Постанова № 71599237, 11.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/4564/17

Головуючий у 1-й інстанції: Іщенко І.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

11 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 07 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, в якому просить зобов’язати відповідача перевести ОСОБА_2 з пенсії призначену згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію державного службовця, відповідно до діючих правових норм.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07.11.2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку та виплаті пенсії. Зобов’язано відповідача здійcнити перерахунок та виплату ОСОБА_2 згідно з пунктом 8 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» з 29.05.2017 року з врахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права в частині з’ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду – скасувати, з огляду на наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач з 2001 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У 2017 році позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області із заявою про переведення його з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Однак, листом від 12.06.2017 року за №132/К-11 та листом від 01.09.2017 року №323/К-11, відповідачем відмовлено позивачу у призначені пенсії, посилаючись на відсутність необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не переведення позивача на пенсію державного службовця, згідно з пунктом 8 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ є протиправною.

Колегія суддів апеляційної інстанції частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пунктом 8 Роздiлу XI «Прикiнцевi та перехiднi положення» Закону «Про державну службу» передбачено, що стаж державної служби за перiоди роботи (служби) до набрання чинностi цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) вказано, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII).

Частиною 1 ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у призначені пенсії, на думку відповідача, слугувала відсутність необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що сфера дії Закону України «Про державну службу» №889-VIII не поширюється, зокрема на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів.

Проте, колегія суддів не приймає вказані доводи, оскільки відповідно до Методики щодо зарахування (включення) до стажу державної служби періодів роботи (служби) колишніх працівників і осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до стажу держслужби зараховуються періоди роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів Рад народних депутатів та апаратів управлінь (самостійних відділів і інших підрозділів) внутрішніх справ, які були місцевими органами державного управління МВС СРСР, УРСР та інших республік СРСР.

Час служби в апараті перелічених вище органів внутрішніх справ зараховується лише на посадах середнього, старшого і вищого начальницького складу. Служба на посадах рядового та молодшого начальницького складу до стажу державної служби не зараховується.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 08.08.1985 року по 01.01.2001 року проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах середнього і старшого начальницького складу (а.с.23).

Враховуючи, що на час звернення позивача до відповідача про переведення на пенсію по віку як державного службовця його стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби складав більше як 20 років, тому за ним зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Водночас, колегія суддів зауважує, що згідно з п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22 - 1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, заява про призначення пенсії непрацюючим пенсіонерам, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

Форма заяви про призначення пенсії наведена в Додатку 2 Порядку № 22-1.

Отже, для призначення пенсії, в тому числі і за віком державного службовця, особа звертається до органу, що призначає пенсію, із заявою встановленого зразка та додатками до неї. За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів, орган, що призначає пенсію, приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Однак, заява встановленого зразка з усіма необхідними документами для призначення пенсії, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування" позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не подавалась.

Таким чином, оскільки позивачем порушений порядок звернення за призначенням пенсії відповідач діяв в межах наданих йому повноважень.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити повністю.

Постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 07 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4