Постанова № 71601757, 15.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/1216/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 січня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі:

головуючої – судді Кожух О.А.,

суддів – Кондора Р.Ю., Мацунича М.В.

за участі секретаря – Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на рішення Рахівського районного суду від 11 жовтня 2017 року по цивільній справі № 305/1216/17 (суддя: Бліщ О.Б.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що сторони проживали однією сім'єю, але у зареєстрованому шлюбі між собою не перебували. За час проживання сім’єю у сторін народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із матір’ю та перебуває на її утриманні.

Зазначала, що сторони проживають окремо, відповідач ухиляється від свого обов’язку утримувати дитину та коштів добровільно не надає.

Вказуючи на дані обставини, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки у твердій грошовій сумі щомісячно у розмірі 1500,00 грн. до досягнення нею повноліття, а також аліменти на її особисте утримання щомісячно в розмірі 1500,00 грн. до досягнення дитиною ОСОБА_4 трирічного віку.

Рішенням Рахівського районного суду від 11.10.2017 позов задоволено частково. Ухвалено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 гривень із відповідною індексацією згідно чинного законодавства, починаючи з 01.08.2017 до досягнення дитиною повноліття. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Дане судове рішення оскаржено обома сторонами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини скасувати та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким стягнути на її користь із відповідача аліменти її утримання в розмірі 1500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позову до досягнення дитиною трирічного віку. Зокрема вказує, що у матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_2 не може надавати матеріальну допомогу на утримання позивачки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, просить рішення суду в частині задоволення вимоги про стягнення аліментів на утримання дочки змінити, визначивши щомісячний розмір аліментів у сумі 1000,00 грн., а в іншій частині рішення залишити без змін. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що визначений місцевим судом розмір аліментів на утримання дочки є зависоким для нього, більш ніж вдвічі вищим від встановленого законом мінімального розміру аліментів (713,00 грн. на момент ухвалення рішення).

Позивач та її представник в судове засідання не з’явились. Представник позивача ОСОБА_5 про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки цій особі. Зважаючи на те, що позиція позивача апеляційному суду відома, оскільки викладена у позовній заяві та у апеляційній скарзі, колегія суддів, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності позивача та її представника.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Стосовно позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини необхідно вказати наступне.

Статтею 180 СК України встановлено обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України (у редакції на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами визнано ті обставини, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, але у зареєстрованому шлюбі між собою не перебували. За час проживання сім’єю у сторін народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із матір’ю та перебуває на її утриманні.

Сторони проживають окремо, відповідач коштів на утримання дитини добровільно та регулярно не надає.

Оскільки позивачка здійснює догляд за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею трирічного віку, тому єдиним джерелом доходу позивачки на даний час є соціальна допомога при народженні дитини.

Відповідач є молодою, працездатною особою, тобто за станом здоров'я здатний до активної трудової діяльності.

У суді першої інстанції ОСОБА_2 частково визнав позовні вимоги, погодившись сплачувати аліменти на утримання дочки у розмірі 1000 грн. щомісяця. Також відповідач визнав ту обставину, що заробляє грошові кошти шляхом виконання різних робіт по найму (а.с. 24-28, 42).

Оцінюючи обставини справи у сукупності, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів на утримання дитини є зависоким.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум для дітей вікoм до 6 років із 01 січня 2017 пo 30 квітня - 1355 грн., з 01 травня пo 30 листопада 1426 грн., з 01 грудня - 1492 грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 грн., з 1 липня - 1559 грн., з 1 грудня - 1626 грн.

Враховуючи вимоги ст. 182 СК України, відсутність постійного місця роботи у відповідача, відсутність відомостей щодо наявності у відповідача рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, недоведеність даних щодо джерел матеріального забезпечення, колегія суддів вважає, що розмір аліментів на утримання дитини, які підлягають стягненню з відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості слід визначити в сумі 1000 грн. щомісячно.

При цьому доводи скарги ОСОБА_2 про те, що місцевий суд помилково визначив час, з якого присуджуються аліменти на дитину (01.08.2017), оскільки відповідачем у липні та серпні 2017 добровільно сплачено аліменти на утримання дитини – не можуть бути взятими до уваги з огляду на таке. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, у відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, а таким днем у даній справі є 01.08.2017.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, підлягає задоволенню. Рішення суду в частині вирішення вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні з визначенням щомісячного розміру аліментів у сумі 1000,00 грн., із зазначенням, відповідно до ч. 2 ст 184 СК України, про індексацію розміру аліментів відповідно до закону.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини у разі проживання з нею дитини, слід вказати таке.

Згідно ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Дана норма кореспондується із ч. ч. 2 - 4 ст. 84 та ст. ст. 86 і 88 СК України, тобто поширює вказані правові норми і на правовідносини, що виникають між жінкою та чоловіком, які не перебувають у шлюбі між собою та мають спільну дитину.

Отже, посилання відповідача на те, що оскільки сторони проживали однією сім'єю у незареєстрованому шлюбі, а тому жінка не має права на своє утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років – є необґрунтованим.

Водночас за положеннями ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Отже, за змістом вказаної норм права, розмір утримання не пов'язаний з розміром доходу дружини, а залежить від можливості чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Для виникнення права на утримання потрібна сукупність вказаних вище фактів, які має довести позивач (ст. ст. 10, 60 ЦПК України у редакції чинній на момент ухвалення рішення суду). Аналогічні норми щодо обов'язку доказування і подання доказів містяться у статтях 12, 81 ЦПК України у редакції, чинній із 15.12.2017.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_2 звільнений з роботи 27.10.2016 (а.с. 32).

Згідно довідки Рахівського районного центру зайнятості від 28.08.2017 № 1729 ОСОБА_2 у даному центрі зайнятості у пошуку роботи не перебуває (а.с. 33).

Довідкою Тячівського об’єднаного управління пенсійного фонду України Закарпатської області від 28.08.2017 № 1041 підтверджено, що даних на застраховану особу у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування за період із 01.11.2016 не існує (а.с. 34).

Дані обставини свідчать про відсутність можливості у позивача надавати матеріальну допомогу на утримання дружини.

Оскільки позивачка не довела належними й допустимими доказами ту обставину, що ОСОБА_2 може надавати матеріальну допомогу, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вимоги про стягнення аліментів на її особисте утримання.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1В не спростовують висновків місцевого суду в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення аліментів на особисте утримання ОСОБА_1 Рішення місцевого суду в даній частині постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду в цій частині - залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п.п.1, 2 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3 – задовольнити.

Рішення Рахівського районного суду від 11 жовтня 2017 року в частині визначеного розміру аліментів на утримання дитини - змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серія ВР № 160146, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_1 (паспорт серія ВР № 566348, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4) аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, у твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень щомісячно починаючи з 01 серпня 2017 року до досягнення дитиною повноліття.

Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

У решті судове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 січня 2018 року.

Головуюча:

Судді: