Постанова № 71598981, 09.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Мельников Р.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3988/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017, м. Харків, повний текст складено 20.11.17 по справі № 820/3988/17

за позовом ОСОБА_2

до Харківського міського центру зайнятості

третя особа Міністерство соціальної політики України

про визнання незаконною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського міського центру зайнятості, 3-тя особа: Міністерство соціальної політики України, в якому просив суд: визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 01 вересня 2017 року у проведенні професійної орієнтації ОСОБА_2, що полягає у комплексі взаємопов'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу його професійного самовизначення та реалізацію його здатності до праці, виявлення його здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності;

- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 01 вересня 2017 року у здійсненні професійного інформування, що повинне було полягати у наданні ОСОБА_2 відомостей про трудову діяльність та її роль у його професійному самовизначенні, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар'єрного зростання, що мало сприяти ОСОБА_2 у формуванні професійних інтересів, намірів та мотивації щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи;

- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 01 вересня 2017 року у проведенні професійного консультування, яке повинно було спрямовуватися на оптимізацію професійного самовизначення ОСОБА_2 на основі виявлення його індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреби ринку праці;

- визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 01 вересня 2017 року у не в проведенні зі ОСОБА_2 відбору, що полягає у встановленні його відповідності вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що під час здійснення чергового прийому 01.09.2017 року він намагався отримати соціальні послуги, що виражалися у підборі підходящої роботи, а в разі її відсутності - у наданні послуг з профорієнтації. Однак, фахівцем Харківського міського центру зайнятості, під час здійснення прийому позивача було звужено свої функції та обов'язки, чим в порушення ст. 32, 33 Закону України "Про зайнятість населення" обмежено позивача в праві на отримання вказаних соціальних послуг в належному об'ємі. Така бездіяльність відповідача, на думку позивача, є протиправною та порушує його права.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України "Про зайнятість населення", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 27.09.2016 р. звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки №203916092700052.

На підставі поданої позивачем заяви від 27.09.2016 р., наказом директора від 27.09.2016 р. №НТ169027 ОСОБА_2 наданий статус безробітного з 27.09.2016 р. відповідно до п.п. 2, 4 ст. 22, п.2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" та п.п 2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, призначена виплата допомоги по безробіттю з 04.10.2016 р. по 28.09.2017 р. у розмірі, встановленому законодавством.

Під час прийому 01.09.2017 року ОСОБА_2 намагався отримати соціальні послуги, що виражалися у підборі підходящої роботи.

В ході розгляду справи представник позивача зазначив, що під час прийому позивача 01.09.2017 року фахівець Харківського міського центру зайнятості свої функції та обов'язки обмежив до рівня переглядання та опрацювання непідходящих для нього вакансій.

Позивач в адміністративному позові вказав на те, що відповідач, здійснюючи прийом 01.09.2017, не застосував до нього положень статей 32, 33 Закону України «Про зайнятість населення» та не здійснив комплексу взаємопов’язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних, педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізацію здатності до праці, виявлення здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності, не надав відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар'єрного зростання, що мало б сприяти у формуванні професійних інтересів, намірів та мотивації щодо обрання бо зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи, не проводив професійного консультування, а також не проводив професійного відбору. При цьому, відповідач під час прийому не виконав «План заходів щодо реалізації положень Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні», затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1044-р, відповідно до п. 1.8. Розділу І якого Міністерство соціальної політики України було визначено відповідальним за виконання змісту заходу спрямованого на подолання безробіття, строк виконання якого визначений на 2016 - 2017 року.

Отже, як вказано позивачем в адміністративному позові та представником позивача в ході розгляду справи, під час здійснення прийому 01.09.2017 року відповідач ухилився від надання ОСОБА_2 соціальних послуг на випадок безробіття у повному обсязі, чим порушив його права.

Позивач, вважаючи незаконною таку бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час прийому 01 вересня 2017 року, звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідачем вчинено відповідні дії щодо встановлення професій, робота за якими є підходящою позивачу за станом здоров’я, освітою, тощо.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до довідки КЗОЗ Харківська міська поліклініка № 20 від 30.01.2015 № 256, за висновком ВКК по роду хвороби ОСОБА_2, останньому не рекомендується праця, пов'язана з підійманням вантажу більш ніж 5 кг, тривалим прибуванням на ногах, переохолодженням, психоемоційним навантаженням.

Судовим розглядом встановлено, що під час прийому 01.09.2017 року провідним фахівцем з працевлаштування Харківського міського центру зайнятості ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 було здійснено пошук таких вакансій як: «викладач соціальних дисциплін», «соціолог», «асистент викладача соціології», «діловод», «документознавець», «архівіст», однак вказані вакансії були відсутні.

З наданих представником відповідача пояснень встановлено, що на прийомі 01.09.2017 року ОСОБА_2 повернув направлення на працевлаштування до Територіального центру надання соціальних послуг Холодногорського району за вакансією «соціальний робітник» з відміткою роботодавця «направлена інша особа на медогляд».

Судом з наданих представником відповідача пояснень встановлено, що провідним фахівцем відповідача під час здійснення прийому з метою з'ясування та уточнення здійсненого запису у направленні в телефонному режимі з'ясовано, що до роботодавця на дві години раніше прибув інший безробітний, який і був направлений на медогляд для працевлаштування, про з'ясування вказаних обставин здійснено запис у додатку до персональної картки позивача.

Також, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії додатку до персональної картки позивача та не спростовано сторонами, під час прийому 01.09.2017 року ОСОБА_2 повідомив провідному фахівцю з працевлаштування Харківського міського центру зайнятості ОСОБА_3, що він пройшов медичний огляд за формою 0860 для подальшого навчання за професією «Кравець».

Однак, як повідомлено представником відповідача під час судового розгляду справи на паперовому носії ОСОБА_2 не було надано відповідачу медичної довідки за формою 0860.

Згідно ст.43 Конституції України, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи; вакансія - вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа; працевлаштування - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.

За приписами ч.1 ст. 5 Закону України “Про зайнятість населення” держава гарантує у сфері зайнятості безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку.

При цьому, відповідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про зайнятість населення" громадяни, які звернулися до державної служби зайнятості як особи, що шукають роботу, мають право на безплатну професійну орієнтацію, консультацію, підготовку, перепідготовку, одержання відповідної інформації з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, режиму праці.

За приписами ч.2 ст. 43 Закону України “Про зайнятість населення” статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Згідно ч. 2 ст. 44 Закону України “Про зайнятість населення”, зареєстровані безробітні зобов'язані: самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів; дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов'язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення; інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Відповідно до п.3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім'я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення", підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально. Форма персональної картки та додатки до неї затверджуються Мінсоцполітики.

Обробка персональних даних безробітних здійснюється центром зайнятості відповідно до закону.

Відповідно до ст. 46 Закону, підходящою роботою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний. Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість робот за професією (спеціальністю), кваліфікація досвід, тривалість безробіття, а такої потреба ринку праці.

Згідно до п. 18 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 берези 2013 року № 198 (далі Порядок № 198), для осіб, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) більш як 12 місяців, підходящою є робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за попередньо здобутими професіям (спеціальностями) може бути підходящою за умови підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості з урахуванням потреби ринку праці.

Положеннями п.2 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що одним з видів соціальних послуг є пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Судовим розглядом було встановлено, що під час здійснення чергового прийому позивача відповідачем в розумінні норм та приписів чинного законодавства вчинено дії направлені на сприяння працевлаштуванню та пошук підходящої для ОСОБА_2 вакансії, а саме «викладач соціальних дисциплін», «соціолог», «асистент викладача соціологи», «діловод», «документознавець», «архівіст», але такі вакансії були відсутні.

Відповідно до п.28 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» №198 від 20.03.2013, зареєстровані безробітні зобов'язані відвідувати з метою пошуку підходящої роботи та отримання інших соціальних послуг центр зайнятості у якому він зареєстрований.

При цьому, як встановлено судовим розглядом з професій, які б відповідали медичній довідці № 265 від 30.01.2015 КЗОЗ "Харківська міська поліклініка № 20" та висновкам лікарської - кваліфікаційної комісії, якою позивачу рекомендована праця, не пов'язана з підняттям вантажу більш 5 кг, психоемоційними перевантаженнями, тривалим перебуванням на ногах та переохолодженням, вакантних посад роботодавцями не було заявлено.

В той же час, як повідомлено сторонами в ході розгляду справи ОСОБА_2 під час прийому було повернуто на працевлаштування до Територіального центру надання соціальних послуг Холодногорського району за вакансією «соціальний робітник» з відміткою роботодавця «направлена інша особа на медогляд».

Колегія суддів зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Беручи до уваги викладене, а також встановлені під час судового розгляду справи обставини, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем під час прийому 01.09.2017 було отримано соціальні послуги від Харківського міського центру зайнятості.

В адміністративному позові позивачем вказано, що бездіяльність відповідача під час здійснення прийому 01.09.2017 року полягає в ігноруванні та порушенні приписів ст.ст. 32, 33 Закону України "Про зайнятість населення".

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про зайнятість населення”, кожен має право на професійну орієнтацію, яка забезпечується шляхом надання комплексу профорієнтаційних послуг з вибору або зміни професії, виду діяльності та інших профорієнтаційних послуг.

Згідно зі ст. 32 цього Закону, професійна орієнтація населення - комплекс взаємопов'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізацію здатності до праці особи, виявлення її здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності. Професійна орієнтація населення здійснюється навчальними закладами, закладами охорони здоров'я, реабілітаційними установами, медико-соціальними експертними комісіями, територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центрами професійної орієнтації населення, молодіжними центрами праці, військкоматами, установами виконання покарань, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, що надають послуги з професійної орієнтації.

Статтею 33 Закону України “Про зайнятість населення" визначено, що професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється шляхом: 1) професійного інформування, що полягає у наданні відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні особи, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар'єрного зростання, що сприятиме формуванню професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи; 2) професійного консультування, спрямованого на оптимізацію професійного самовизначення особи на основі виявлення її індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреби ринку праці; 3) проведення професійного відбору, що полягає у встановленні відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад. Порядок надання послуг з професійної орієнтації осіб затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціальної політики.

Під час судового розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що ОСОБА_2 пропонувалось відвідати спеціаліста з профорієнтації та останнім систематично отримуються профорієнтаційні та консультаційні послуги.

З наявної в матеріалах справи копії персональної картки позивача вбачається, що під час чергового відвідування, яке відбулося 11.08.2017 року, ОСОБА_2 надано професійно-консультаційні послуги у формі індивідуальної консультації, за результатами якої під час прийому встановлено, що позивач проходить медичний огляд за формою 0860, а також за проханням ОСОБА_2 було надано зразок типового договору з особою та Харківським міським центром зайнятості на проходження професійного навчання, ознайомлено з порядком навчання, строками та умовами навчання за професією "Кравець" на базі Харківського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.

Також, ОСОБА_2 30.08.2017 року у Харківському міському центрі зайнятості отримано послуги з професійного навчання, про що останнім проставлено особистий підпис у персональній картці. За результатами отримання вказаної послуги позивача було проінформовано про початок навчання за професією "Кравець". Також вказано, що в Харківському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості навчання за вказаною професією розпочнеться 11.09.2017 року. При цьому, ОСОБА_2 було рекомендовано надати медичну довідку форми 0860 до центру зайнятості до 08.09.2017 року для зарахування до групи навчання.

Як вже було встановлено судом, під час здійснення відповідачем прийому 01.09.2017 року ОСОБА_2 медичну довідку форма 0860 надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем вчинено відповідні дії щодо встановлення професій, робота за якими є підходящою позивачу за станом здоров’я, освітою, тощо.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність в даному випадку протиправної бездіяльності Харківського міського центру зайнятості, на яку посилається позивач в адміністративному позові, а отже позовні вимоги ОСОБА_2 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа - Міністерство соціальної політики України, про визнання незаконною бездіяльності є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року по справі № 820/3988/17 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 , 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 р. по справі 820/3988/17 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 по справі № 820/3988/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 15.01.2018.