Постанова № 71605916, 09.01.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2018 року Справа № 904/8182/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №007.1Др-58-1217 від 01.12.2017 р., представник;

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №007.1Др-52-1217 від 01.12.2017 р., представник;

від відповідача: ОСОБА_3, паспорт серії АК №565492 від 08.06.1999 р., голова правління;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність б/н від 25.09.2017 р., представник;

від відповідача: ОСОБА_5, довіреністьб/н від 25.09.2017 р., представник;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 року у справі № 904/8182/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпро

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПАРУСНИЙ 10", м. Дніпро

про зобов'язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 року у справі № 904/8182/17 (суддя Юзіков С.Г.) в позові відмовлено, судові витрати покладено на позивача.

Рішення мотивовано відсутністю підстав для задоволення позову.

Суд зазначив, що відповідач не є управителем чи балансоутримувачем будинку №10 по пров.Парусний у м.Дніпро і у нього відсутні обов'язки перед позивачем, зокрема щодо надання доступу для організації та встановлення загальнобудинкового лічильника газу.

Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Посилається на те, що суд не надав оцінку доказів та правових норм, зазначених позивачем, в сукупності, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Просить скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність оцінки встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таке об’єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону.

Згідно з ч.1, 4, 5, 7 ст. 4 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об’єднання може здійснюватися власними силами об’єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб’єктів господарювання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПАРУСНИЙ 10" метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов’язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Завданням та предметом діяльності Об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов’язань, пов’язаних з діяльністю об'єднання.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені поняття: балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) вузол обліку природного газу - сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму природного газу, зведеного до стандартних умов, що складається з одного або кількох вимірювальних комплексів та/або:

лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу;

лічильника газу в комплекті з показувальними приладами температури і тиску газу;

лічильника газу, вимоги до якого встановлюються нормативно-правовими і нормативно-технічними документами;

2) комерційний (приладовий) облік природного газу (далі - облік природного газу) - визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягу споживання та/або реалізації природного газу, на підставі якого проводяться взаєморозрахунки між споживачами природного газу та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу;

3) лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму газу, що проходить через нього;

4) споживачі природного газу - фізичні особи (населення), фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку:

1) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується:

комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року;

для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року;

тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року;

2) для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані:

1) забезпечити встановлення лічильників газу:

а) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується:

комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року;

для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року;

тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України;

б) для інших споживачів - до 1 липня 2011 року;

2) припинити розподіл природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку, у разі відмови таких споживачів від встановлення лічильників газу, а саме:

а) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується:

комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року;

для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року;

тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року;

б) для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.

Згідно з п.37, 39 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини; суб’єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов’язаний, зокрема:

4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу.

Частинами 2, 3 ст. 18 Закону України "Про ринок природного газу" приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб’єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".

Оператор газорозподільної системи має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок усіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов’язків, передбачених законодавством (ч.3 ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу").

Згідно з ч. 1 розділу 1 глави IX Кодексу газорозподільних систем, комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об’єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб’єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об’єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб’єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Частиною 5 розділу 1 глави IX Кодексу газорозподільних систем визначено, що за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку газу.

Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загально будинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

Пунктом 2.1. розділу 2 Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визначено, що до винесення питання щодо встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційних програм/планів розвитку/змін до них на відкрите обговорення НКРЕКП ліцензіат має провести відкрите обговорення (відкрите слухання) на місцях питання щодо необхідності встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційної програми/плану розвитку/змін до них із залученням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (якщо проект рішення стосується розвитку окремого регіону та/або територіальної громади) за процедурою, наведеною у цьому пункті, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з ч.2 п.2.3. Розділу 2 Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії на відкритому обговоренні проекту рішення НКРЕКП, яке проводиться за місцем надання послуг суб'єктами господарювання, мають бути присутні: керівник територіального органу НКРЕКП та у разі необхідності посадова особа розробника; уповноважений представник ліцензіата, якому встановлюються ціни (тарифи)/зміни до них, схвалюється/затверджується інвестиційна програма/план розвитку/зміни до них; представники місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; інші заінтересовані особи, які подали заявки на участь у відкритому обговоренні та/або їх уповноважені представники.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.07.2016 року працівники ТОВ "Дніпрогаз" прибули до будинку № 10 по пров. Парусному в м. Дніпро з метою встановлення будинкового лічильника газу за кошти та за ініціативою Оператора ГРМ.

Представники відповідача не надали позивачеві доступу для виконання запланованих робіт, що унеможливило встановлення вузла обліку газу, що зафіксовано в акті № 32 від 28.07.2016 року, складеному працівниками позивача.

Акт підписано представниками відповідача із зауваженнями, у яких зазначили, що при виконанні вимоги Закону "Про забезпечення комерційного обліку газу" від 16.06.2011 року позивач зможе встановити, після квартирних лічильників, загальнобудинковий лічильник.

28.07.2016 року Позивачем складено Акт про порушення № 32/2, в якому зазначено: "встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: Глави 5 Розділу IX Кодексу ГРМ, який затверджено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.15р. № 2494 – відмова від встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу ".

08.07.2016 року позивач одержав звернення відповідача, в якому той просив скасувати виконання робіт з установлення загальнобудинкового вузла обліку газу, запланованого на 07.07.2016 року та встановити індивідуальні вузли обліку газу, як того вимагає Закон. Також даним листом інформував позивача про те, що ОСББ "ПАРУСНИЙ 10" зареєстровано 26.05.2016 року та на даний час воно знаходиться у процесі становлення. Будинок продовжує знаходитись на балансі міста та обслуговується КЖЕП- 25.

У відповіді Позивача на вказане звернення від 12.07.2016 року №5926/2-2 повідомлено, що житловий будинок № 10 по пров. Парусному потрапляє до графіку на встановлення загальнобудинкового вузла обліку. При цьому, мешканці будинку можуть за власні кошти встановити квартирні лічильники газу, для чого необхідно звернутися до компаній, що мають необхідні дозвільні документи на виконання робіт підвищеної небезпеки, перелік яких мешканці можуть знайти на сайті dozvil.dnop.gov.ua.

06.02.2017 року позивачем складено черговий акт про відмову Відповідача від встановлення будинкового лічильника газу. І у цьому акті представники відповідача вказали на порушення позивачем прав споживачів на встановлення лічильників у кожній квартирі.

У березні 2017 року відповідач направив позивачеві звернення із заявами співвласників щодо встановлення індивідуальних лічильників газу.

27.03.2017 року позивач у відповіді № фд.1-7-ЛВ-2208-0317 на звернення відповідача повідомив, що у будинку, розташованому за адресою: пров. Парусний, 10 відповідно до Інвестиційної програми газорозподільного підприємства ПАТ "Дніпрогаз" на 2017 рік буде встановлено загальнобудинковий вузол обліку газу, ПАТ "Дніпрогаз" не має можливості встановити у квартирах цього будинку індивідуальні лічильники газу за кошти газорозподільного підприємства. Після встановлення загальнобудинкового вузла обліку усі квартири цього будинку вважаються забезпеченими комерційним обліком газу.

Позивач на адресу відповідача 21.08.2017 року направив листа №593, в якому останнього інформував про встановлення загальнобудинкового лічильника газу у період з 28.08.2017 року по 31.12.2017 року та, за необхідності, направити свого представника для врегулювання питань забезпечення доступу до встановлення загальнобудинкового вузла обліку.

29.08.2017 року відповідачем складено акт про порушення чинного законодавства при встановленні будинкового лічильника газу ПАТ "Дніпрогаз" за адресою: пров. Парусний, буд №10, ОСББ "ПАРУСНИЙ 10" м. Дніпро, в якому зазначено, що 29 серпня 2017 року о 10 год. 45 хв. при намірі встановлення будинкового вузла обліку газу за адресою пров. Парусний, буд. № 10, м. Дніпро мешканцями будинку не надано доступу представникам Оператора ГРМ для виконання робіт. Підставою що унеможливлює встановлення будинкового лічильнику газу є порушення працівниками ПАТ "Дніпрогаз" чинного законодавства. У акті зазначено, що його складали за участю представника позивача ОСОБА_6, однак останній від підпису відмовився.

Встановлені судом першої інстанції хронологічні обставини відносин сторін підтверджено матеріалами справи.

Апелянт вважає, що суд не належним чином оцінив положення п.1 гл.5 гр.5 розділу ІX Кодексу ГРМ, згідно якого відповідач не мав права перешкоджати позивачу встановити загальнобудинковий лічильник, оскільки він встановлюється за кошти позивача.

Між тим колегія суддів з такими доводами не погоджується, оскільки суд застосував до вирішення даного спору саме ті законодавчі акти у сукупності, які і підтверджують відсутність у відповідача статусу балансоутримувача або управителя житлового будинку.

Саме встановлення вказаного факту і є, на думку колегії, вирішальним при розгляді даного спору.

Доводи скаржника про те, що у розумінні Кодексу ГРМ балансоутримувачами (управителями) є усі форми управління, передбачені ст.9 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» та ст.12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не приймаються колегією суддів як підстава для визнання висновків оскаржуваного судового рішення неправомірними.

Суд вірно визначив, що відповідач не є суб'єктом договірних відносин з позивачем, не є суб'єктом застосування до нього вимог п.1 гл.5 гр.5 розділу IX Кодексу ГРМ, а відтав обов'язок його допустити представників позивача для встановлення загальнобудинкового лічильника, відсутні. Відповідно, порушення прав позивача не є доведеним.

З огляду на викладене посилання апелянта на інші доводи апеляційної скарги теж безпідставні. Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає. Оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області 13.11.2017 року у справі № 904/8182/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Верховного суду.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: А.Є. Чередко

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Повний текст постанови складено 15.01.2018 року.