Постанова № 71600470, 15.01.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа: № 225/6136/17

Провадження № 2-а/225/8/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мигалевича В.В.

за участю:

секретаря судового засідання -Голубової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов’язання до вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року до суду звернувся представник позивача ОСОБА_2, ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, обґрунтувавши свої вимоги тим, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України. В грудні 2008 року його було звільнено з органів внутрішніх справ з посади оперативного чергового Костянтинівського РВ УМВС України у Донецькій області у званні майора міліції з вислугою років понад 20 років. Позивач перебуває на обліку у ОСОБА_3 управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та йому призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за вислугу років. На теперішній час позивачу стало відомо, що в червні-липні 2017 року уповноважені особи Ліквідаційної комісії ОСОБА_3 управління МВС України в Донецькій області підготували та направили на адресу ОСОБА_3 управління ПФУ довідку про щомісячне грошове забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення працівника поліції прирівняного до його посади та званню перед звільненням. Однак, станом на листопад місяць 2017 року перерахунку пенсії відповідачем йому не здійснено. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною. У зв'язку з чим просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку пенсії за вислугу років, призначену на підставі положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року відповідно до положень ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та здійснити виплату не отриманої суми пенсії.

Покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Донецькій області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 не з'явилися. Представником позивача, який діє на підставі довіреності серії НМО 874943 від 22.09.2017 року (а.с.9), надано заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача.

Представник відповідача ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в судове засідання не прибув, надав заяву в якій зазначив, що позовні вимоги не визнає, просить справу розглянути без його участі.

В письмових запереченнях від 19.12.2017 року представник відповідача посилався на наступне:

Позивач вважає, що його право порушено з 01.01.2016 року, в той час як з позовом до суду він звертається лише 20.11.2017 року, при цьому не наводить жодних підстав та не надає жодних документів в підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Відповідно до ст. 99 КАС України позивач порушив шестимісячний строк звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) проводиться з урахуванням грошового забезпечення, установленого для поліцейських згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Частинами 2 та 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262 ( далі - Закон 2262), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45) передбачено, що перерахунок пенсій проводиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців, оформлених уповноваженими структурними підрозділами міністерств та відомств (в даному випадку ліквідаційними комісіями ГУМВС).

Статтею 8 Закону 2262 передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Перерахунок та виплату перерахованої пенсії буде проведено після виділення додаткових асигнувань.

Строки перерахунку пенсії визначено у ст. 51 Закону 2262. Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії виникли лише після отримання головним управлінням 19 липня 2017 року довідки про розмір грошового забезпечення №6823 від 23 червня 2017 року, тому вимоги позивача стосовно перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року суперечать чинному законодавству. Просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 17-18).

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу Адміністративного Судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, оскільки від учасників справи, надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних матеріалів, та здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України (а.с. 8, 17,18).

ОСОБА_2 перебуває на обліку у ОСОБА_3 управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та йому призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за вислугу років. Як вбачається зі змісту позовної заяви, Ліквідаційною комісією ОСОБА_3 управління МВС України в Донецькій області підготовлено довідку щодо ОСОБА_2 про щомісячне грошове забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення працівника поліції прирівняного до його посади та званню перед звільненням, та вказана довідка направлена на адресу ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Зазначені обставини не заперечувалися сторонами. Спірним по справі є протиправність бездіяльності ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку пенсії за вислугу років, призначену на підставі положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Станом на момент розгляду судом цієї справи, такого перерахунку відповідачем не здійснено.

Вирішуючи питання про протиправність бездіяльності відповідача щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» чинного станом на день виходу позивачем на пенсію, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом та членам їх сімей у зв'язку з введенням цього Закону провадиться за документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до частини третьої ст. 63 цього ж Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (згідно з Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Відповідно до статті 102 Закону України "Про Національну поліцію", пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється також в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII статтю 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Таким чином, суд доходить до висновку, що збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 № 988.

Суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача про те, що відсутність бюджетного фінансування позбавляє Головне управління Пенсійного фонду України можливості перерахувати пенсії, оскільки такі доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні в справі «Кечко проти України», згідно з якою реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

Згідно до статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» «Кожна фізична... особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.»

В рішенні «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N 1.

Абзацом 1 пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 цього Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих їм відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.

Крім того, в запереченні відповідач зазначає про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, але вони не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону від 07 листопада 2015 року) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу з 01 січня 2016 року та здійснити виплату не отриманої суми пенсії, є обґрунтованою.

З урахуванням наведених обставин та правових норм, суд доходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

У відповідності до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене вище, а також ту обставину, що позивачем при подачі до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 640,00 грн., то суд вважає необхідним у відповідності до положень ст. 139 КАС України стягнути з відповідача на користь позивача зазначену суму судового збору.

Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача, як суб'єкта владних повноважень подати до суду звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення також підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст.ст. 5, 19-21, 122, 159-164, 242, 244, 245, 371, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" N900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. №268" суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) щодо не проведення ОСОБА_2 (місце проживання: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Лісна 14/88, РНОКПП НОМЕР_1) перерахунку пенсії за вислугу років, призначену на підставі положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 (місце проживання: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Лісна 14/88, РНОКПП НОМЕР_1) з 01 січня 2016 року відповідно до положень статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та здійснити виплату не отриманої суми пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області подати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з часу закінчення строку на апеляційне оскарження, а у випадку апеляційного оскарження та залишення в силі рішення суду першої інстанції, протягом місяця з часу проголошення судового рішення апеляційним судом.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (місце проживання: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Лісна 14/88, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) сплачений ним судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дзержинський міський суд Донецької області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15. 5 ч. 1 Розділу VІІ (Перехідні положення) КАС України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: