андріївни щодо проведення аукціону з продажу майна банкрута такими, що суперечать та не відповідають нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.08.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Яризько В.О., судді Усатого В.О., судді Швидкіна А.О.) задоволено скаргу Лавровича Степана Івановича (вх.№42844 від 13.12.2016) на дії ліквідатора. Визнано дії учасника ліквідаційної процедури Івлєвої Наталії Андріївни, яка виконувала обов'язки ліквідатора банкрута щодо проведення аукціону з продажу майна банкрута такими, що суперечать та не відповідають нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в ліквідаційній процедурі виявлено майно банкрута -ФОП Лавровича С.І., а саме: житловий будинок літ."Л-2", розташований за адресою: м.Харків, вул.Скорохода,14-б, та земельна ділянка, площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310137200:04:028:0003, розташованої за адресою: м.Харків, вул.Скорохода,14-б, які були включені до ліквідаційної маси. Після призначення Івлєвої Н.А. ліквідатором банкрута нею був розпочатий продаж майна банкрута, який повинен був здійснюватись за процедурою, що визначена у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, яка набрала чинності з 19.01.2013, а не в редакції до 19.01.2013. Крім того, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що 18.01.2013 не відбувалось опублікування та оприлюднення повідомлення про продаж майна Лавровича С.І. у газеті "Харьковполцены", у зв'язку з чим продаж майна банкрута повинен був здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, яка набрала чинності з 19.01.2013, однак при організації аукціону з продажу майна банкрута не було дотримано положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013.

Івлєва Наталія Андріївна з ухвалою місцевого господарського суду не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись порушення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2017 у справі №5023/3271/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви боржника Лавровича С.І. на дії колишнього ліквідатора боржника Івлєвої Н.А. відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що матеріали справи містять докази, які підтверджують, що процедура продажу майна банкрута (у тому числі публікація оголошення про продаж майна та проведення торгів) була розпочата до 19.01.2013. На замовлення попереднього ліквідатора Пьянова С.В. 05.12.2012 ТОВ «Аргумент-Експерт» проведено оцінку майна банкрута - домоволодіння по вул.Скороходова у м.Харкові. Згідно зі звітом про оцінку майна ліквідаційна вартість житлового будинку з урахуванням вартості земельної ділянки складала 557287,00 грн. У газетах «Харківський кур'єр» від 24.12.2012 №240 та «Харківський кур'єр-дайджест» від 27.12.2012 №241 здійснювались публікації оголошення про проведення аукціону з продажу майна боржника. 17.01.2013 ТОВ «Універсальна баржа «Гермес» проведений аукціон з продажу зазначеного домоволодіння, однак аукціон визнаний недійним у зв'язку з тим, що з'явився лише один учасник. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки зазначеним обставинам, що призвело до невірного визначення дати фактичного початку процедури продажу майна боржника та винесення необґрунтованого висновку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 про прийняття апеляційної скарги до провадження, її розгляд призначено на 23.11.2017 о 16:00 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 розгляд справи відкладено на 06.12.2017 на 10:00 год.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду, протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.12.2017 у зв'язку з відпусткою судді Фоміної В.О. для розгляду справи №5023/3271/11 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.

05.12.2017 від боржника - Лавровича С.І., до суду надійшла заява (вх.№12556), в якій зазначає, що не звертався зі скаргою на дії Івлєвої Н.А., скаргу, яка розглянута судом, не підписував, порушень своїх прав у зв'язку з діями Івлєвої Н.А. боржник не убачає. Також, зазначає, що від його імені зі скаргою на дії Івлєвої Н.А. звернулась інша особа, однак жодних повноважень третім особам на оскарження дій Івлєвої Н.А. боржник не надавав. Просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.) розгляд справи відкладено на 21.12.2017 на 15:00 год. Викликано у судове засідання боржника - Лавровича Степана Івановича, для надання пояснень у справі, явку визнано обов'язковою. Зобов'язано сторони та учасників провадження у справі про банкрутство надати відзиви на апеляційну скаргу. Зобов'язано сторони та учасників провадження у справі про банкрутство за три дні до судового засідання надати суду довідки та витяги з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 відкладено розгляд справи на 11.01.2018 о 16:45 год. Визначено строк для подання учасниками справи відзивів на апеляційну скаргу, мотивованих пояснень щодо своєї правової позиції у даній справі, доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв і клопотань, пов'язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин раніше (за наявності таких заяв чи клопотань та обґрунтування поважності причин), та заперечення щодо заявлених клопотань та заяв із доказами направлення копій таких заяв і клопотань іншим учасникам справи - по 05.01.2018, включно.

Відповідно до розпорядження від 10.01.2018 у справі №5023/3271/11, протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

10.01.2018 від боржника до суду надійшла нотаріально оформлена заява у справі №5023/3271/11 тотожного змісту із заявою, яка надійшла до суду 05.12.2017.

У даній заяві №22 від 09.01.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області засвідчено справжність підпису Лавровича Степана Івановича, який зроблено у присутності нотаріуса. Особу Лавровича С.І., який підписав документ, встановлено, його дієздатність перевірено.

Апелянт у судове засідання 11.01.2018 не з'явилась, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2017.

У судовому засіданні 11.01.2018 ліквідатор Онищенко К.С. зазначив, що погоджується з вимогами апеляційної скарги та просить її задовольнити.

Боржник та інші учасники провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились, були повідомлені судом належним чином про час та місце розгляду справи. Відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши ліквідатора боржника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає.

Згідно з Законом України у редакції від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» 15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів продовжує розглядати справу відповідно до положень нової редакції Кодексу.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Матеріалами справи підтверджується, що Лаврович С.В. не був обізнаний про розгляд скарги на дії колишнього ліквідатора Івлєвої Н.А., оскільки ухвали господарського суду Харківської області про відкладення розгляду скарги від 02.02.17, 09.02.2017 (про виправлення описки в ухвалі суду від 02.02.2017), 21.03.2017, 18.04.2017, 08.06.2017, 27.06.2017 (про виправлення описки в ухвалі суду від 08.06.2017) були направлені учасникам справи, зокрема, боржнику за двома адресами: 63503, Харківська область, місто Чугуїв, вул.Каляєва, буд.50 (адреса, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) повернулися до суду з відміткою «Укрпошти» «За даним адресом адресат не проживає» та за місцем фактичного проживання: 20300, Черкаська область, м.Умань, вул.І.Гонти, буд.29., повернулися до суду з відміткою «Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».

Отже, боржник не отримав жодної ухвали господарського суду Харківської області про призначення та відкладення розгляду скарги, а тому не був обізнаний про розгляд скарги на дії ліквідатора Івлєвої Н.А. у суді.

Натомість, колегія суддів зазначає, що у господарського суду Харківської області були підстави для розгляду скарги на дії ліквідатора, оскільки розгляд скарги неодноразово відкладався, про дату, час та місце розгляду скарги учасники справи повідомлялися ухвалами суду.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Отже, суд першої інстанції забезпечив можливість сторонам узяти участь у розгляді справи та, керуючись вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянув скаргу на дії ліквідатора за наявними у справі документами, оскільки неявка учасників судового спору не перешкоджала вирішенню справи по суті, які належним чином повідомлені судом.

Враховуючи приписи ст.269 Господарського процесуального кодексу України, а також виняткові обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги і досліджує докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи.

Як убачається зі змісту заяви боржника, з якою він звернувся до суду апеляційної інстанції, Лаврович С.І. зі скаргою на дії колишнього ліквідатора Івлєвої Н.А. не звертався, скаргу, яка розглянута судом першої інстанції, не підписував, жодних порушень прав як банкрута Івлєвою Н.А. не допущено. Натомість зазначає, що від його імені зі скаргою звернулась невідома йому особа, однак жодних повноважень третім особам на оскарження дій колишнього ліквідатора Івлєвої Н.А., він не давав. Просить провадження у даній справі в частині розгляду скарги на дії ліквідатора Івлєвої Н.А. припинити.

Отже, як свідчать матеріали справи, наведені Лавровичем С.І. у заяві обставини суду першої інстанції були не відомі, а тому не були враховані в судовому рішенні.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання відповідних правовідносин.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.277 Господарського процесуального кодекс України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Згідно з пунктом 1 ст.278 Господарського процесуального кодексу України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Частиною 1 пункту 4 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

На підставі викладеного та з огляду на те, що скарга на дії ліквідатора підписана особою, яка не мала права її підписувати, і ці обставини мають значення для справедливого і неупередженого розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали господарського суду Харківської області від 16.08.2017 у справі №5023/3271/11 та залишення скарги на дії ліквідатора без розгляду.

Керуючись статтями 240, 226, 269, 270, 275, 276, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Івлєвої Наталії Андріївни задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2017 у справі №5023/3271/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу Лавровича Степана Івановича (вх.№42844 від 13.12.2016) на дії ліквідатора залишити без розгляду.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 16.01.2018.

Головуючий суддя О.А.Пуль

Суддя Я.О.Білоусова

Суддя О.О.Крестьянінов