Ухвала суду № 71605535, 15.01.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"15" січня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3294/14

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., розглянувши в судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю „РГМ” за вх.суду№2-4346/16 від 19.08.2016р. на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області по виконанню наказу суду від 13.05.2016р. по справі №916/3294/14.

за позовом Заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі ОСОБА_2 міської ради;

до відповідача: ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю „РГМ”;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 комунальної власності ОСОБА_2 міської ради;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Естет-Транзит”;

про стягнення збитків у розмірі 6762613,35грн.

За участю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області

за участю представників сторін:

Від прокуратури: ОСОБА_4 за посвідченням;

Від ОСОБА_2 міської ради: ОСОБА_5 за довіреністю;

Від ТОВ "РГМ": ОСОБА_6 за довіреністю;

Від ОСОБА_3 комунальної власності ОСОБА_2 міської ради:ОСОБА_7 за довіреністю;

Від ТОВ „Естет-Транзит”: не з'явився;

Від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.03.2016р. у задоволенні позову прокурора відмовлено, з ОСОБА_2 міськради на користь Державного бюджету України стягнуто судовий збір у розмірі 73080грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2016р. рішення Господарського суду Одеської області від 09.03.2016р. скасовано, позов прокурора задоволено, стягнуто з ТОВ „РГМ” на користь ОМР 6762613,35грн. збитків, стягнуто з ТОВ „РГМ” на користь Державного бюджету України 73080грн. судового збору за подачу позовної заяви, стягнуто з ТОВ „РГМ” на користь прокуратури Одеської області 80388грн. судового збору за подачу апеляційної скарги, стягнуто з ТОВ “РГМ” на користь ОМР 80388грн. судового збору за подачу апеляційної скарги, видачу наказів доручено Господарському суду Одеської області.

13.05.2016р. Господарським судом Одеської області на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду видано відповідні накази.

19.08.2016р. за вх.№2-4346/16 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю „РГМ” на дії ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області у порядку ст.121-2 ГПК України по виконанню наказу суду від 13.05.2016р. по справі №916/3294/14.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Малярчук І.А.) від 22.08.2016р. відкладено вирішення питання про прийняття скарги ТОВ „РГМ” від 19.08.2016р. за вх.№2-4346/16 до повернення справи №916/3294/14 до Господарського суду Одеської області із суду вищої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2016р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2016р. у справі №916/3294/14 залишено без змін. Справу повернуто до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Малярчук І.А.) від 27.01.2017р. скаргу ТДВ „РГМ” призначено до розгляду у засіданні суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Малярчук І.А.) від 24.02.2017р. визнано протиправними дії ДВС ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області в частині накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно ТДВ "РГМ, скасовано постанову ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області від 01.08.2016р., якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ТДВ „РГМ” та скасовано постанову ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.06.2016р., якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТДВ „РГМ”.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Малярчук І.А.) від 16.03.2017р. виправлено описку в ухвалах суду від 22.08.2016р., від 27.01.2017р., від 03.02.2017р., від 14.02.2017р., від 24.02.2017р. та доповнено їх вступні частини словами наступного змісту: „за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – ТОВ „Естет-Транзит”.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2017р. ухвалу Господарського Одеської області від 24.02.2017 року у справі №916/3294/14 скасовано, скаргу ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю “РГМ”, м. Одеса на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області задоволено, визнано протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в частині накладення арешту на всі грошові кошти та все нерухоме майно ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю “РГМ”, м.Одеса шляхом винесення оскаржених постанов та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.06.2016 року і постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 01.08.2016 року, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю “РГМ”, м. Одеса.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2017, ухвалу господарського суду Одеської області від 24.02.2017 у справі № 916/3294/14 скасовано та матеріали скарги направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Згідно автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 19.10.2017р. на підставі розпорядження керівника апарату суду №900 від 19.10.2017р. скаргу ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю „РГМ” в порядку ст.121-2 ГПК України на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області по виконанню наказу суду від 13.05.2016р. по справі №916/3294/14 передано на розгляд судді Степановій Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.10.2017р. скаргу ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю „РГМ” в порядку ст.121-2 ГПК України на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області по виконанню наказу суду від 13.05.2016р. по справі №916/3294/14 прийнято до розгляду суддею Степановою Л.В.

Скаржник вимоги скарги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

13.11.2017р. за вх.суду№24114/17 ОСОБА_2 місцева прокуратура №1 надала до суду письмові пояснення щодо скарги ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю „РГМ” за вх.суду№2-4346/16 від 19.08.2016р. в порядку ст.121-2 ГПК України на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області по виконанню наказу суду від 13.05.2016р. по справі №916/3294/14.

В судовому засіданні від 14.11.2017р. Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надав до суду відзив на скаргу.

23.11.2017р. за вх.суду№24992/17 ОСОБА_2 міська рада надала до суду пояснення.

23.11.2017р. за вх.суду№24993/17 прокурор надав до суду копію рецензії та звіту про ринкову вартість.

12.12.2017р. за вх.суду№26635/17 скаржник надав до суду додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2017р. розгляд скарги було відкладено на 19.12.2017р., однак у зв’язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 19.12.2017р. засідання суду не відбулося.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений у новій редакції.

При цьому, згідно з пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2017р. ухвалено розглядати скаргу ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "РГМ" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області по виконанню наказу суду від 13.05.2016р. по справі №916/3294/14 в порядку ст.ст. 339-345 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників сторін та ДВС, суд встановив:

19.08.2016р. за вх.суду№2-4346/16 ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю “РГМ” звернулося до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області по виконанню наказу суду від 13.05.2016 року у справі №916/3294/14 з уточненнями та доповненнями від 22.02.2017р. та 24.02.2017р., в якій просить:

- визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в частині накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно без визначення його вартості та обсягу;

- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 01.08.2016 року, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю “РГМ”, м. Одеса;

- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.06.2016 року, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю “РГМ”, м. Одеса.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Малярчук І.А.) від 24.02.2017р. визнано протиправними дії ДВС ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області в частині накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно ТДВ "РГМ, скасовано постанову ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області від 01.08.2016р., якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ТДВ „РГМ” та скасовано постанову ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.06.2016р., якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТДВ „РГМ”.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Малярчук І.А.) від 16.03.2017р. виправлено описку в ухвалах суду від 22.08.2016р., від 27.01.2017р., від 03.02.2017р., від 14.02.2017р., від 24.02.2017р. та доповнено їх вступні частини словами наступного змісту: „за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – ТОВ „Естет-Транзит”.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2017р. ухвалу Господарського Одеської області від 24.02.2017 року у справі №916/3294/14 скасовано, скаргу ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю “РГМ”, м. Одеса на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області задоволено, визнано протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в частині накладення арешту на всі грошові кошти та все нерухоме майно ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю “РГМ”, м. Одеса шляхом винесення оскаржених постанов та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.06.2016 року і постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 01.08.2016 року, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю “РГМ”, м. Одеса.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2017р., ухвалу господарського суду Одеської області від 24.02.2017 у справі № 916/3294/14 скасовано та матеріали скарги направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

На виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.05.2016р. постановою державного виконавця ДВС ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області від 30.06.2016р. накладено арешт на все його майно в межах суми стягнення та оголошено заборону на його відчуження. Постановою від 01.08.2016р. накладено арешт на кошти товариства. Сума заборгованості, що підлягає стягненню зі скаржника складає 7438974,69грн. з врахуванням виконавчого збору.

В обґрунтування вимог скарги скаржник вказує на те, що оскаржувані постанови ним отримані 15.08.2016р. Опис майна належного боржнику державним виконавцем не складався. На замовлення ТДВ „РГМ” приватним оцінювачем проведено оцінку належного товариству нерухомого майна, за результатами якого встановлено його вартість в сумі 151282739грн., з підстав чого скаржник робить висновок, що державний виконавець міг накласти арешт на частину майна, а саме, отримавши згоду боржника, виконавець міг арештувати частину нежитлових приміщень площею 750,38кв.м., вартість яких дорівнює 7438974,69грн., що буде достатньою для забезпечення розміру суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів.

Крім того, скаржник зазначає, що неправомірним є також накладення арешту на всі грошові кошти ТДВ „РГМ”, як таке, що порушує права його працівників на своєчасну оплату праці, що передбачене ст.43 Конституції України, ч.1 ст.2, ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати №95 від 01.07.1949р., ч.5 ст.97 Кодексу законів про працю, ч.6 ст.24 Закону України „Про оплату праці”, за умови ще й того, що арешту може бути піддано частину нерухомого майна боржника.

Скаржник вказує, що сума заборгованості, що підлягає стягненню зі скаржника, складає 7438974,69 грн. з врахуванням виконавчого збору та є меншою за вартість описаного виконавцем майна, відповідно вартість всього нерухомого майна, арешт на яке накладено постановою від 30.06.2016, станом на 16.08.2016 складає 151282739 грн., тому є неспіврозмірним арешт, вжитий ДВС за постановою від 30.06.2016, із сумою, що підлягає стягненню з товариства за судовим наказом від 13.05.2016р.

В своїх додаткових поясненнях скаржник зазначає, що кошти, які знаходилися на рахунку у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" №26044060098458, на який було накладено арешт не належать боржнику, а є коштами для виплати заробітної плати, листів непрацездатності та інших виплат. На такі рахунки встановлено заборону стягнення з них грошових коштів.

Враховуючи викладене, скаржник в додаткових поясненнях до скарги від 12.12.2017р. (вх.суду№26635/17) просить визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області в частині накладення арешту на грошові кошти та на все нерухоме майно без визначення його вартості та обсягу, визнати недійсною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області від 01.08.2016р., якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ТДВ „РГМ”, визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 30.06.2016р., якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТДВ „РГМ”.

При новому розгляді скарги прокурором були надані пояснення в яких він зазначає, що враховуючи значну різницю між попередньою та останньою оцінкою майна, у саме між 7547340,00грн. та 4937248,00грн. прокуратурою було проведено рецензування звіту, згідно отриманої рецензії від 19.10.2017р. визначення оціночної вартості відповідає замовленню на проведення оцінки та вимогам нормативно-правових актів та становить згідно Звіту про визначення ринкової вартості нежитлових приміщень складу №2 під літ. "Г" площею 330,4кв.м. та складу №1 під літ. "Й" площею 497,4кв.м., які розташовані на території ТДВ "РГМ" за адресою м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 4 – 4936999,00грн. Таким чином при скасуванні постанов державний виконавець буде позбавлений можливості реального виконання рішення суду та стягнення виконавчого збору на загальну суму 7438974,69грн., оскільки крім описаних складів, інших коштів та майна у ТДВ "РГМ" не має.

Крім того прокурор зазначає, що йому стало відомо про те, що 01.09.2017р. між ОСОБА_8 та ТДВ "РГМ" укладено попередній договір купівлі-продажу нежитлових будівель під літ. "Г" та "Й", загальною площею 827,8кв.м., що розташовані за адресою м. Одеса, пр. Небесної Сотні (Маршала Жукова).4 відповідно до якого ОСОБА_8 передав ТДВ "РГМ" 1000000,00грн. на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі-продажу цих нежитлових будівель. У встановлений строк 07.09.2017р. ТДВ "РГМ" ухилився від наміру укласти договір купівлі-продажу, посилаючись на зміну вартості об’єкта нерухомості у зв’язку із зміною курсу долару США по відношенню до гривні, суму завдатку ОСОБА_8 не повернув. Вказане свідчить про відсутність наміру у ТДВ "РГМ" виконати у добровільному порядку рішення суду та вчинення дій, щодо ухилення сплати на користь ОСОБА_2 міської ради 6762613,35грн.

Прокурор стверджує, що скасування арешту на рахунки та майно ТДВ "РГМ" призведе до подальшого відчуження майна та як наслідок невиконання рішення суду.

ОСОБА_2 міська рада в своїх поясненнях зазначає, що арешт на кошти та майно боржника накладений в межах суми заборгованості для забезпечення реального виконання рішення суду. Стягнення на все майно не зверталося, згідно акту опису та арешту майна боржника від 08.09.2016р. державним виконавцем здійснено опис та арешт майна, визначеного боржником, а саме описано склад №2 під літерою "Г" площею 330,40кв.м. та склад №1 під літерою "Й" площею 497,4кв.м. Щодо арешту коштів боржника ОСОБА_2 міська рада зазначає, що при накладені арешту державний виконавець не має змоги пересвідчитись про спеціальний режим рахунку, але банківська установа має право відмовити в накладені арешту на рахунок якщо він має спеціальний режим розрахунку та стягнення коштів з цього рахунку.

Дослідивши матеріали скарги, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Згідно ч. 2 вказаної вище статті неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно частини 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При передачі скарги на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували, не перевірили та не навели будь-яких обставин, з яких вбачалася б незаконність дій державного виконавця з накладення арешту на кошти боржника та на його майно саме станом на час прийняття оскаржених постанов; не врахували, що за встановленими ними самими обставинами справи арешт накладено на кошти, які належать ТДВ „РГМ”, у межах суми 7438974,69 грн, та знаходяться на відповідних рахунках; не мотивували причин повного скасування постанови про арешт коштів, дійшовши висновків про відсутність підстав для арешту коштів на певних рахунках, не звернули уваги на порядок вчинення виконавчих дій щодо арешту майна та визначення його вартості, їх послідовність.

Відповідно до ст.316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на час вчинення відповідних дій).

Згідно ст.1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами частини першої статті 6 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до змісту частин першої-третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що полягають у здійсненні заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Таким чином, перевіряючи законність дій державного виконавця в ході виконавчого провадження, правомірність та обґрунтованість винесених ним документів, суд повинен перевірити їх відповідність законодавству, яке регулює саме порядок та підстави вчинення ним відповідних дій.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України „Про виконавче провадження” виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.6 ч.3 ст.18 Закону України „Про виконавче провадження” виконавець підчас здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, та направити відповідну постанову нотаріусу, органам, що здійснюють реєстрацію майна, не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення (ч.2 п.3 ст.9 Закону України „Про виконавче провадження”).

Частинами першою, другою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

За приписами статті 27 вказаного вище Закону визначено, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; при цьому за частиною п'ятою цієї статті у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Відповідно до положень статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

В силу приписів статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 10.06.2016 року ВП №51381898 відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Одеської області від 13.05.2016 року №916/3294/14 про стягнення з ТДВ "РГМ", м. Одеса на користь ОСОБА_2 міської ради 6762613,35грн., якою надано боржнику 7-дениий термін для виконання рішення.

В процесі проведення виявлення майна державний виконавець отримав Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо ТДВ „РГМ” № 61340937 від 14.06.2016, із якої встановлено наявність у боржника нерухомого майна – нежитлових будівель та споруд загальною площею 19634,9кв. у м. Одесі, пр-т М. Жукова, 4, із розміром частки 777/1000.

15.06.2016 державний виконавець виніс постанову про стягнення з ТДВ „РГМ” виконавчого збору у розмірі 676261,34 грн., оскільки боржник у встановлений строк рішення суду самостійно не виконав.

Постановою державного виконавця Долинського М.М. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 30.06.2016 року ВП №51381898 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТДВ "РГМ" у межах суми звернення 6762613,35грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ТДВ "РГМ" лише в межах суми боргу.

08.09.2016 у присутності заступника директора ТДВ „РГМ” державний виконавець склав акт опису й арешту майна, згідно з яким описано склади №№ 1, 2 по пр-ту М. Жукова, 4, у м. Одесі; в акті зазначено, що майно потребує оцінки експертом – спеціалістом.

Постановою ДВС від 16.09.2016 для оцінки складів №№ 1, 2 призначено суб’єкта оціночної діяльності - ТОВ „Росла”; ТОВ „Росла” оцінило склад № 1 у 3012373 грн., та склад № 2 у 4534967 грн., про що в матеріалах справи наявний відповідний звіт від 30.09.2016.

13.07.2016 державний виконавець отримав відповідь ДПС України про наявність у боржника рахунків у Южне ГРУ ПАТ КБ „Приватбанк”, Казначействі України (ел.адм. подат.), АБ „Південний”, ПАТ „КБ „Інвестбанк”.

Згідно з постановами державного виконавця від 21.07.2016р. та від 02.12.2016 витрати відділу склали 200грн.

Постановою державного виконавця Долинського М.М. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 01.08.2016 року ВП №51381898 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках №26044060098458, №60282228292001, № 26007465462002, №26008465462001 в ЮЖНЕ ГРУ ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 328704 та інших розрахункових рахунках, №26006010002385 в АБ "ПІВДЕННИЙ", МФО 328209 та інших розрахункових рахунках, № 2600238302980 в ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК", МФО 328210 та інших розрахункових рахунках та належать боржнику у межах суми 7438974,69грн.

Листом від 05.09.2016 державний виконавець направив на адресу ТДВ „РГМ” постанову від 05.09.2016 про накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках у ПАТ „ОСОБА_9 ОСОБА_8” у межах суми 7438974,69 грн.

Постановою державного виконавця від 10.11.2016 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках Філії Одеського обласного управління АТ Ощадбанк, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження.

Постановою від 29.11.2016 державний виконавець наклав арешт на кошти на іншому рахунку боржника у ПАТ КБ „Приватбанк”.

За розпорядженнями виконавця № 51381898/В-10/407 від 29.08.2016, № 51381898/В-10/407 від 02.09.2016, № 51381898/В-10/407 від 02.09.2016, № 51381898/В-10/407 від 31.10.2016, від 05.12.2016, 29.12.2016 стягнуті з боржника кошти в сумі 62681,67 грн. спрямовані на погашення присудженої ОСОБА_2 міській раді заборгованості та погашення сум виконавчого збору.

Листом від 11.08.2016 АБ „Південний” повідомив про прийняття постанови про арешт коштів до виконання, але вказав на недостатність коштів на арештованому рахунку для погашення заборгованості. Крім того, згідно з листами АБ „Південний” від 11.11.2016 та від 25.01.2017 на рахунках боржника обліковуються 14971,03 грн. та 155 грн.

ПАТ КБ „Приватбанк” у листі від 12.08.2016 вказав про накладення арешту на кошти в сумі 7438974,69 грн., а також повідомив, що кошти обліковані на одному із рахунків, де обліковуються страхові кошти, на які не може бути звернуто стягнення, окрім цільового у відповідності до закону.

Згідно з листом ПАТ „КБ „Приватбанк” від 11.08.2016 постанова про арешт прийнята до виконання, однак залишок коштів на рахунку складає 57,22грн.

У листі від 11.11.2016 ПАТ „ОСОБА_9 ОСОБА_8” повідомив про наявність на рахунках ТДВ „РГМ” коштів у сумі 34360,90 грн. та у сумі 1640,72 грн.

Відповідно до листів Філії Одеського обласного управління ПАТ „Державний ощадний банк” від 14.11.2016 та від 12.12.2016 у банку відкриті рахунки боржника, на яких залишок коштів складає 2586,14 грн. та 8107,35грн; також листом № 1 від 31.01.2017 ТВБВ № 10015/0590 банківська установа повідомила, що 01.11.2016 боржник відкрив рахунок для перерахування податків та зборів і виплату заробітної плати співробітникам підприємства ТДВ „РГМ”.

Постановами від 08.08.2016 державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області наклав арешт на виявлені у боржника транспортні засоби у кількості 6 одиниць 1991-1999 років випуску, марки ГАЗ 33021 та оголосив їх у розшук.

Під час нового розгляду скарги скаржником не було надано належних доказів незаконності дій державного виконавця з накладення арешту на кошти боржника та на його майно.

Посилання скаржника на неправомірність накладення арешту на всі кошти божника судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до постанови про арешт коштів від 01.08.2016р. арешт було накладено на кошти боржника в межах суми заборгованості, а саме 7438974,69грн. При накладені арешту державний виконавець не має змоги пересвідчитись про спеціальний режим рахунку, але банківська установа має право відмовити в накладені арешту на рахунок якщо він має спеціальний режим розрахунку та стягнення коштів з цього рахунку про що і було повідомлено державного виконавця ПАТ „КБ „ПРИВАТБАНК”.

Згідно п. 4.1.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Крім того постановою державного виконавця від 30.06.2016р. було накладено арешт на майно боржника також в межах суми звернення стягнення, а саме 6762613,35грн. та заборонено здійснювати відчуження майна.

Згідно акту опису та арешту майна боржника від 08.09.2016р. державним виконавцем здійснено опис та арешт майна, визначеного боржником, а саме описано склад №2 під літерою "Г" площею 330,40кв.м. та склад №1 під літерою "Й" площею 497,4кв.м.

Щодо отримання боржником постанов 15.08.2017р. слід зазначити, що як зазначено в постанові касаційної інстанції від 26.09.2017р. порушення строків направлення постанов державного виконавця не свідчать про незаконність самих дій державного виконавця, оформлених постановами, а можуть бути досліджені у разі виникнення спору про додержання боржником строків виконання рішення. законність реалізації майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях державного виконавця порушень вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 01.08.2016р. та постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження.

Враховуючи викладене, скарга ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю „РГМ” за вх.суду№2-4346/16 від 19.08.2016р. на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області по виконанню наказу суду від 13.05.2016р. по справі №916/3294/14, необґрунтована, не підтверджена належними доказами та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 342-343, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені скарги ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю „РГМ” за вх.суду№2-4346/16 від 19.08.2016р. на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області по виконанню наказу суду від 13.05.2016р. по справі №916/3294/14 – відмовити.

Повний текст ухвали підписаний 15.01.2018р.

Ухвала набрала законної сили 15.01. 2017р. та підлягає оскарженню в порядку Господарського процесуального кодексу.

Суддя Л.В. Степанова