Постанова № 71598695, 09.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Заічко О.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3401/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус", Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017, м. Харків, повний текст складено 20.11.17 по справі № 820/3401/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нертус", Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром", звернулись до Державної фіскальної служби України з позовом, в якому просили суд: визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови у реєстрації розрахунку коригувань до податкової накладної від 24.05.2013 №54 та визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних розрахунки коригувань до податкової накладної від 24.05.2013 №54 протягом операційного дня, коли її було надіслано ТОВ «Нертус» засобами електронного зв’язку для реєстрації в ЄДРПН; визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови у реєстрації розрахунку коригувань до податкової накладної від 11.06.2013 №15 та визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних розрахунки коригувань до податкової накладної від 11.06.2013 №15 протягом операційного дня, коли її було надіслано ТОВ «Нертус» засобами електронного зв’язку для реєстрації в ЄДРПН; визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови у реєстрації розрахунку коригувань до податкової накладної від 18.02.2013 №63 та визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних розрахунки коригувань до податкової накладної від 18.02.2013 №63 протягом операційного дня, коли її було надіслано ТОВ «Нертус» засобами електронного зв’язку для реєстрації в ЄДРПН; визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови у реєстрації розрахунку коригувань до податкової накладної від 05.02.2013 №10 та визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних розрахунки коригувань до податкової накладної від 05.02.2013 №10 протягом операційного дня, коли її було надіслано ТОВ «Нертус» засобами електронного зв’язку для реєстрації в ЄДРПН.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що дії ДФС України щодо відмови у реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних є протиправними, оскільки посилання відповідача у даному випадку на приписи ст. 102 ПК України суперечать положенням ст. 192 даного кодексу, які не містять будь - яких строків чи обмежень на здійснення реєстрації розрахунків коригувань у ЄРПН.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус", Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачами подано апеляційну скаргу, в якій вони просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачі посилаються на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 102, 192 ПК України, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивачів, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між ТОВ «Нертус» та ТОВ «Харків Хімпром» було укладено договір доручення №03/01 від 3 січня 2011 року. Відповідно до цього договору, Повірений - ТОВ «Харків Хімпром» зобов’язаний здійснити від імені та за рахунок Довірителя ТОВ «Нертус» юридичні дії - придбати для довірителя Обладнання, відповідно до Специфікації № 1, а Довіритель в свою чергу зобов’язувався забезпечити Повіреного необхідними для виконання доручення коштами.

На виконання договору між сторонами було проведено розрахунки - та у Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано податкову накладну від 24.05.2013 №54, податкову накладну від 11.06.2013 №15, податкову накладну від 18.02.2013 №63 та податкову накладну від 05.02.2013 №10.

Між контрагентами також укладено додаткову угоду № 6 від 01 січня 2013 року, якою строк дії договору продовжено до 31 січня 2016 року, внаслідок чого, ТОВ «Нертус» було направлено вимогу до ТОВ «Харків Хімпром» про повернення грошових коштів - яка була виконана ТОВ «Харків Хімпром».

У судовому засіданні представник позивачів пояснив, що така ситуація склалась внаслідок невиконання умов договору ТОВ «Харків Хімпром».

З матеріалів справи встановлено, що на даний час ТОВ «Харків Хімпром» повернуло кошти на рахунки ТОВ «Нертус» відповідно до Договору Доручення 03/01 від 03.01.11р. - про що свідчать виписки ПАТ «Альфа-Банк» з рахунків від 20.07.2017 р. та від 01.08.2017 р.

ТОВ «Нертус» 01.08.2017 р. за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку для реєстрації в ЄРПН було подано розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 18.02.2013 р. №63 та від 05.02.2013 р.№10 у Єдиному реєстру податкових накладних та 03.08.2017 р. - до податкових накладних від 11.06.2013 р. №15, від 24.05.2013 р. №54, проте, 01.08.2017 року ТОВ «Нертус» було відмовлено у прийнятті документів розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 18.02.2013 р. №63 та від 05.02.2013 р.№10 та 03.08.2017 року - до податкових накладних від 11.06.2013 р. №15, від 24.05.2013 р. №54.

Як встановлено з відповідних квитанцій № 1, копії яких наявні у справі, причиною відмови стало порушення вимоги ст.102 ПК України та п.6 Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затверджених постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 29.12.2010 №1246 - дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів від дати складання розрахунку.

Не погодившись з діями ДФС України щодо відмови у реєстрації розрахунків коригувань до зазначених податкових накладних позивачі звернулись до суду за їх оскарженням, а відновлення порушених прав вбачали шляхом визнання зазначених розрахунків коригувань прийнятими та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що в ході розгляду справи знайшов своє підтвердження факт того, що відповідач, відмовляючи у реєстрації розрахунків коригувань діяв в межах чинного законодавства, у свою чергу, вимоги, які звернуті позивачами з метою поновлення своїх прав шляхом визнання прийнятими та зареєстрованими вказаних розрахунків в ЄРПН не відповідають положенням п.2 ч.4.ст. 105 КАС України, не є належним способом захисту та за своєю суттю є втручанням у дискреційні повноваження Державної фіскальної служби України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на час складання податкових накладних), податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Статтею 102 ПК України унормовано строки давності та їх застосування.

Так, за змістом п. 102.5 ст. 102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 26 квітня 2017 р. № 341)

Відповідно до п.2 Порядку, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.6 Порядку, розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 р. та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Пунктом 13 Порядку унормовано, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п. 74.2 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом ОСОБА_4 України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу ( п.201.16 ст. 201 ПК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621) затверджено критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що у разі, якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг чи повернення товарів відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому могли бути визначені податкові зобов'язання з ПДВ, платник не може відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ, визначені 1095 і більше днів тому, а тому відповідач, відмовляючи у реєстрації розрахунків коригувань, на підставі ст.102 ПК України та п.6 Порядку та зазначаючи, що дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів віддати складання розрахунку коригування, діяв в межах законодавства.

Колегія суддів вважає хибними доводи апелянта про відсутність обмежень у ст. 192 ПК України у строках проведення коригувань, оскільки вказана стаття є спеціальною нормою, якою визначено випадки проведення коригувань та суб'єктів, якими таке коригування може бути здійснено у залежності від таких випадків.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань на підставі складеного

та зареєстрованого отримувачем в ЄРПН розрахунку коригування.

Таким чином, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг: постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного період якому його зареєстровано в ЄРПН; покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за податковий період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

Враховуючи те, що відповідно до п. 102.5 ст. 102 гл. 9 р. II ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, то у разі якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг чи повернення товарів відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з ПДВ, платник - продавець таких товарів/послуг не може відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ, визначені 1095 і більше днів тому.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку, особами, які звернулися до суду, було невірно обрано спосіб захисту своїх прав, яким останні мали на меті зміни свого майнового стану у зв'язку з поверненням коштів за укладеним договором та, фактично, повернення їх у первісний стан.

У такому разі позивачі могли реалізувати вказаний намір шляхом звернення у порядку, передбаченому ГПК України, до господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору №03/01 від 3 січня 2011 року та, після набрання відповідним рішенням законної сили, провести процедуру сторнування.

Крім того, колегія суддів зазначає, що, згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету ОСОБА_4 державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 105 КАС України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) було передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про: зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У свою чергу, виходячи з заявлених позовних вимог та з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

За таких обставин, враховуючи, що в ході розгляду справи знайшов своє підтвердження факт того, що відповідач, відмовляючи у реєстрації розрахунків коригувань, діяв в межах чинного законодавства, у свою чергу, вимоги, які звернуті позивачами з метою поновлення своїх прав шляхом визнання прийнятими та зареєстрованими вказаних розрахунків в ЄРПН не відповідають положенням п.2 ч.4.ст. 105 КАС України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови), не є належним способом захисту та за своєю суттю є втручанням у дискреційні повноваження Державної фіскальної служби України, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року по справі № 820/3401/17 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус", Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Хімпром" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року по справі № 820/3401/17 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 по справі № 820/3401/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 15.01.2018.