Ухвала суду № 71605363, 15.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.01.2018Справа № 910/2261/16

За скаргоюНаціонального університету оборони України імені Івана Черняховськогона діїШевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києвіу справі№910/2261/16за позовомНаціонального університету оборони України імені Івана ЧерняховськогодоДержавного підприємства Міністерства оборони України «Готель «Козацький»

простягнення 311 364,66 грн.Суддя Босий В.П.

при секретарі судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін: від позивача (скаржника):Свистільник І.А. від відповідача:не з'явився від ВДВС:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Готель «Козацький» про стягнення 311 364,66 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2016 позовні вимоги Національного університету оборони України імені Івана Черняховського задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України «Готель «Козацький» на користь Національного університету оборони України імені Івана Черняховського заборгованість у розмірі 285 754 (двісті вісімдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 39 коп., пеню у розмірі 25 610 (двадцять п'ять тисяч шістсот десять) грн. 27 коп. та судовий збір у розмірі 4 670 (чотири тисячі шістсот сімдесят) грн. 47 коп.

05.05.2016 на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

08.12.2017 через канцелярію суду від Національного університету оборони України імені Івана Черняховського надійшла скарга на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2017 р. вказану скаргу призначено до розгляду на 15.01.2018 р.

В судове засідання представник скаржника з'явився, надав пояснення по суті скарги, подану скаргу просив задовольнити повністю.

Представник відповідача та державний виконавець, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, неявка представника відповідача та державного виконавця не є перешкодою для розгляду скарги Національний університет оборони України імені Івана Черняховського.

В судовому засіданні 15.01.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд міста Києва встановив наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Частиною 1 п. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Постановами від 27.10.2017 р. державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження ВП№54968900 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 05.05.2016 р. №910/2261/16 та накладено арешт на грошові кошти боржника.

Начальником Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві проведено перевірку матеріалів виконавчого провадження ВП№54968900, за наслідками якої винесено постанову від 27.11.2017 р. про перевірку виконавчого провадження.

Вказаною постановою скасовано постанову старшого державного виконавця Гузь А.Г. про відкриття виконавчого провадження №54968900 від 27.10.2017 р. у зв'язку із тим, що рішення суду у справі №910/2261/16 виконано у повному обсязі, постановою від 13.06.2016 р. закінчено виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 05.05.2016 р. №910/2261/16, і така постанова не скасована.

Внаслідок винесення вказаної постанови, державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві 29.11.2017 р. були винесені:

- повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;

- постанова про скасування процесуального документу, а саме постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2017 р.;

- постанова про скасування процесуального документу, а саме постанови про арешт коштів боржника від 27.10.2017 р.

Скаржник вказує, що постанова про перевірку виконавчого провадження від 27.11.2017 р. не містить посилань, чому, на думку ДВС, відкриття виконавчого провадження №54968900 є порушенням вимог закону, а також не визначено норми закону, які були порушені при його відкритті.

У зв'язку з викладеним, позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову від 27.11.2017 р. про перевірку виконавчого провадження №54968900, повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а також постанови про скасування процесуальних документів від 29.11.2017 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.05.2016 р. державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№51055771 з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/2261/16 від 05.05.2016 р.

03.06.2016 р. представником Національного університету оборони України імені Івана Черняховського до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві подано заяву про закриття виконавчого провадження ВП№51055771 у зв'язку із фактичним погашенням суми боргу боржником.

13.06.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/2261/16 від 05.05.2016 р. на підставі п. 8. ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент винесення постанови від 13.06.2016 р.) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За змістом ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент винесення постанови від 13.06.2016 р.) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент розгляду даної скарги) у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), припинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд відзначає, що як на момент закінчення виконавчого провадження ВП№51055771 згідно постанови від 13.06.2016 р., так і на момент здійснення перевірки виконавчого провадження ВП№54968900, за наслідками якої винесено постанову від 27.11.2017 р. про перевірку виконавчого провадження, приписи Закону України «Про виконавче провадження» не передбачали можливості повторного пред'явлення до виконання виконавчого документу, виконання за яким було закінчене у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з таким виконавчим документом.

При цьому, постанова від 13.06.2016 р. про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/2261/16 від 05.05.2016 р. є чинною та не була визнана недійсною у судовому порядку.

Відтак, оскільки рішення суду у даній справі було виконане в повному обсязі та постанова державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження не скасована, відсутні підстави для повторного відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/2261/16 від 05.05.2016 р.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що дії начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про перевірку виконавчого провадження від 27.11.2017 р., а також винесені за її наслідками повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та постанови про скасування процесуальних документів від 29.11.2017 р. є правомірним та такими, що відповідають приписам Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, доводи Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, викладені у скарзі на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, визнаються судом неправомірними, а тому підстави її задоволення відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Національного університету оборони України імені Івана Черняховського на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відмовити.

2. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Суддя В.П. Босий