Постанова № 71598639, 16.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12381/17Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Ніколіна В.В., Старунського Д.М.

за участю секретаря судових засідань - Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника громадянки В’єтнаму ОСОБА_4 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 05 вересня 2017 року (суддя Городецька Л.М.) у м. Львові у справі № 461/6146/17 за адміністративним позовом Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області до громадянки В’єтнаму ОСОБА_4 про примусове видворення, -

встановив:

05.09.2017 позивач Головне управління державної міграційної служби України у Львівській області (далі - ГУ ДМС України у Львівській області) звернувся з позовом до відповідача, у якому просив примусово видворити з України громадянку В’єтнаму ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки відсутні документи, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування відповідача на території України.

Одночасно з адміністративним позовом позивачем подано до суду клопотання, в якому просить затримати громадянку В’єтнаму ОСОБА_4, з метою поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, для уникнення ризику нею втечі та примусового видворення за межі території України.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05.09.2017 клопотання задоволено.

Із цією ухвалою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні клопотання відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що відповідно до норм міжнародного права ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно для забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей.

Апелянт у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що клопотання про затримання громадянина В’єтнаму ОСОБА_4 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, для ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України належить задовольнити, з урахуванням невиконання відповідачем рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення громадянина за межі України, з метою розгляду справи та забезпечення прав іноземця.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 3 частини 2 статті 183-7 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалось, що у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі, адміністративний суд, визначений частиною першою цієї статті, за клопотанням органу (підрозділу), який подав такий позов, може прийняти рішення, яким затримати іноземця або особу без громадянства з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Головним управлінням ДМС України щодо громадянки В’єтнаму ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.09.2017 ПР МЛВ № 073100 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 203 КУпАП за проживання відповідача за адресою АДРЕСА_1 без документів на право проживання в Україні та ухилення від виїзду за межі території України, а також протокол про адміністративне затримання № ПР МЛВ 073100 від 03.09.2017 за ч. 2 ст. 263 КУпАП для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення.

03.09.2017 Головним управлінням ДМС України у Львівській області, у відповідності до вимог ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» прийнято рішення про примусове повернення відповідача за межі України, зобов'язано її покинути територію держави у строк не пізніше 18.09.2017 та роз'яснено вимоги статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а також те, що позивач не надав відповідачу строку достатнього для виконання рішення про примусове повернення, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про затримання громадянки В’єтнаму ОСОБА_4, з метою поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач у позовній заяві просить видворити громадянку В’єтнаму ОСОБА_4 в порядку ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» проте, громадяни Республіки В'єтнам, які не мають законних підстав для перебування на території України підлягають реадмісії відповідно до Угоди укладеною між Кабінетом Міністрів та Урядом Соціалістичної Республіки В’єтнам про реадмісію громадян обох держав від 03.09.2008 № 359-VI, що виключає можливість затримання з метою поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні для ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

З огляду на те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 271, 310, 315, 321, 325, 329 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника громадянки В’єтнаму ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 05 вересня 2017 року скасувати та прийняти нову, якою в задоволені клопотання Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області про затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін Д. М. Старунський