Ухвала суду № 71603515, 16.01.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/268/18

2-з/465/32/18

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"16" січня 2018 р. м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі

головуючого-судді - Мартинишин М.О.

при секретарі - Стасишин А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання його позовної заяви до ОСОБА_2, ПАТ КБ «Надра», третя особа: Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про поділ майна подружжя, -

встановив:

Заявник подав заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони проводяться ДП «СЕТАМ»(Код ЄДРПОУ 39958500) на вчинення будь-яких дій, спрямованих на відчуження та реалізацію квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також накладення арешту на майно, власником якого є ОСОБА_2, а саме : квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зупинення продажу арештованого майна на електронних торгах, що проводяться ДП «СЕТАМ», з реалізації лоту №256355 – квартири 1, що знаходиться в житловому будинку за адресою: м.Львів,вул.С.Бандери,87, стверджуючи, що не вжиття таких заходів може утруднити, та зробити неможливим виконання рішення суду, внаслідок чого його законні права не будуть захищені.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

У відповідності з роз'ясненнями, викладеними в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та враховуючи вищезазначене, суд вважає, що така не підлягає до задоволення, оскільки позивач має намір звернутися із позовом про поділ майна, а не про визнання електронних торгів недійсними з реалізації арештованого майна, не надав належних доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, не обґрунтував види забезпечення позову та їх необхідність та у зв’язку із відсутністю причин, у зв’язку з яким потрібно забезпечити позов, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-153, 260, 261, 353 -355 ЦПК України,-

ухвалив:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання його позовної заяви до ОСОБА_2, ПАТ КБ «Надра», третя особа: Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про поділ майна подружжя- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Львівської області.

Суддя: Мартинишин М.О.