Ухвала суду № 71604267, 10.01.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

Провадження № 11-кп/792/58/18

Справа № 686/18382/17 Головуючий в 1-й інстанції Антонюк О. В.

Категорія: ухвала Доповідач Кулеша Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.2018 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Кулеші Л.М.,

суддів Барчука В.М., Матущака М.С.,

з участю секретаря

судового засідання Коростелкіної Ю.І.,

прокурора Павлишина В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016240010004159 від 04.07.2016 року за апеляційними скаргами прокурора, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_12 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2017 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення за ч.2 ст.185, ч.1,2 ст.361 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, повернуто прокурору через невідповідність вимогам КПК України.

В задоволенні клопотання прокурора про виклик свідків відмовлено.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд в ухвалі послався на невідповідність його вимогам КПК, оскільки фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення є неконкретними, в частині, що стосується інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Не зрозумілим є те, кому належні кошти (потерпілим чи банку) викрав обвинувачений? Що означає відкриття індивідуального договору про отримання кредиту? Це укладення договору чи щось інше? Яка воля потерпілих щодо відкриття (укладення) договору «Миттєва розстрочка»? Самочинно (згідно обвинувачення за ч.1 та ч.2 ст.361 КК України) чи протиправно, зловживаючи довірою потерпілого, ОСОБА_2 отримував доступ до інформації сервісу «Миттєва розстрочка», у кожному, окремо взятому, епізоді (згідно обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України)?

Прокурор, в поданій апеляційній скарзі, просить скасувати ухвалу місцевого суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Посилається на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону. Вважає безпідставним посилання суду на неконкретність обвинувачення, оскільки вказані, в ухвалі суду першої інстанції, недоліки на обсяг обвинувачення та правову кваліфікацію цього злочину не впливають, а повинні бути безпосереднім предметом судового дослідження при розгляді справи в судді. Згідно з положеннями 2.76.1.2.2 «Умов та правил надання банківських послуг» слова «відкриття» та «укладення» індивідуального договору є тотожними поняттями. Судом залишено поза увагою те, що в матеріалах кримінального провадження наявні заяви громадян про вчинення щодо них кримінальних правопорушень та пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого. Незважаючи на проінформованість банку про проведення слідчим досудового розслідування, заяви і повідомлення про завдання майнової шкоди від ПАТ КБ «Приватбанк» до органів досудового розслідування не надходили, оскільки банк не зазнав будь-яких фінансових втрат. Судом, під час підготовчого судового засідання, фактично проведено допит потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_5 з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення відносно них та їх подальших дій, що суперечить вимогам КПК. Крім того звертає увагу суду, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено номер кримінального провадження.

Потерпілий ОСОБА_5, в поданій апеляційній скарзі, просить скасувати ухвалу місцевого суду та направити обвинувальний акт в суд першої інстанції для розгляду по суті. Посилається на передчасність рішення суду про повернення обвинувального акту та невідповідність вимогам кримінального процесуального законодавства. Вказує, що в обвинувальному акті міститься час, спосіб та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі органам досудового розслідування та прокурору. В частині обвинувачення за ч.2 ст.185 та ч.ч.1,2 ст.361 КК України зазначено, що викрадені обвинуваченим кошти належали йому, як потерпілому, а договір «Миттєва розстрочка» укладався шляхом його відкриття в операційній системі банку від його імені, згоду на що він не давав. Зазначені в ухвалі суду обставини повернення обвинувального акта можуть бути перевірені судом в установленому законом порядку лише під час судового розгляду.

Потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_8 в поданих апеляційних скаргах, кожен зокрема, просять ухвалу місцевого суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. Посилаються на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зокрема, вважають, що, вказані в ухвалі суду першої інстанції недоліки, на обсяг обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення не впливають, а повинні бути безпосереднім предметом судового дослідження при розгляді справи в судді. Згідно з положеннями 2.76.1.2.2 «Умов та правил надання банківських послуг» слова «відкриття» та «укладення» індивідуального договору є тотожними поняттями. Судом залишено поза увагою те, що ними особисто подані заяви про вчинення щодо них кримінального правопорушення, їх визнано потерпілими у кримінальному провадженні, ними понесені значні матеріальні збитки. Під час підготовчого судового засідання фактично проведено допит кількох потерпілих з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення відносно них та їх подальших дій, що суперечить вимогам КПК. Крім того, вказують, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено, що вона винесена іменем України, номер кримінального провадження та порядок набрання ухвалою законної сили.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора та потерпілих, на підтримку поданих апеляційних скарг, з посиланням на зазначені у них доводи, думку обвинуваченого, який не заперечував проти їх задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів судової палати вважає, що вони підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Положеннями ст.291 КПК України законодавець встановив процесуальний порядок складення обвинувального акта у кримінальному провадженні, ряд відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов'язковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акту.

Зокрема, поряд з іншими даними, в ньому повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Приймаючи по вказаному кримінальному провадженні рішення про повернення прокурору обвинувального акту, зі стадії підготовчого засідання, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що обвинувальний акт не відповідає зазначеним вище вимогам закону, такі висновки суду є необґрунтованими і такими, що не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.

Вивчивши та дослідивши матеріали кримінального провадження, зокрема обвинувальний акт щодо ОСОБА_2, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувальний акт містить всі необхідні відомості, які передбачені ст.291 КПК України. А саме, поряд з іншими даними, в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність та сформульоване обвинувачення.

Відповідно до положень ч.3 ст.314 КПК України, суд має право у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. Такі вимоги щодо обвинувального акту вичерпно регламентовані ст.291 КПК України, про що вже йшлося вище. Будь-яких інших вимог, котрим повинен відповідати обвинувальний акт, що його подано до суду, законодавцем не визначено.

З урахуванням вказаних вимог закону, суд першої інстанції має право повернути обвинувальний акт прокурору з причин його невідповідності саме процесуальним вимогам, однак не вправі надавати юридичної оцінки зібраним по кримінальному провадженні доказам, їх достатності для доведення винуватості обвинуваченого у інкримінованому кримінальному правопорушенні, оскільки оцінку доказам та усім обставинам кримінального провадження суд надає під час судового розгляду кримінального провадження по суті, на підставі їх об'єктивного, всебічного та повного дослідження у сукупності.

Посилання суду на те, що орган досудового розслідування в обвинувальному акті незрозуміло виклав фактичні обставини кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_2, передбаченого ч.2 ст.185 КК України - скоєння таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчинених повторно, не заслуговують на увагу з огляду на те, що, як зазначалось вище, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Крім того, в силу положень ч.2 ст.337 КПК України, під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, а тому, враховуючи вищезазначене, прокурор не позбавлений права, у випадку виявлення будь-яких неточностей, у тому числі вказаних в ухвалі суду, виправити їх безпосередньо під час розгляду кримінального провадження в суді, шляхом зміни обвинувачення та висунення додаткового обвинувачення.

Таким чином, колегією суддів не встановлено допущених органом досудового розслідування порушень вимог кримінального процесуального закону під час подання до суду першої інстанції обвинувального акта, який відповідає положенням ст.291 КПК України за своєю формою та змістом.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, серед інших, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з приписами ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За змістом п.6 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у Хмельницькому міськрайонному суді.

Доводи прокурора про необхідність підписання зазначеної ухвали колегією суддів є необґрунтованими.

Не заслуговують на увагу і твердження потерпілих про призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.409, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги потерпілих і прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2017 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні за №12016240010004159 від 04.07.2016 року про обвинувачення за ч.2 ст.185, ч.1,2 ст.361 КК України ОСОБА_2 скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області Л.М.Кулеша