Рішення № 71604684, 16.01.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2018

м. Дніпро

Справа № 904/10401/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція", м.Маріуполь

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське

про стягнення заборгованості в сумі 20 400,67 грн. за договором №14-0720-02 від 11.04.2014р.

Суддя Красота О.І.

За участю секретаря судового засідання Нерух Н.О.

Представники:

від позивача: не з»явився;

від відповідача: не з»явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення заборгованості в розмірі 20 400,67 грн. за Договором №14-0720-02 від 11.04.2014р.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором №14-0720-02 від 11.04.2014р. в частині оплати вартості товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2017 р. відкрито провадження у справі та її розгляд призначено на 16.01.2018 р. за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник Позивача не з»явився письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Відповідач в судове засідання не з»явився, надавши відзив на позов проти позовних вимог заперечує вказує на те, що підставою для виникнення у Відповідача зобов»язання по оплаті товару являється виставлення Позивачем рахунку за фактом поставки. Зобов»язання по оплаті товару не виникло, оскільки на момент поставки товару рахунки на оплату товару Позивачем не виставлені.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Позивача та Відповідача, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним, а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Технічна фіксація судового процесу не проводилась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.047.2014 р. між Приватним акціонерним товариством "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" (Позивач, продавець) та Публічним акціонерним товаристваом "Дніпровський металургійний комбінат" (Відповідач, покупець) було укладено Договір № 14-0720-02 (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, продавець зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану в специфікаціях, яка додається до цього договору, для інвестиційного проекту «Реконструкція конвертерного цеху зі спорудженням двох установок десульфурації чавуну». Кількість, номенклатура, ціна і терміни виготовлення та поставки товару, умови оплати визначені в специфікації, яка додається до цього договору і складає його невід’ємну частину.

Згідно з пунктом 2.1 договору, ціна на товар встановлюється в українських гривнях за одиницю, зазначених в специфікації, яка додається до цього договору і складає його невід’ємну частину.

Сторонами була підписана специфікація № 1 (а.с.16) щодо кількості, ціни, найменування, умов оплати та поставки товару.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України – гривнях.

Згідно з пунктом 4.2 Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі виставлених рахунків у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на умовах, обумовлених у специфікації, яка невід’ємною частиною цього договору.

Сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 04.11.2014 р. (а.с.17), в якій зазначено, що сторони дійшли згоди доповнити Договір специфікацією № 2, відповідно до якої вартість товару складає 49 934,82 грн. та умови оплати – попередня оплата 50% після пред’явлення рахунку на оплату, 50% по факту поставки на протязі 10 банківських днів, на підставі пред’явленого рахунку на оплату.

Позивачем на виконання умов договору було поставлено Відповідачу товар на суму 49 934,82 грн., що підтверджується видатковою накладною № 225/14-072 від 15.12.2014 р. (а.с.19).

Позивачем був виставлений Відповідачу рахунок на попередню оплату № 197/14-0720-02 від 05.11.2014 р. та рахунок по факту № 225/14-0720-02 від 15.12.2014 р. (а.с.24-25).

Відповідачем було частково оплачено товар на суму 24 967,41 грн., згідно рахунку на попередню оплату № 197/14-0720-02 від 05.11.2014 р., що підтверджується банківською випискою (а.с.23)

10.10.2017 Позивачем на адресу Відповідача була направлена заява № 2167/09 про залік зустрічних однорідних вимог на суму 4 566,74 грн. (а.с.26).

Таким чином, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 20 400,67 грн.

Відповідачем заборгованість за поставлений товар у розмірі 20 400,67 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з такого.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до специфікації, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав 29.12.2014 р.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Заперечення Відповідача щодо виникнення обов’язку по сплаті за товар лише з моменту отримання відповідного рахунку-фактури, викладені в його відзиві, судом не приймаються з огляду на наступне.

Рахунок-фактура є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти, не надання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє Відповідача від обов’язку оплатити у визначений договором строк отриманий товар.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Дніпропетровського апеляційного господарського суду, викладеною в постанові від 14.08.2014 року, по справі №904/3823/14, Вищого господарського суду України, наведеною у постановах: №6/549-09(20/302-08) від 15.06.2010 року, №14/306-09(6/517-08(21/265-08) від 09.09.2010 року, а також у постанові Верховного Суду України №37/405 від 29.09.2009 року.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частина 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.. ст.. 76-79 ГПК України)

Відповідно до ст.. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 20 400,67 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525-526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам’янське, вул. Соборна, 18Б; ідентифікаційний код 05393043) на користь Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Євпаторійська, 49; ідентифікаційний код 01413767) - основний борг у розмірі 20 400,67 грн. та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

16.01.2018р.