Постанова № 71605856, 15.01.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2018 місто Дніпро Справа № 904/8168/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль ЛА., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2017 (повне рішення складено 23.10.2017, суддя Панна С.П.) у справі №904/8168/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД", м. Дніпро

до Дніпровської міської ради, м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про поновлення терміну дії договору

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило:

1) Поновити термін дії договору оренди землі від 19.04.2007 (державна реєстрація від 23.05.2007 за №040710400204) на три роки та визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 19.04.2007, зареєстрований у Дніпропетровській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Державного комітету України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.05.2007 за №040710400204 на тих же самих умовах на строк три роки в наступній редакції додаткової угоди:

"ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 19 квітня 2007 року

м. Дніпропетровськ 23 травня 2016 року

Орендодавець: Дніпропетровська міська рада (юридична адреса: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75) в особі ____, з одного боку, та Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД", яке зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту, який мешкає за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, сел. Дороганівка, з другого боку, уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. Поновити дії договору оренди земельної ділянки площею 1,4360 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179), для проектування та будівництва багатофункціонального торгівельно-офісного комплексу по просп. Ілліча, в районі буд. №21 від 19 квітня 2007 року, зареєстрованого в Державному земельному кадастрі України 23.05.2007 за №040710400204, на три роки, а саме з 23 травня 2016 року до 22 травня 2019 року (включно).

2. Всі інші умови вищевказаного договору, не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки площею 1,4360 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179), для проектування та будівництва багатофункціонального торгівельно-офісного комплексу по просп. Ілліча, в районі буд. №21 від 19 квітня 2007 року, зареєстрованого в Державному земельному кадастрі України 23.05.2007 за №040710400204 із Додатковою угодою від 23.05.2013 про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 19 квітня 2007".

2) Визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №230/12 в частині щодо надання дозволу Комунальному підприємству "Міська інфраструктура" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у районі просп. ОСОБА_2 та просп. ОСОБА_3 (у районі просп. Кірова та просп. Ілліча), до складу якої входить вже сформована земельна ділянка загальною площею 1,4360 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179), яка розташована за адресою: просп. Ілліча, в районі буд. №21 для проектування та будівництва багатофункціонального торгівельно-офісного комплексу та яка знаходиться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" (код ЄДРПОУ 33248776).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2017 у справі №904/8168/17 (суддя Панна С.П.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що договір оренди від 19.04.2007 діяв протягом трьох років до 19.04.2010, тому позивач мав право як на продовження договору на наступні три роки шляхом підписання відповідної угоди до договору оренди землі, так і переважне право на поновлення оренди після його закінчення за правилами, передбаченими статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції 2010 року, але цим правом в належний спосіб не скористався. Місцевим господарським судом зазначено, що позивачем не доведено, що на його лист №ПС 4/10 від 04.02.2010 року про намір продовжити дію договору оренди землі від 19.04.2007 було прийнято рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду шляхом його перепланування та державної реєстрації в установленому порядку.

Як зазначено у рішенні місцевого господарського суду оскільки строк дії договору оренди землі закінчився 20.04.2010, позивач протягом 3 наступних років не звернувся до суду за захистом своїх прав, тому заява відповідача від 05.10.2017 про застосування позовної давності підлягає задоволенню, у зв’язку з чим у позовних вимогах необхідно відмовити за пропуском строків позовної давності та відсутністю рішення міської ради відповідно до пункту 3.4 договору оренди земельної ділянки від 19.04.2007.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2017 по справі №904/8168/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про пропуск позовної давності. Апелянт зазначає, що про порушення свого права дізнався у жовтні 2016 року коли до нього звернулось Комунальне підприємство "Міська інфраструктура" для погодження меж земельної ділянки. Розглянувши подані третьою особою землевпорядні документи, позивач дізнався, що Комунальне підприємство "Міська інфраструктура" намагається отримати у користування земельну ділянку, яка повністю входить до вже сформованої земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача на підставі договору від 19.04.2007. Також місцевим господарським судом не надано належної оцінки наявному в матеріалах справи клопотанню відповідача про зупинення провадження у справі на період до розгляду справи №904/808/17, наявності рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська №200/592/15-а, які свідчать про вжиття позивачем заходів щодо захисту свого порушеного права як орендаря за спірним договором та, відповідно, наявністю обставин, що переривають позовну давність.

Також апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що місцевим господарським судом взагалі не наведено жодних обґрунтувань стосовно другої позовної вимоги – про визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №230/12.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом не забезпечено захист порушених прав позивача, що є свідченням не ефективного правосуддя, тому прийняте рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2017 у справі №904/8168/17 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є., розгляд справи призначений у судове засідання на 14.12.2017.

Судове засідання, призначене до розгляду 14.12.2017, не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді (доповідача) Пархоменко Н.В. на лікарняному.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2017 у справі №904/8168/17 призначений у судове засідання на 15.01.2018.

У судовому засіданні, які відбулося 15.01.2018, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Дніпровська міська рада проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить в її задоволенні відмовити. Відповідач зазначає, що строк дії оренди землі закінчився 20.04.2010, чинним на той час законодавством, не передбачалось автоматичне продовження строку дії договору. Рішення про поновлення строку дії договору (або продовження його дії) уповноваженим органом не приймалось, за приписами пункту 3.4 договору укладення договору на новий строк здійснюється виключно на підставі рішення міської ради. Щодо вимог про визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №230/12, відповідач зазначає, що вказані вимоги підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки прийняте суб’єктом владних повноважень.

Комунальне підприємство "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради відзиву на апеляційну скаргу не надало, про день, час та місце розгляду справи повідомлялось належним чином. У судове засідання, яке відбулося 15.01.2018 представник Комунального підприємства "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради з'явився, однак не був допущений як представник відповідно до підпункту 11 пункту 161 Перехідних положень Конституції України (щодо представництва виключно адвокатами у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року).

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 07.02.2007 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №117/10 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД", код ЄДРПОУ 33248776, земельної ділянки по просп. Ілліча в районі будинку №21 (Кіровський район) в оренду для проектування та будівництва багатофункціонального торгово-офісного комплексу", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ТОВ "Геоматика", площею 1,4360 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179) і передано її Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" в оренду строком на три роки для проектування та будівництва багатофункціонального торгівельно-офісного комплексу по просп. Ілліча, в районі буд. №21 за рахунок земель раніше наданих Державному центру, код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність). Визначено орендну плату за користування цією земельною ділянкою у розмірі 1,5% її нормативної грошової оцінки.

19 квітня 2007 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" (орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,4360 га, яка знаходиться за адресою: по просп. Ілліча в районі буд. №21 (Кіровський район), зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:015:0179. Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6(інша комерційна діяльність (пункт 1.2 договору).

Вказаний договір посвідчений 19.04.2007 Приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4, про що зроблено запис в реєстрі за №907.

Відповідно до пункту 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,4360 га. На земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна, інші об’єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки (пункт 2.2 договору).

19.04.2007 сторонами підписаний акт приймання - передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:06:015:0179, за яким Дніпропетровською міською радою передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" земельну ділянку по просп. Ілліча в районі будинку №21 (Кіровський район) в оренду для проектування та будівництва багатофункціонального торгово-офісного комплексу", площею 1,4360 га. Як зазначено в пункті 3 вказаного акту земельна ділянка вільна від будівель та споруд, виходи інженерних мереж відсутні. В наявності багато зелених насаджень (а.с. 20).

Відповідно до пункту 6.12 договору початком виникнення права користування земельною ділянкою, що передається в оренду згідно з пунктом 1.1 договору, є дата реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Договір зареєстрований у Дніпропетровській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Державного комітету України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.05.2007 за № 040710400204.

Відповідно до пункту 3.1 договору договір укладено на три роки. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункти 3.2, 3.3 договору).

Укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк здійснюється виключно на підставі рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду шляхом переукладення та державної реєстрації у встановленому порядку (пункт 3.4 договору).

Відповідно до пункту 12.3 договору дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідація юридичної особи – орендаря.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яка була чинна на час укладення договору оренди, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до положень статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі", у редакції чинній на момент укладення договору, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, чинне на час укладення договору оренди законодавство встановлювало обов'язковість державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджується, що у лютому 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" звернулось до Дніпропетровської міської ради із повідомленням про намір продовжити строк дії договору (лист №ПС4/10 від 08.02.2010). Вказане повідомлення отримане Дніпропетровською міською радою 08.02.2010, Земельним Управлінням Дніпропетровської міської ради 13.02.2010, що підтверджується відповідними відмітками про отримання. На вказаному повідомленні міститься резолюція заступника міського голови: "Прошу розглянути" (а.с. 21).

Між тим, доказів прийняття рішення міською радою про передачу земельної ділянки в оренду шляхом переукладення та державної реєстрації додаткової угоди про продовження строку дії договору (переукладення договору) у встановленому порядку матеріали справи не містять.

В подальшому, у лютому 2013 року та у лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" зверталось до Дніпропетровської міської ради із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі на новий строк з примірниками додаткових угод про поновлення терміну дії договору (а.с. 22-27).

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

В матеріалах справи відсутні докази укладання сторонами письмової угоди про продовження договору оренди від 19.04.2007 на наступні 3 роки та відповідної державної реєстрації такої угоди.

Отже, враховуючи викладене, зазначений в розділі 3 "Строк дії договору" термін договору та приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яка була чинна на час укладення договору оренди, договір оренди земельної ділянки від 19.04.2007 діяв до 23.05.2010, доказів продовження договору на наступні 3 років, до 23.05.2013, сторони суду не надали.

При цьому за умовами договору (пункти 3.2, 3.3) після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка діла на час закінчення дії договору оренди, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі (тобто станом на 2010 рік), орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто цією нормою не передбачався порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначалось, що в цьому разі договір підлягає поновленню з дотриманням порядку, передбаченого статтею 654 Цивільного кодексу України.

Листом від 09.07.2009 року № 8842/17/11-09 Державний комітет України із земельних ресурсів роз'яснив, що "поновлення" і "продовження" договору оренди землі - це різні поняття. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору та має намір ще її орендувати і звертається з цим клопотанням до орендодавця, то в цьому випадку він поновлюється шляхом укладення нового договору оренди земельної ділянки. У разі коли орендар звертається до орендодавця з клопотанням про намір у подальшому орендувати земельну ділянку до закінчення строку дії договору, то цей договір продовжується. Договір оренди землі продовжується на тих самих умовах і на той самий строк шляхом укладення додаткової угоди до основного договору оренди землі до закінчення строку його дії. Слід враховувати, що згідно зі статтею 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, належним доказом продовження дії договору оренди земельної ділянки на наступні 3 роки, є наявність рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду шляхом його переукладення та державної реєстрації у встановленому законом порядку як передбачено пунктом 3.4 договору оренди.

Місцевий господарський суд зазначив, що сторони не надали належних доказів продовження терміну дії спірного договору оренди земельної ділянки, у зв’язку з чим дійшов до висновку про припинення дії договору від 19.04.2007.

Посилаючись на частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", неодноразове звернення до відповідача з приводу підписання додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі, позивач просить поновити термін дії договору оренди землі від 19.04.2007, зареєстрований 23.05.2007 на тих же самих умовах на строк три роки в редакції додаткової угоди, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Як вбачається із статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладання договору оренди земельної ділянки (частина 1 статті 124 Кодексу).

Отже, способом волевиявлення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо розпорядження земельною ділянкою є відповідне рішення органу.

Поряд з цим, за приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції Закону України станом на 2010 рік після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Як зазначено в пункті 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011 року) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Матеріалами справи підтверджується, що у лютому 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" звернулось до Дніпропетровської міської ради із повідомленням про намір продовжити строк дії договору (лист №ПС4/10 від 08.02.2010).

Пункт 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що договір оренди землі припиняється, в тому числі, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк здійснюється виключно на підставі рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду шляхом переукладення та державної реєстрації у встановленому порядку.

Враховуючи викладені обставини та зміст договору, а саме розділ "Строк дії договору", місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що договір оренди від 19.04.2007 було укладено на 3 роки.

З урахуванням здійснення державної реєстрації договір оренди від 19.04.2007 припинив свою дію 23.05.2010, тобто за спливом строку, на який його було укладено.

Факт відсутності належним чином оформлених, у розумінні статей 1, 13, 18 Закону України "Про оренду землі", орендних договірних відносин між сторонами з 23.05.2010 свідчать про помилковість та необґрунтованість тверджень позивача про наявність у позивача права на поновлення договору оренди від 19.04.2007 за приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції Закону України від 17.02.2011 шляхом визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди землі про поновлення строку дії договору на той самий строк - три роки (до 22.05.2019) і на тих самих умовах та про наявність порушеного права позивача, оскільки на дату набрання чинності статті 33 цього Закону в новій редакції строк дії договору оренди між сторонами закінчився.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що договір оренди є продовженим, оскільки наявність самого лише факту звернення орендаря до орендодавця із повідомленням про намір продовжити строк дії договору оренди без прийняття відповідно рішення міською радою та укладення відповідно додаткової угоди, яка підлягає державній реєстрації, не є належним доказом продовження строку дії договору оренди землі після 23.05.2010.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача з листом - повідомленням в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, додавши проект додаткової угоди до договору оренди землі, однак відповідач не надіслав ні відмови у поновленні договору оренди, ні надав підписаної додаткової угоди, примірник якої направлявся позивачем.

В силу частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

Враховуючи відсутність юридичного факту поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах шляхом укладення між сторонами додаткової угоди у визначений чинним законодавством строк, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №230/12 в частині щодо надання дозволу Комунальному підприємству "Міська інфраструктура" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у районі просп. ОСОБА_2 та просп. ОСОБА_3 (у районі просп. Кірова та просп. Ілліча), до складу якої входить вже сформована земельна ділянка загальною площею 1,4360 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179), яка розташована за адресою: просп. Ілліча, в районі буд. №21 для проектування та будівництва багатофункціонального торгівельно-офісного комплексу та яка знаходиться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" (код ЄДРПОУ 33248776).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" зазначає, що є належним користувачем земельної ділянки загальною площею 1,4360 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179), яка розташована за адресою: просп. Ілліча, в районі буд. №21 відповідно до договору оренди від 19.04.2007, тому вважає рішення міської ради про надання дозволу Комунальному підприємству "Міська інфраструктура" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у районі просп. ОСОБА_2 та просп. ОСОБА_3 (у районі просп. Кірова та просп. Ілліча), до складу якої входить вже сформована земельна ділянка загальною площею 1,4360 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179) таким, що порушує його права.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу частини 1 статті 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами частин 1, 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав. Метою подання такого позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.

Законодавчо визначенні способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки під час розгляду справи з’ясовано, що договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,4360 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179), яка розташована за адресою: просп. Ілліча, в районі буд. №21 припинив свою дію 23.05.2010, апеляційний господарський суд не вбачає порушення прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" рішенням міської ради від 27.07.2016 №230/12 в частині щодо надання дозволу Комунальному підприємству "Міська інфраструктура" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у районі просп. ОСОБА_2 та просп. ОСОБА_3 (у районі просп. Кірова та просп. Ілліча).

Щодо посилання місцевим господарським судом, як на підставу для відмови у позові, пропуску позовної давності, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013 року за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, однак з підстави відсутності порушень прав позивача

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд частково погоджується із доводами апелянта щодо неповноти з’ясування обставин, що мають значення для справи, а саме місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про застосування позовної давності та взагалі не розглянув позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №230/12 в частині щодо надання дозволу Комунальному підприємству "Міська інфраструктура" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у районі просп. ОСОБА_2 та просп. ОСОБА_3 (у районі просп. Кірова та просп. Ілліча), до складу якої входить вже сформована земельна ділянка загальною площею 1,4360 га (кадастровий номер 1210100000:06:015:0179).

Між тим, за результатами перегляду рішення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв’язку з чим відхиляє частину доводів апелянта, наведених в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, часткового задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Статус ЛТД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2017 у справі №904/8168/17 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2017 у справі №904/8168/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 16.01.2018.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко