Постанова № 71598967, 10.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Пашнєв В.Г.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 642/3528/17ОСОБА_2 апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Макаренко Я.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 19.08.2017, суддя Пашнєв В.Г., м. Харків, повний текст складено 19.08.17 по справі № 642/3528/17

за позовом ОСОБА_3

до Міністерства оборони України , ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат

про визнання бездіяльності, дії та рішення протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі по тексту позивач), звернувся досуду з позовом до Міністерства оборони України (надалі по тексту відповідач-1), ОСОБА_2 обласного військового комісаріату ( надалі по тексту відповідач-2), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 17 протоколу №66 від 23.06.2017р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум.

- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей ОСОБА_3;

- зобов’язати ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог: Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р., та наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року;

- зобов’язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 згідно ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та в Порядку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р., Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року;

- зобов’язати ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 267 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

- зобов’язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 267 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 19.08.2017 року зазначений позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п. 17 протоколу №66 від 23.06.2017р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум.

Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» ОСОБА_3.

Зобов’язано ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог: Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», порядку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р., та наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Зобов’язано Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахувати одноразову грошову допомогу ОСОБА_3 згідно: Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у Порядку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р. та наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року;

Зобов’язано ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат відповідно до ст. 267 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Зобов’язано Міністерство оборони України відповідно до ст. 267 КАС України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем-1 подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач-1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3, проходив строкову військову службу в період з листопада 1979р. по лютий 1982 р., в тому числі у складі діючої армії в в/ч 2099 під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов’язку) в Демократичній Республіці Афганістан.

В 1980 році позивач отримав поранення (контузію головного мозку), пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країні (ДРА) де велись бойові дії, внаслідок, чого в подальшому отримав інвалідність.

Згідно довідки МСЕК від 16.02.2015 року позивачу була встановлена ІІ група інваліда війни з 16.02.2015 року, з причин причини поранення, контузії пов’язаними з виконанням обов’язків військової служби.

31.05.2016р. позивач звернувся с заявою про виплату одноразової грошової допомоги в Порядку 975 у зв’язку із встановленням йому інвалідності.

Відповідно до висновку фахівця у галузі судово-медичної експертизи №5996-ая/12 зазначені поранення у ОСОБА_3 могли бути отримані в період бойових дій на території Демократичної Республіки Афганістан, тобто в зазначений строк.

За змістом протоколу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №2594 від 24 грудня 2012р. поранення, контузія та захворювання у ОСОБА_3 є такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, згадані обставини встановлені також у судовим рішеннями у справах: постановою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду та ухвалою ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду по справі №820/3369/16, постановою Богодухівського районного суду м. Харкова та ухвалою ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду по справі №613/1639/16-а та відповідно до ч.1 ст. 72 обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ОСОБА_2 обласного військового комісаріату від 05.07.2017 р. № 1720/ВСЗ позивача повідомлено про рішення засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та та компенсаційних сум, від 23.06.2017 протокол №66 п. 17 – відповідно до, якого розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з протиправності відмови Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні(або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно з частиною 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формувань, а також членів їх сімей.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини між сторонами в справі щодо порядку та підстав призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовців, як складової їх соціального захисту, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), що були чинними на день виникнення таких відносин.

Згідно приписів статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Колегією суддів встановлено, що позивачу з 13.12.2013 року первинно встановлено третю групу інвалідності.

Встановлення позивачу третьої групи інвалідності підтверджено посвідченням серії Є №122590 від 21.02.2013 р. (а.с.25).

Згідно частини 6 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на момент встановлення позивачу первинно ІІІ групи інвалідності) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.

Порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги на час встановлення позивачу первинно ІІІ групи інвалідності визначались постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 р.

Згідно підпункту 4 пункту 2 Порядку № 499 військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

Виходячи із буквального тлумачення статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", колегія суддів дійшла висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовців виникає і у тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержання каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії вже був висловлений Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 справа №21-446а14 та від 21.04.2015 р. справа №21-135а15.

Колегією суддів встановлено, що інвалідність позивача настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.

За приписами частини шостої статті 16-3 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою до відповідача), одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

На день подання позивачем зазначеної заяви механізм розгляду таких звернень та механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності визначався правовими нормами постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Порядок № 975).

Разом з тим, пунктом 2 вказаної постанови встановлено, що особи, які до набрання чинності Порядку, затвердженого цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Тобто, одноразова грошова допомога повинна призначатися і виплачуватися в порядку, що діяв на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Позивач отримав право на призначення одноразової допомоги з 13.02.2013 року, а тому її призначення та виплата повинна здійснюватися відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 499.

Дія постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 не поширюється на позивача, оскільки набрала чинності 24.01.2014 року, тобто після встановлення позивачу третьої групи інвалідності.

Між тим, колегією суддів встановлено, що за призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 499 позивач не звертався.

Так, позивач звернувся до ОСОБА_2 обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та згідно Порядку № 975 у зв’язку з встановленням йому другої групи інвалідності.

Листом від 05.07.2017 р. № 1720/ВСЗ ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат повідомив позивача, що комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності з Порядком № 975.

Таким чином, враховуючи, що позивачем подано заяву про призначення одноразової грошової допомоги у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні(або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в призначення одноразової грошової допомоги саме за вказаним Порядком.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для призначення одноразової грошової допомоги позивачу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", виходячи з наступного.

Так, Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців” від 04.07.2012 № 5040-VI (надалі - Закон № 5040-VI ) були внесені зміни до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII) та викладено ст. 16 в новій редакції та доповнено Закон ст.ст. 16-1 - 16-4.

Згідно п.п.1, 2 Прикінцевих положень Закону № 5040-VI цей Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року; дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Між тим, відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вказаним законом Кабінету Міністрів України надано повноваження з визначення порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

На день подання позивачем зазначеної заяви порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Пунктом 2 вказаної постанови встановлено, що особи, які до набрання чинності Порядку, затвердженого цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Таким чином, враховуючи, що позивач отримав право на призначення одноразової допомоги з 13.02.2013 року, призначення та виплата одноразової грошової допомоги повинна здійснюватися відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 499.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи представника позивача щодо встановлення рішеннями по справі №820/3369/16 та № 613/1639/16-а підстав для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у відповідності з Порядком № 975, оскільки вказаними рішеннями були встановлені інші обставини, а саме право позивача на призначення одноразової грошової допомоги.

Отже, задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував приписи ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності з Порядком № 975, чим порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 19.08.2017 по справі № 642/3528/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, ОСОБА_2 обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності, дії та рішення протиправними та зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 15.01.2018.