Ухвала суду № 71605186, 16.01.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"16" січня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3873/17

Суддя Грабець С.Ю., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІМ –

КНК" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно

селянського (фермерського) господарства "РИСК" в справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІМ – КНК"

до селянського (фермерського) господарства "РИСК"

про стягнення боргу в сумі 4 275 298,59 грн.,

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою суду від 21.12.2017 року відкрито провадження та призначено підготовче засідання в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІМ – КНК" до селянського (фермерського) господарства "РИСК" про стягнення боргу в сумі 4 275 298,59 грн.

15 січня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представником товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІМ – КНК" подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно селянського (фермерського) господарства "РИСК".

Згідно з ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

В обґрунтування поданої заяви, представник товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІМ – КНК" (далі – заявник) послалась на те, що селянське (фермерське) господарство "РИСК" (далі – відповідач) ухиляється від сплати боргу перед позивачем і, на її думку, буде намагається в майбутньому зняти грошові кошти зі своїх рахунків та реалізувати належне йому майно з метою уникнення сплати боргу перед позивачем.

Разом з тим, представник заявника не долучила до заяви про забезпечення позову жодних документів, що підтверджували б обставини, на які вона послалась у заяві про забезпечення позову, а забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оскільки представником заявника не доведено, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно селянського (фермерського) господарства "РИСК" задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. ч. 1, 2 ст. 136, п. 1 ч. 1 ст. 137, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "СТРІМ – КНК" до селянського (фермерського) господарства "РИСК" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно селянського (фермерського) господарства "РИСК" відмовити;

2. копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку, встановленому ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Грабець