Постанова № 71599066, 10.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий 1 інстанції :Січиокно Т.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

10 січня 2018 р. Справа № 554/7208/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 24.10.2017р. по справі № 554/7208/17

за позовом ОСОБА_2

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій і рішення протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 ( далі – позивач, ОСОБА_2М.) звернулась до суду із адміністративним позовом до Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області ( далі – відповідач, Полтавське ОУПФУ) в якому просила:

- визнати протиправними дії та рішення Полтавського ОУПФУ про відмову у перерахуванні та виплаті їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, яка викладена у рішенні управління від 23.08.2017 року № 68;

- скасувати рішення Полтавського ОУПФУ від 23.08.2017 р. № 68 про відмову їй у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення;

- зобов'язати Полтавське ОУПФУ здійснити перерахунок і виплату з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати їй у подальшому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 87 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно довідок Апеляційного суду Полтавської області від 15.08.2017 № 06-29/319/7/2017 та від 17.08.2017 № 06-29/332/14/2017 року, починаючи з моменту звернення за отриманням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто з 16 вересня 2016 року без обмеження його граничного розміру.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 24.10.2017 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з даною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просив скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 24.10.2017 та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що законодавством, чинним станом на час призначення щомісячного грошового утримання позивачу так і на час звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку, було передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді. З документів наданих позивачем до органу пенсійного фонду вбачається, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання провести неможливо, оскільки не передбачено включення 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.

Сторони в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів з даними висновками суду першої погоджується частково та зазначає.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що постановою Верховної ОСОБА_3 України від 8.09.2016 року №1515 - VIII та відповідно до наказу голови Апеляційного суду Полтавської області від 15.09.2016 року ОСОБА_2 звільнена з посади судді у зв'язку із поданням заяви про відставку.

З вересня 2016 року позивач є суддею у відставці та перебуває на обліку в Полтавському ОУПФУ.

Рішенням Полтавського ОУПФУ № 68 від 23.08.2017 року відмовлено ОСОБА_2 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання згідно положень ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку із відсутністю правових підстав.

Фактичною підставою відмови в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання стало те, що чинним законодавством не передбачено можливість включення 1/12 частини матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно ст. 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ОСОБА_4 України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_4 та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються ОСОБА_4 України та Законом України “Про судоустрій і статус суддів” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 8 ОСОБА_4 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_4 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_4 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_4 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_4 України гарантується.

Згідно зі статтею 22 ОСОБА_4 України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією ОСОБА_4, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 статті 64 ОСОБА_4 України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_4 України.

Відповідно до статті 126 ОСОБА_4 України, незалежність і недоторканність суддів гарантується ОСОБА_4 і законами України.

Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 92 ОСОБА_4 України, статус суддів визначається виключно законами України.

Пунктом 8 частини 5 статті 48 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням .

Відповідно до ч. 6 ст. 47 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених ОСОБА_4 України гарантій незалежності судді.

У пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм ОСОБА_4 України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності. Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, право на отримання виплат (пенсії, щомісячного довічного грошового утримання), рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.

У пункті 2 резолютивної частини вищенаведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що за змістом статті 126 ОСОБА_4 України положення ч.3 статті 11 Закону України “Про статус суддів” у взаємозв'язку з ч.8 статті 14 Закону України “Про судоустрій України” (в редакціях, що були чинними на час розгляду справи судом) треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

В пункті 3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18.06.2007 р. №4-рп/2007 суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені ОСОБА_4 України та Законом України “Про статус суддів”.

Згідно з частини 1 статті 130 ОСОБА_4 України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у статті 126 ОСОБА_4 України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Колегія суддів зазначає, що Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06. 2016 р. № 1402-VІІІ, за нормами якого позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, містить IX розділ “Забезпечення суддів”.

Перелік складових суддівської винагороди міститься у статтях 133 та 135 розділу “Забезпечення суддів”.

Виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено ст. 136 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 року № 1402-УІІІ (IX розділ), тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.

Відповідно до п.п. 2.3.3 Інструкції, зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за N 114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, її виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, і вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто, матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а відповідно входить до структури заробітної плати, а за нормами ч.3 ст.141 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 р. № 2453-УІ з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016 у відсотковому відношенні саме до заробітної плати, а не тільки до суддівської винагороди, передбачено визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з допомоги на оздоровлення нараховувався та був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, то незалежно від того, що вона не є складовою суддівської винагороди, допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до приписів діючої Інструкції № 5 “Зі статистики заробітної плати”, матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області №06-29/332/14/2017 від 17.08.2017 та листа Апеляційного суду Полтавської області від 26.12.2017 №06-12/4712 вбачається, що виплата допомоги на оздоровлення в сумі 15950,00 грн, включена в оподатковуваний дохід судді та з неї нарахований ЄСВ 22%, утримано ПДФО 18%, утримано військовий збір 1,5%.

У Рекомендації Комітету ОСОБА_3 Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: “оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці” (пункт 54).

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Положеннями ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Тобто, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 р. № 21-430а11 та від 06.11.2013 р. № 21-350а13.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, правомірними позовні вимоги, що матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу та з якої фактично був нарахований та сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування підлягає врахуванню в заробіток (дохід) для обчислення його щомісячного довічного грошового утримання.

Тобто, рішення Полтавського ОУПФУ №68 від 23.08.2017 є неправомірним в частині відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 згідно довідки від 17.08.2017 №06-29/332/14/2017.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії та рішення Полтавського ОУПФУ про відмову у перерахуванні та виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, зазначеної в довідці Апеляційного суду Полтавської області від 17.08.2017 №06-29/332/14/2017 та скасуванні частково рішення Полтавського ОУПФУ від 23.08.2017 р. № 68 про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області від 17.08.2017 №06-29/332/14/2017.Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання Полтавське ОУПФУ здійснити перерахунок і виплату з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 87 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно довідок Апеляційного суду Полтавської області від 17.08.2017 № 06-29/332/14/2017 року, починаючи з моменту звернення за отриманням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто з 16 вересня 2016 року без обмеження його граничного розміру.

Проте, колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги, щодо визнання протиправними дії та рішення Полтавського ОУПФУ про відмову у перерахуванні та виплаті ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, яка викладена у рішенні управління від 23.08.2017 року № 68 та зобов’язання провести перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області від 15.08.2017 № 06-29/319/7/2017 з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 звільнена з посади судді відповідно до наказу голови Апеляційного суду Полтавської області від 15.09.2016 року, у зв'язку із поданням заяви про відставку.

Згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області від 15.08.2017 № 06-29/319/7/2017, матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки складає 17600,00 грн. Доказів сплати страхових внесків або збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з даної суми позивачем не надано та під час судового розгляду не встановлено.

Оскільки суми коштів, з яких не були сплачені внески до Пенсійного фонду України, не можуть бути враховані при обчислені пенсії, то відповідач правомірно відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Апеляційного суду Полтавської області від 15.08.2017 № 06-29/319/7/2017в якій зазначено матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі 17600,00 грн

Враховуючи, що допомога на оздоровлення, зазначена в довідці Апеляційного суду Полтавської області від 15.08.2017 № 06-29/319/7/2017 в розмірі 17600,00 грн, позивачем не була отримана, з неї не був нарахований єдиний внесок на обов'язкове державне соціальне страхування, колегія суддів вважає необґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною відмови відповідача у перерахунку позивачу щомісячного довічного утримання позивача та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 щомісячного грошового утримання на підставі даної довідки.

Крім того, колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача виплачувати ОСОБА_2 у подальшому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 87 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно довідок Апеляційного суду Полтавської області від 17.08.2017 № 06-29/332/14/2017 року, оскільки судовому захисту підлягає лише порушене право.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що витрати по сплаті судового збору у розмірі 320 грн. необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського ОУПФУ.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення були допущені порушення норм матеріального права, а тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову в частині.

Керуючись ст.ст. 243,250 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 24 жовтня 2017 року по справі № 554/7208/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати незаконним дії та рішення Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №68 від 23.08.2017 в частині відмови в проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 на підставі довідки №06-29/332/14/2017 від 17.08.2017.

Скасувати рішення Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 23.08.2017 №68 в частині відмови в проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 на підставі довідки №06-29/332/14/2017 від 17.08.2017.

Зобов’язати Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 87% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області від 17.08.2017 №06-29/332/14/2017 починаючи з 16 вересня 2016 року без обмеження його граничного розміру та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 320 (триста двадцять) грн.00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови виготовлений 12.01.2018 р.