Постанова № 71598489, 15.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 712/9432/17 Суддя (судді) першої інстанції:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві, у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2017 року (повний текст виготовлено 10 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки УМВС України в Черкаській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 11 травня 2017 року №2303004138;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з розмірів основних та додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до довідки УМВС України в Черкаській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 11 травня 2017 року №2303004138 з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року зі збільшенням розміру пенсії на 25%, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року №1381, починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження будь-яким строком та граничним розміром;

стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 60000 грн.;

звернути постанову до негайного виконання в межах суми пенсійних виплат за один місяць;

здійснити судовий контроль за виконанням постанови у справі та зобов'язати начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у 10-денний строк з дня набрання постановою законної сили подати до суду звіт про її виконання.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо непроведення перерахунку ОСОБА_2 пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і №947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268» на підставі довідки УМВС України в Черкаській області від 11 травня 2017 року № 2303004138;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки УМВС України в Черкаській області від 11 травня 2017 року № 2303004138 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і №947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268», починаючи з 01 січня 2016 року;

у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги.

Позивач просить змінити постанову суду першої інстанції та задовольнити його позовні вимоги повністю, мотивує свої вимоги тим, що суд вирішив не всі позовні вимоги, а виплата компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати не потребує факту звернення до відповідача із відповідною заявою.

Відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки право позивача на перерахунок пенсії не заперечується, проте такий перерахунок буде здійснено після отримання достатнього фінансування.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 2003 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

19 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача із запитом щодо надання інформації щодо факту проведення перерахунку його пенсії відповідно до довідки УМВС України в Черкаській області на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і №947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268».

У відповідь на зазначений запит, відповідач листом №366/Л-10 від 31 травня 2017 року повідомив, що перерахунок та виплата перерахованої пенсії буде проведена після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

12 червня 2017 року позивач звернувся до відповідача із скаргою щодо бездіяльності, яка полягає у непроведенні перерахунку його пенсії.

Листом №405/Л-10 від 26 червня 2017 року відповідач повторно повідомив, що перерахунок та виплата перерахованої пенсії буде проведена після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Щодо позовної вимоги про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати суд вказав, що позивач до відповідача із відповідною заявою не звертався, а тому вимога є передчасною. У задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди суд відмовив та зазначив, що позивачем не надано доказів про завдання такої шкоди. Крім зазначеного, суд першої інстанції не звернув постанову до негайного виконання, судовий контроль не встановив.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону від 07 листопада 2015 року), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (згідно з Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Відповідно до ст.. 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється також в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року №900-VIII статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Абзацом 1 пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 цього Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Зазначене не суперечить вимогам пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, згідно з яким Міністерство внутрішніх справ України повідомляє у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Таким чином, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, є підставою для перерахунку пенсії позивачу (колишньому працівнику міліції) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень останній не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у листах відповідача №366/Л-10 від 31 травня 2017 року та №405/Л-10 від 26 червня 2017 року не заперечується право позивача на перерахунок пенсії відповідно до вказаної постанови Уряду пенсійним органом.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується відповідачем, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області підготовлено та надано ліквідаційній комісії УМВС України в Черкаській області список осіб, які мають право на перерахунок пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції); ліквідаційна комісія виготовила та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача.

Однак, перерахунку та виплати пенсії позивачу здійснено не було, з огляду на відсутність відповідного фінансування.

Колегія суддів вважає вказані доводи необґрунтованими, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у перерахунку та виплаті гарантованих сум - така підстава чинним законодавством України не передбачена.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шевченко проти України» зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності бездіяльності відповідача та наявності правових підстав для зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Щодо доводів позивача про необхідність виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Колегія судді звертає увагу на те, що зазначені норми встановлюють право особи на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, у випадку, якщо такі доходи (зокрема, пенсія) були нараховані та вчасно не виплачені.

У межах спірних правовідносин частина пенсії позивачу не була нарахована внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.

Більш того, відповідно до ч. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Так, у силу того, що нарахування заборгованості (перерахунок розміру пенсії) станом на дату розгляду справи не відбулось, суд позбавлений правової можливості обрахувати період затримки за який підлягає виплата.

Отже, доводи позивача у цій частині не відповідають положенням чинного законодавства України, а суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги.

Щодо доводів позивача про неврахування судом першої інстанції положень постанови Кабінету Міністрів України №1381 від 28 грудня 2011 року та збільшення розміру пенсії на 25%, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Сторонами не заперечується, що підставою звернення позивача до відповідача із запитом від 16 травня 2017 року та скаргою від 12 червня 2017 року були питання здійснення перерахунку пенсії відповідно до довідки УМВС України в Черкаській області на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і №947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268».

Бездіяльність щодо здійснення такого перерахунку пенсії і є підставою для звернення позивача до суду та предметом розгляду у даній справі.

Натомість, позивач не звертався до відповідача щодо здійснення перерахунку його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1381 від 28 грудня 2011 року, будь-якої відмови у здійсненні такого перерахунку відповідач не надавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси,

Так, судом не встановлено факту порушення прав позивача внаслідок дій чи бездіяльності відповідача щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №1381 від 28 грудня 2011 року.

Отже, колегія суддів вважає такі доводи позивача безпідставними і погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо доводів позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 60000 грн.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Зі змісту цієї норми випливає, що основною умовою такого розгляду є те, щоб моральна шкода повинна бути заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин.

Проте, позивач не надав суду жодних переконливих доказів на підтвердження причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача та завданням моральної шкоди (у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань тощо).

Сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди. Крім того, визнання судом протиправною бездіяльності відповідача стосується виключно меж застосування пенсійного законодавства, у той час як моральна шкода має бути обов'язково підтверджена належними та допустимими доказами.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та відсутність правових підстав щодо їх задоволення.

Щодо доводів позивача про звернення постанови суду першої інстанції до негайного виконання, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 6 ст. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року - станом на дату ухвалення постанови суду першої інстанції), під час прийняття постанови суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання постанови.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) та п. 1 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, проте, помилково не зазначив про негайне виконання постанови у межах суми виплати за один місяць.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та вважає, що наявні правові підстави для допущення постанови суду до негайного виконання у частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.. 315 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє після 15 грудня 2017 року), за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково: необхідно додати до резолютивної частини абз. 5 такого змісту: «Постанова підлягає негайному виконанню у частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.». У решті постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2017 року - залишити без змін.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т АН О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2017 року - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2017 року - задовольнити частково.

Змінити постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2017 року, додавши до резолютивної частини абз. 5 такого змісту: «Постанова підлягає негайному виконанню у частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.».

У решті постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 15.01.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма