Ухвала суду № 71600393, 16.01.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа 225/4844/17

Провадження 1-кп/225/69/2018

У Х В А Л А

16 січня 2018 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Качаленка Є.В.,

за участю:

секретаря Федорцової І.С.,

прокурора Бабарики О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050220001240 від 13.08.2017 року та за №12017050220001477 від 05.10.2017 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, раніше судимий: 03.01.2017 року Дзержинським міський судом за ст.309 ч.1 КК України, проживає та зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.309 КК України, застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов’язання;

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про заміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу і застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обгрунтування клопотання прокурор зазначає про існування ризиків переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. На підтвердження цих обставин прокурор зауважив про випадки неявки обвинуваченого в судове засідання, а також зауважив, що 31.10.2017 року після початку судового провадження, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні 05.10.2017 року злочину за ч.2 ст.309 КК України.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Факти неявки до суду ОСОБА_1 пояснював своєю хворобою, однак підтверджуючих документів не надав.

Суд, дослідивши матеріали клопотання прокурора, заслухавши думку учасників та пояснення обвинуваченого зазначає наступне:

Відповідно до змісту ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Пункт 2 частини другої статті 183 КПК України визначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Згідно пункту 5 також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Суд зауважує, що під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_1, неодноразово допускав випадки неявки у судове засідання без поважних причин. Зокрема, такі випадки неявки мали місце 29.09.2017, 19.10.2017. Крім того ОСОБА_1 26.09.2017 та 05.10.2017 з’являвся у судові засідання у стані алкогольного сп’яніння, що призводило до зриву слухань.

Ухвалою суду від 28.11.2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком до 28.01.2018 року включно та покладено обов’язки прибувати за судовим викликом до суду; повідомляти суд про зміну місця проживання.

Після цього обвинувачений ОСОБА_1 надав письмове особисте зобов’язання та отримав повістку у секретаря судового засідання на 04.12.2017 року (т.1 а.с.42), однак у вказану дату до судового засідання не з’явився, не повідомивши про причини неявки.

Обвинувачений ОСОБА_1 надав суду пояснення, що у судове засідання 04.12.2017 року він не з’явився оскільки захворів, однак документів, підтверджуючих звернення за медичною допомогою суду не надав, оскільки не звертався до лікарні.

Суд, за відсутності підтверджуючих медичних документів критично сприймає пояснення обвинуваченого щодо причини неявки 04.12.2017 року.

Ухвалою суду від 04.12.2017 року доручено здійнисти привід у судове засідання 13.12.2017 обвинуваченого ОСОБА_1 На виконання приводу надано відповідь, що ОСОБА_1 поїхав вранці до суду, що підтверджується поясненнями його сусіда ОСОБА_3 (т.1 а.с.49), у зв’язку з чим неможливо виконати його примусовий привід. Разом з тим 13.12.2017 року ОСОБА_1 у судове засідання не прибув.

Ухвалою суду від 13.12.2017 року доручено здійнисти привід у судове засідання 26.12.2017 обвинуваченого ОСОБА_1 На виконання приводу надано відповідь, що ОСОБА_1 відсутній за місцем проживання, відтак неможливо доставити його до суду.

Ухвалою від 26.12.2017 року доручено здійнисти привід у судове засідання 16.01.2018 обвинуваченого ОСОБА_1 Співробітниками поліції на виконання приводу доставлено обвинуваченого у судове засідання.

Суд констатує, що обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово допускав випадку неявки у судові засідання 29.09.2017, 19.10.2017, 04.12.2017. Крім того ОСОБА_1 26.09.2017 та 05.10.2017 з’являвся у судові засідання у стані алкогольного сп’яніння, що призводило до зриву слухань. Після надання особистого зобов’язання ОСОБА_1 порушив умови такого запобіжного заходу, оскільки не виконав обов’язок прибувати за судовим викликом до суду, повідомляти про зміну місця проживання.

Відтак суд доходить висновку про наявність передбаченого ст.177 КПК України ризику з боку обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню ухиленням від виконання процесуальних обов’язків обвинуваченого.

Крім того 31.10.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні 05.10.2017 року злочину за ч.2 ст.309 КК України. За даним фактом ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення 31.10.2017 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050220001477 від 05.10.2017 року, об’єднане з даним кримінальним провадження для одначасного судового розгляду.

Відповідно до формулювання обвинувачення за ч.2 ст.309 КК України, 05.10.2017 року ОСОБА_1 у залі суду закурив і виражався нецензурною лайкою, після доставлення останнього до Торецького відділення поліції для складення адміністративного протоколу, у нього було виявлено наркотичні засоби, які він зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Суд констатує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нового злочину середньої тяжкості вже під час судового слідства у даному кримінальному провадженні. Більш того обставини вчинення інкримінованого злочину вказують, на те, що ОСОБА_1 з’являвся у судові засідання у даному кримінальному провадженні у нетверезому стані, зберігаючи при собі наркотичні засоби, що свідчить про цинічне ставлення до виконання процесуальних обов’язків обвинуваченого та їх зухвале порушення.

Суд доходить висновку про наявність передбаченого ст.177 КПК України ризику з боку обвинуваченого ОСОБА_1 продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Окрім згаданих ризиків, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує наявність доказів про вчинення обвинуваченим злочину; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання винуватим у скоєні злочину; відомості про особу обвинуваченого.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 раніше судимий - 03.01.2017 року Дзержинським міським судом за ст.309 ч.1 КК України, неодружний, не працює.

Вирішуючи питання про можливість застосування більш м’яких запобіжних заходів, суд констатує, що ОСОБА_1 допускав порушення раніше наданого особистого зобов’язання, а застосування домашнього арешту на думку суду недостатнє, оскільки вдома ОСОБА_1 часто не знаходиться, що підтверджено матеріалами виконання примусових приводів останнього, а також систематично допускав вживання вдома алкогольних напоїв, після чого неодноразово з’являвся у судових засіданнях у нетверезому стані, що призводило до зривів судових засідань.

Суд зауважує, що у даному випадку прокурором крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, доведено що, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 перешкоджав кримінальному провадженню, у тому числі ухиленням від виконання процесуальних обов’язків обвинуваченого, та йому пред’явлено обвинувачення у вчиненні іншого злочину, сукупність встановлених обставин справи свідчать про недостатність застосування такого запобіжного заходу як особисте зобов’язання, у зв’язку з чим необхідно застосувати до раніше судимого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В той же час, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.309 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб - до 15.03.2018 року включно у Бахмутській установі виконання покарань №6.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити в межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 17 620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: одержувач платежу - ТУ ДСА України в Донецькій області, рахунок №37317004001000, найменування установи банку - ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО - 834016, код ЄДРПОУ - 26288796.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Донецькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Дзержинський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15.03.2018 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, направити Бахмутській установі виконання покарань №6 - для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: