Рішення № 71597973, 16.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2018 року № 826/5947/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ТОВ «Сталекс Профі» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Сталекс Профі» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2017 №0001031401.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України , п. 5, 7 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, викладений в акті від 23.01.2017 №18/26-15-14-01-02/38316724 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сталекс Профі» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2016» є безпідставним.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, з яких вбачається, що реальність вчинення фінансово-господарської діяльності та проведення реальних господарських операцій ТОВ «АМК-СІЧ», ТОВ «Дамар», ПП «Дамар» відсутня, то суми грошових коштів, сплачених на банківські рахунки ТОВ «Сталекс Профі» вказаними підприємствами, не можна вважати як плата за товар (компенсація за отримані товарно-матеріальні цінності та послуги в межах здійснення господарської діяльності, яка проводиться з метою отримання прибутку), а безоплатно отриманими оборотними коштами.

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України (в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії) ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сталекс Профі» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2016, за результатом якої вкладено акт від 23.01.2017 №18/26-15-14-01-02/38316724 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України , п. 5, 7 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 238 294 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2017 №0001031401.

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень позивачем податкового законодавства слугували наступні обставини відображені в акті, а саме:

- вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2016 по справі № 335/12032/16-к 1-кп/335/581/2016, який набрав законної сили 26.12.2016,зокрема, визначено, що ТОВ «АМК-СІЧ» входило до заснованих фіктивних підприємств, які прикривали незаконну діяльність з конвертації грошових коштів з метою ухилення підприємств - контрагентів від сплати податків, визнано винними осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28ч.2 ст.205. ч. 3 ст.28ч.2 ст.205. ч. 3 ст.28 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.2 ст.212 Кримінального кодексу України Вказаним вироком встановлено фіктивність ТОВ «АМК-СІЧ», створеним з метою прикриття незаконної діяльності з конвертації грошових коштів з метою ухилення підприємств-контрагентів від сплати податків.

- в ухвалі Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2016 по справі №405/8078/16-к 1-кс/405/2723/16 по клопотанню старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016120010000026 від 24.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.205, ч.5 ст.27, ч. З ст.212 КК України, визначено, що органом досудового розслідування встановлено, що на території Кіровоградської, Черкаської, Київської та інших областей України діє група осіб, яка надає послуги з мінімізації податкових зобов’язань суб’єктам господарювання реального сектору економіки. Визначені громадяни, діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи дійсного наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах створених/придбаних суб’єктів господарювання, маючи лише мету надавати послуги з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат підприємствам реального сектору економіки зареєстрованим на території Київської, Черкаської, Дніпропетровської, Кіровоградської та інших областей України, а також з метою прикриття своєї незаконної діяльності протягом 2014-2016 років створили/придбали наступні суб’єкти господарської діяльності, зокрема, ПП «Дармар» та ТОВ «Дармар» та в подальшому, використовуючи реквізити, печатки та банківські рахунки вищевказаних підприємств, шляхом документування безтоварних фінансово-господарських операцій надали можливість іншим підприємствам реального сектору економіки ухилитись від сплати податку на додану вартість. Виходячи з наведеного вище, податковий орган вказує, що ТОВ «Дармар» та ПП «Дармар» мають ознаки фіктивності, створені з метою прикриття незаконної діяльності з конвертації грошових коштів з метою ухилення підприємств-контрагентів від сплати податків.

Внаслідок викладеного перевіркою зроблено висновок, що факт списання з балансу ТОВ «Сталекс Профі» матеріальних цінностей, що привело до переходу права власності на вказані ТМЦ від ТОВ «Сталекс Профі», підлягає відображенню у складі доходів ТОВ «Сталекс Профі» по даті відвантаження (та не пов’язано із фактом отримання грошових коштів від вказаних контрагентів) та нарахуванню податкових зобов’язань з податку на додану вартість; оскільки реальність вчинення фінансово-господарської діяльності та проведення реальних господарських операцій ТОВ «АМК-СІЧ», ТОВ «Дамар», ПП «Дамар» відсутня, то суми грошових коштів, сплачених на банківські рахунки ТОВ «Сталекс Профі» вказаними підприємствами, не можна вважати як плата за товар (компенсація за отримані товарно-матеріальні цінності та послуги в межах здійснення господарської діяльності, яка проводиться з метою отримання прибутку), а безоплатно отриманими оборотними коштами.

Проте, доказів наявності судового рішення у кримінальній справі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016120010000026 від 24.03.2016, який в силу ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України є обов’язковим для суду, відповідачем не надано.

Згідно з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об’єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Дармар» (дилер) укладено договір поставки від 18.09.2015 №СП 18/09/15-1-Д, відповідно до якого позивач надає ПП «Дамар» право маркетингу і продажу, а дилер бере на себе обов’язок реалізації на території України продукції, яка виготовлена постачальником, а саме металопродукції у кількості та асортименті визначеними Специфікаціями до цього договору.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано суду копії видаткових, товарно-транспортних накладних та довіреностей, копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у перевіреному періоді ТОВ «Сталекс Профі» здійснено продаж в адресу ТОВ «АМК-СІЧ» металопродукції та товарів (плоский лист, метало черепиця, саморізи окрашені, аксесуари) на загальну суму 2 030 845,.98 грн. з ПДВ, що підтверджено копіями видаткових, товарно-транспортних накладних та довіреностей, які долучено до матеріалів справи.

На банківські рахунки ТОВ «Сталекс Профі» від ТОВ «АМК-СІЧ» в якості оплати надійшли грошові кошти: у 2015 році - 109 685,34 грн. з ПДВ, у 2016 році - 1 949 721,21 грн. з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач включив до складу оподаткованого доходу (кредит рахунку 701 «доходи від реалізації готової продукції») вартість товарів відвантажених ТОВ «АМК-Січ», ТОВ «Дамар», ПП «Дамар» на загальну суму 6 882 641 грн. та нараховано податкові зобов’язання.

Тобто, грошові кошти в сумі 6 882 641 грн. отримані позивачем від ТОВ «АМК-Січ», ТОВ «Дамар», ПП «Дамар» протягом 2015-2016 років включені позивачем до складу оподаткованого доходу, отже включення вказаних вище коштів до складу оподаткованого доходу в якості «безоплатно отриманих оборотних коштів» призведе до подвійного оподаткування податком на прибуток доходу позивача в сумі 6 882 641 грн.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено включення позивачем до складу оподаткованого доходу коштів в сумі 6 882 641 грн. (отриманих від ТОВ «АМК-Січ», ТОВ «Дамар», ПП «Дамар») та сплату податку на прибуток протягом 2015 – 2016 років, отже висновок податкового органу про порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України , п. 5, 7 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 є безпідставним, що вказує на протиправність прийнятого на підставі такого висновку податкового повідомлення-рішення від 21.02.2017 №0001031401.

Оскільки в порушення ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості висновків акта перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2017 №0001031401 прийняте ГУ ДФС у м. Києві.

3. Стягнути на користь ТОВ «Сталекс Профі» сплачений ним судовий збір в сумі 22 332 (двадцять дві тисячі триста тридцять дві) грн.. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.І. Келеберда