Ухвала суду № 71603222, 15.01.2018, Радехівський районний суд Львівської області

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

15 січня 2018 рокуСправа №451/893/17Провадження № 2/451/96/18

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Мулявка О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Кормилюк Т.С.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по зцивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія» Український страховий стандарт», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування та відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2018 року в адресу Радехівського районного суду Львівської області за вх.№228 надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія» Український страховий стандарт», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування та відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що він звернувся до Радехівського районного суду Львівської області з позовом про стягнення суми страхового відшкодування та відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася з вини ОСОБА_2.

31 січня 2017 року о 14 год.15 хв. в м.Радехів, на вул.Транзитній мала місце дорожньо-транспортна пригода (ДТП), в якій було пошкоджено належний ОСОБА_1 автомобіль марки RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_1.

Даний факт підтверджується постановою Калуського міськрайонного суду Івано- Франківської області від 02 березня 2017 року, відповідно до якої винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2, водія автомобіля НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3.

Вартість завданої йому шкоди повністю не відшкодована страховою компанією, тому позивач звернувся в суд з позовом про відшкодування йому суми завданої шкоди, яка становить 56 365,33 гривень.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить або взагалі унеможливить в майбутньому виконання рішення суду, оскільки відповідач може відчужити належне йому майно, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Також заявник вказує, що у відповідача ОСОБА_3 у власності знаходиться автомобіль DAF FT 95 XF 430 номер кузова НОМЕР_3 державний номерний знак НОМЕР_4, напівпричеп-самоскид BODEX KIS 3Р 2009 року випуску, колір сірий, номер шасі SU90333JH9SBU1027 та 1/6 житлового будинку, який знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Городенківський район, с.Торговиця, вулиця 16 Липня, будинок 5.

Просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_5, у власності якого знаходиться автомобіль DAF FT 95 XF 430 номер кузова НОМЕР_3 державний номерний знак АТ 0O71 АН, напівпричеп-самоскид BODEX KIS ЗР 2009 року випуску, колір сірий, номер шасі SU90333JH9SBU1027 та 1/6 житлового будинку, який знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Городенківський район, с.Торговиця, вулиця 16 Липня, будинок 5.

Піддавши аналізу заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, вважаю, що вказана вище заява не підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Так, одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Так, з позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму завданої шкоди, яка не покрита страховиком в розмірі 11959 гривень 20 копійок та 1000 гривень витрат на проведення експертизи. А також просить стягнути солідарно із ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдану позивачу моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

Шляхом проведення найпростіших арифметичних розрахунків стає зрозумілим, що сума шкоди, яку позивач просить стягнути саме із відповідача ОСОБА_3 є значно меншою вартості майна, яке належить відповідачу та на яке заявник просить накласти арешт, а саме автомобіль DAF FT 95 XF 430 номер кузова НОМЕР_3 державний номерний знак АТ 0O71 АН, напівпричеп-самоскид BODEX KIS ЗР 2009 року випуску, колір сірий, номер шасі SU90333JH9SBU1027 та 1/6 житлового будинку, який знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Городенківський район, с.Торговиця, вулиця 16 Липня, будинок 5.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що запропонований захід забезпечення позову очевидно не є співрозмірним із розміром шкоди, яку просить позивач стягнути із відповідача.

Окрім цього, під сумнів ставиться джерело походження, наданої позивачем інформації про наявність у власності відповідача ОСОБА_3 автомобіля DAF FT 95 XF 430 номер кузова НОМЕР_3 державний номерний знак АТ 0O71 АН, напівпричеп-самоскид BODEX KIS ЗР 2009 року випуску, колір сірий, номер шасі SU90333JH9SBU1027. Документи, додані позивачем до заяви про забезпечення позову, не завірені у встановленому законом порядку, а тому неможливо встановити коли та ким видано зазначені документи. В зв’язку із вказаним суд не може переконатися у достовірності вказаної у них інформації.

Враховуючи наведене вище, вважаю, що позивачем не доведено:

- наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню ймовірного рішення суду, тим більше лише стосовно одного із трьох відповідачів;

- відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам;

- співрозмірність запропонованого заходу забезпечення позову позовній вимозі, яка звернена саме до відповідача ОСОБА_3;

- об’єктивну необхідність обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача ОСОБА_3, вартість майна якого очевидно в значному розмірі перевищує суму, про стягнення якої позивач просить.

В розумінні статті 151 ЦПК України позивачем не обґрунтовано доцільність вжиття саме такого заходу забезпечення позову, який позивач просить застосувати, а також його співрозмірність заявленим позовним вимогам, тому вважаю, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.13,81,151,153,258-260,353 ЦПК України, суддя –

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія» Український страховий стандарт», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування та відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийОСОБА_4