Постанова № 71598235, 11.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 758/10025/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Ларінова Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Подільського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року, ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії відповідача, щодо не включення у розрахунок пенсії позивачу сум матеріальної допомоги для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань; зобов'язати відповідача здійснити належний розрахунок пенсії позивачу відповідно до закону з 26.01.2017 р., з урахуванням сум матеріальної допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, зазначених у відповідній графі довідки № 284 від 26.09.2011 р. «про складові заробітної плати», що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 р. у редакції, що діяла станом на 27.09.2011 р., в установленому при виході на пенсію розмірі 80% від сум заробітної плати; зобов'язати відповідача здійснити виплату на користь позивача з 26.01.2017 р. різницю щомісячної пенсії, нарахованої на підставі довідки № 284 від 26.09.2011 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням сум матеріальної допомоги для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.

Позовні вимоги обґрунтовує, посилаючисьна Закон України «Про державну службу», тим, що йому згідно вказаного Законупризначено пенсію з 27.09.2011 р., яку позивач отримує в ЦОУ ПФУ в місті Києві.

Обчислення розміру пенсії було здійснено в розмірі 80% заробітної плати на підставі поданих позивачем довідок, виданихДержавною податковою інспекцією у Печерському районі ДПА України від 26.09.2011 року, про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону.

Згодом, позивачем було з'ясовано, що в розрахунок призначеної йому пенсії, відповідачем не було враховано суми виплат, зазначені в графі «інші виплати», а саме - не було включено суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. З приводу проведення перерахунку позивачу пенсії у розмірі 80% заробітної плати з урахуванням інших виплат, що включали в себе - матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою. Управління своїм листом від 03.07.2017 р. №1074/14-665/1 відмовило в проведенні вищезазначеного перерахунку пенсії, посилаючись на те, що законодавством не передбачено врахування до заробітної плати «інших виплат», крім тих, які визначені як складові заробітної плати відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу».

ОСОБА_2 вважає, що такими діями Управління порушило його конституційні права.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не включення у розрахунок пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, сум матеріальної допомоги для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.

Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» (у редакції на час призначення пенсії) у розмірі 80% заробітної плати, з урахуванням усіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, зазначених у довідці Державної податкової інспекції у Печерському районі Державної податкової адміністрації України від 26.09.2011 року №284 - з 26 січня 2017 р. з урахуванням проведених раніше виплат.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що позивач ОСОБА_2, 26 вересня 1951 орку народження, перебуває на обліку у відповідача - ЦОУ ПФУ в місті Києві з 27.09.2011 р. та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розрахунку пенсії 80% від заробітної плати.

Обчислення розміру пенсії позивача було здійснено в розмірі 80% заробітної плати на підставі поданих позивачем довідок, виданих Державною податковою інспекцією у Печерському районі ДПА України від 26.09.2011 року, про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону.

Згодом, позивачем було з'ясовано, що в розрахунок призначеної йому пенсії, відповідачем не було враховано суми виплат, зазначені в графі «інші виплати», а саме - не було включено суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

20 червня 2017 року позивач звернувся до ЦОУ ПФУ в місті Києві з скаргою про перерахунок пенсії у розмірі 80% заробітної плати з урахуванням інших виплат, що включали в себе - матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Управління своїм листом від 03.07.2017 р. №1074/14-665/1 відмовило в проведенні вищезазначеного перерахунку пенсії, посилаючись на те, що законодавством не передбачено врахування до заробітної плати «інших виплат», крім тих, які визначені як складові заробітної плати відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу».

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про державну службу» встановлені загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовця.

Відповідно до вимог частини другої статті 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Саме на Кабінет Міністрів України покладається регулювання питань оплати праці державних службовців, встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, матеріальної допомоги.

Згідно частини другої статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Частиною другою статті 37-1 Закону України «Про державну службу» передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Щодо врахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно із Законом України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Тобто, виходячи з наведеного, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм вбачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 06 листопада 2013 року, від 03 червня 2014 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14).

Відповідно до даних довідки від 26.09.2011 №284 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) позивачу виплачувалися «інші виплати», що включають у себе - матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу на вирішення соціально-побутових питань, й на вказані виплати були нараховані страхові внески та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, які позивач отримував перед виходом на пенсію і на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, та які в свою чергу є складовою заробітної плати, повинні враховувати при обчисленні пенсії державного службовця.

Щодо посилань відповідача на норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» як на підставу про відмову здійснення перерахунку пенсії позивачу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, положенням п.5 Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VIII, передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не можуть бути підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії, оскільки вказані зміни законодавства не містять вимогу щодо перерахунку раніше призначеної пенсії, а стосуються лише призначення пенсій особам, які підпадають під його дію.

Право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст.22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Відповідно до вимог ст.19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст.2 КАС України встановлено перелік обставин, які підлягають перевірці з боку суду у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Статтею 22 Конституції України забороняється звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Відповідно до ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 7 КАС України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, положення Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про оплату праці», щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить ло висновку про те, що відмова ЦОУ ПФУ в місті Києві в перерахунку пенсії з урахуванням нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, зазначених у довідці №284 від 26.09.2011 р., є неправомірною.

З огляду на те, що саме на органи ПФУ покладений обов'язок виплати пенсії державного службовця, як належний спосіб захисту порушеного права позивача, слід визначити зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії державного службовця, з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, зазначених у довідці від 26.09.2011р. №284.

Таким чином, позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання перерахувати пенсію підлягають задоволенню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ЦОУ ПФУ в місті Києві є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 229, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 16 січня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: В.А. Твердохліб,

Н.М. Троян