Постанова № 71598879, 15.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Максименко Л.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 526/2396/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Яковенка М.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 14.11.2017, суддя Максименко Л.В., вул. Лесі Українки, 6, м. Гадяч, Гадяцький, Полтавська, 37300, повний текст складено 14.11.17 по справі № 526/2396/17

за позовом ОСОБА_2

до Виконавчого комітету Гадяцької міської ради

про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2М.) звернувся до Гадяцького районного суду Полтавської області з позовом до виконавчого комітету Гадяцької міської ради (далі – виконавчий комітет ГМР, відповідач), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення від 29.09.2015 року державного реєстратора реєстраційної служби Гадяцького районного управління юстиції ОСОБА_3, індексний номер №24845036 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру за адресою АДРЕСА_1, та позначеної у технічному паспорті літери А-1, загальною площею 40,4 м.кв., та літер Б сарай, літер В вбиральня, літер а тамбур і на підставі рішення Гадяцького районного суду Полтавської області у справі №526/1775/14 ц від 16.06.2015 р.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 14.11.2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 14.11.2017 року скасувати, направити справу до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що висновки суду першої інстанції про необхідність подання останнім заяви про поновлення строку є безпідставними, оскільки спірне рішення оскаржувалось в порядку ЦПК. Однак, вищезазначене не було взято до уваги судом першої інстанції.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач зазначаючи про законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, та розглянути справу без участі його представника.

Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, встановлений статтею 99 КАС України, а судом на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не виявлено підстав для поновлення цього строку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент прийняття оскаржуваної ухвали) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.102 КАС України (в редакції на момент прийняття оскаржуваної ухвали) пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

У відповідності до ст. 100 КАС України (в редакції на момент прийняття оскаржуваної ухвали) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Право суду щодо залишення адміністративного позову без розгляду, передбачене статтею 100 КАС України, є під умовою та передбачає необхідність дослідження судом причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, що в даному випадку могло відбутись або шляхом дослідження їх у судовому засіданні, або шляхом залишення позовної заяви без руху для надання позивачем суду заяви про поновлення строку з наведенням поважних причин пропуску цього строку.

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вказано, що ОСОБА_2 дізнався про порушення своїх прав 24.10.2016 року, заява про поновлення строку звернення до суду в матеріалах справи відсутня.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено висновок про відсутність підстав для відкриття провадження у справі.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач дійсно дізнався про спірне рішення 24.10.2016 року, проте у грудні 2016 року останній звернувся до Гадяцького районного суду Полтавської області з позовом в порядку ЦПК, в якому прохав визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення від 29.09.2015 року державного реєстратора реєстраційної служби Гадяцького районного управління юстиції ОСОБА_3, індексний номер №24845036 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру №1 за адресою: м.Гадяч, пров. Кошового, 15-а, та позначену в технічному паспорті літерою А-1, загальною площею 40,4 кв.м. та сарай літера Б, вбиральню літера В, тамбур а на підставі рішення Гадяцького районного суду Полтавської області у справі №526/1775/14 від 16.06.2015 р.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 09.11.2017 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області, виконавчого комітету Гадяцької міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно закрито. Роз'яснено позивачу право на звернення до суду із відповідним позовом в порядку, встановленому адміністративним судочинством.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зауважує, що оскільки строк на оскарження рішення переривався поданням вказаного позову в порядку ЦПК, позивачем строк звернення до Полтавського окружного адміністративного суду не пропущено.

Однак, судом першої інстанції вищезазначені обставини враховані не були, внаслідок чого зроблено помилковий висновок про залишення позову без розгляду.

Отже, на думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції, про пропуск позивачем строків, визначених ст.99 КАС України (в редакції на момент прийняття оскаржуваної ухвали), до встановлення всіх обставин у справі є передчасними.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

З тексту ст. 6 Конвенції прямо витікає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.1 ч.1 ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції слід скасувати в оскарженій частині, з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 14.11.2017 по справі № 526/2396/17 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6