Постанова № 71599062, 10.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 680/852/17

Головуючий у 1-й інстанції: Польова В.Є.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

10 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила:

- визнати протиправною відмову Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області у призначенні їй пенсії за віком;

- зобов'язати Віньковецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити їй пенсію за віком на підставі п. 3 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як матері інваліда з дитинства, з 05 вересня 2017 року.

Обгрунтовуючи власні позовні вимоги, позивач зазначила про неправомірність відмови відповідача у призначення вказаної пенсії. Зокрема, ОСОБА_3 заперечує висновки пенсійного органу щодо того, що факт отримання її дитиною статусу інваліда вже після досягнення шестирічного віку позбавляє її права на призначити пенсії за віком на підставі п. 3 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Постановою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 14 листопада 2017 року позов задоволено.

Визнано відмову Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області у призначенні ОСОБА_3 дострокової пенсії за віком - протиправною.

Зобов'язано Віньковецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити ОСОБА_3 дострокову пенсію за віком на підставі п.3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як матері інваліда з дитинства, з 05 вересня 2017 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Зокрема в апеляційній скарзі, пенсійний орган, покликаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, просив суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В даному випадку, відповідач наголошував, що в розрізі положень ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" факт визнання дитини позивача дитиною-інвалідом у п'ятнадцятирічному віці позбавляє її права на призначення дострокової пенсії за віком.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явилась хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність заперечень з боку представника відповідача, колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІ-БВ № 482388, виданого 09.12.1987 року /а.с. 8/.

Відповідно до медичного висновку №42 на дитину-інваліда віком до 16 років від 16.09.2003 року, виданого Новоушицькою центральною районною лікарнею, ОСОБА_4 має захворювання хронічний гломерулонефріт. Існуюче захворювання відповідає розділу V пункту І підпункту 1, 2 Переліку медичних показників, які дають право на отримання соціальної пенсії дітям-інвалідам віком до 16 років, затвердженому наказом МОЗ України від 08.11.2001 року № 454/471/516. Висновок дійсний до 30 листопада 2008 року /а.с.13/.

Згідно витягу із акту огляду МСЕК серії МСЕ №282769 від 17.12.2003 року ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ групи, в графі "причина інвалідності" зазначено - "захворювання з дитинства". Інвалідність встановлена на строк до 01.01.2006 року /а.с.12/.

Відповідно до довідки Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області № 1269 від 26 вересня 2017 року ОСОБА_3 з 17.09.2003 року по 31.12.2003 року перебувала на обліку в управлінні та отримувала пенсію на дитину інваліда 3-ї групи ОСОБА_4 /а.с.14/.

Згідно довідки Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області № 1267 від 26.09.2017 року ОСОБА_4 перебуває на обліку і отримує пенсію інваліда з дитинства ІІІ групи у сумі 1342 грн. /а.с. 15/.

Згідно копії трудової книжки позивача, остання прийнята на посаду викладача по класу фортепіано Новоушицької дитячої музичної школи з 01.08.1985 року, де продовжує працювати і по теперішній час /а.с. 9/.

На даний час загальний страховий стаж позивача становить понад 32 роки.

У вересні 2017 року позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення їй достроково пенсії за віком як матері інваліда з дитинства.

Листом від 06.09.2017 року №3417/03 Віньковецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області відмовило позивачу у задоволенні її заяви, зазначивши при цьому, що підстав для призначення їй достроково пенсії за віком не має підстав, оскільки її дитину було визнано дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку.

Непогоджуючись з висновками пенсійного органу, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, виходив з того, що оскільки син позивача, ОСОБА_4, був визнаний саме інвалідом з дитинства у 15-річному віці, підстави для подання висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що він мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку відсутні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суді першої інстанції, виходячи з наступного.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тимчасово, до прийняття відповідного закону жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Згідно статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.

Згідно пункту 2.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок), при призначенні пенсій жінкам, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.

Визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком установи охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Згідно з пунктом 25 Порядку у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

З урахуванням вказаних норм колегія суддів дійшла висновку про те, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років, у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Вказаний висновок судовою колегією здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 27 травня 2014 року (справа № 21-133а14).

Як вбачається з матеріалів справи, на день звернення до Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області позивач досягла 50 років, загальний страховий стаж становить понад 32 років, має сина інваліда з дитинства, якому встановлена інвалідність після досягнення 15 років, однак висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку не надала.

Оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що син позивача мав медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, то відсутні правові підстави для визнання протиправною відмови управління ПФУ щодо дострокового призначення позивачу пенсії за віком.

Таким чином, підсумовуючи викладене та враховуючи досліджені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача ґрунтуються виключно на помилковому трактуванні норм матеріального та процесуального права, в тому рахунку і положень постанови Верхового Суду України від 27 травня 2014 року №.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановлянням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 310, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та ззобов'язання вчинити дії скасувати.

Винести нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у порядку статті 325 та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду буде складена в повному обсязі 16 січня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6