Постанова № 71596422, 29.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року о 16 год. 09 хв.Справа № 808/1745/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області

про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач або ОСОБА_1М.) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (надалі – відповідач або Департамент), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (надалі – третя особа або УДМС України в Запорізькій області), в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 17.11.2017, позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідка на постійне проживання ІН 114218, ІН НОМЕР_1, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Володарська, буд. 18/3;

- зобов’язати відповідача поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідка на постійне проживання ІН 114218, ІН НОМЕР_1, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Володарська, буд. 18/3 та одночасно скасувати чинну реєстрацію місця проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідка на постійне проживання ІН 114218, ІН НОМЕР_1, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 126а.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що їй було видано дозвіл на імміграцію в Україну, відповідно до якого дозволено постійне проживання в Україні. Вказує, що вона звернулась до відповідача із повним пакетом документів з метою реєстрації місця проживання, однак, як виявилось, нею було сплачено адміністративний збір не у повному обсязі. Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 було доплачено адміністративний збір, що підтверджується відповідною квитанцією, її було повідомлено про скасування реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказує, що звернення до відповідача з приводу поновлення реєстрації місця проживання за вказаною адресою, де ОСОБА_1 має законні підстави для проживання, не дали результату у зв’язку із чим вона звернулась до третьої особи з приводу визначення відповідності законодавству рішення органу реєстрації про скасування реєстрації місця проживання. Зазначає, що за результатами проведеної перевірки третя особа дійшла висновку, що рішення відповідача є невмотивованим, необґрунтованим, та таким, що не відповідає чинному законодавству України. Акт за результатами перевірки із повідомленням щодо невідповідності даного рішення законодавству направлено керівнику відповідача, проте жодної реакції не настало. Посилається на приписи ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п. 28 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, та просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив позов задовольнити виходячи із вищевикладених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в позові, виходячи із підстав, що викладені в письмових запереченнях проти адміністративного позову. В обґрунтування заперечень зазначено, що при прийнятті документів для реєстрації місця проживання від позивача працівником Департаменту було прийнято пакет документів, у тому числі, з квитанцією про сплату адміністративного збору у розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати, що склало 12,33 грн. та проведено реєстрацію місця проживання позивача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Володарська, 18/3. Однак, працівником Департаменту не були у повній мірі вивчені документи, що подані позивачем, у зв’язку з чим, ним було прийняте незаконне рішення про реєстрацію місця проживання позивача за вказаною адресою. Вказує, що оскільки позивач є іноземцем, громадянином ОСОБА_2 Федерації, для реєстрації місця проживання було подано, в тому числі, посвідку на постійне місце проживання, видану УДМС України в Запорізькій області 30.09.2016. Тому, перебіг строку для реєстрації місця проживання у позивач розпочався з дати видачі йому посвідки на постійне місце проживання, тобто – 30.09.2016, а кінцевим терміном для подання позивачем документів на реєстрацію місця проживання була календарна дата 30.10.2016. Проте, позивач звернувся за реєстрацією місця проживання 04.11.2016, а тому ставка адміністративного збору повинна була становити 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати, як до особи, яка звернулась з порушенням встановленого законом строку. Зазначає, що рішення про скасування реєстрації місця проживання позивача було прийнято відповідно до вимог чинного законодавства та просить відмовити в позові. Окрім того, зазначає, що 22.12.2016 позивачу було надано адміністративну послугу у вигляді реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, тому позовна вимога про зобов’язання відповідача поновити реєстрацію місця проживання позивача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Володарська, 18/3 не може бути задоволена, оскільки особа може бути зареєстрована тільки за однією адресою.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, проте 13.11.2017 надав клопотання (вх. 20056), яким просив розглядати справу без його участі. Також в матеріалах справи наявні письмові пояснення третьої особи до адміністративного позову (№2301/05-19107 від 30.08.2017), в яких вказано, що УДМС України в Запорізькій області за зверненням позивача було проведено вибіркову дистанційну перевірку стану дотримання повноважень щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб в Україні шляхом аналізу актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування (правових актів індивідуальної дії), а саме: рішення начальника відділу реєстрації фізичних осіб по Олександрівському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_3 від 09.11.2016 «Про скасування реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, 16.02.1958 р.н.», затверджене 09.11.2016 заступником директора Департаменту – начальником управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_4 Вказує, що в ході вивчення копії заяви ОСОБА_1 від 04.11.2016 про реєстрацію місця проживання виявлено, що документи заявником надано у повному обсязі. Вказує, що розмір адміністративного збору призначає суб’єкт надання адміністративної послуги, а враховуючи, що спеціаліст відповідача прийняв та перевірив надані позивачем документи, в тому числі й квитанцію про сплату адміністративного збору, а начальник відділу реєстрації фізичних осіб по Олександрівському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради здійснив реєстрацію, прийнявши квитанцію, саме такий розмір адміністративного збору було призначено суб’єктом владних повноважень при оформленні реєстрації ОСОБА_1 Вказує, що у разі неподання необхідних документів передбачено повноваження органів реєстрації прийняти рішення про відмову в реєстрації місця проживання на стадії перевірки поданих заявником документів. Неуважність та некомпетентність працівників відповідача щодо визначення розміру адміністративного збору не може бути підставою для скасування реєстрації/зняття з реєстрації особи. Окрім того, вказує, що рішення про скасування позивачу реєстрації місця проживання прийнято без проведення перевірки та складання відповідного висновку. Також, термін, протягом якого особа має зареєструвати своє місце проживання, починає свій перебіг саме з моменту отримання посвідки. ОСОБА_1 посвідку було отримано 07.10.2016, а тому була зобов’язана реєструвати своє місце проживання до 07.11.2016. Відповідно, звернувшись до відповідач 04.11.2016 ОСОБА_1 не було порушено терміну, встановленого для реєстрації місця проживання, а відповідачем не вжито заходів для з’ясування та підтвердження факту порушення відповідного терміну ОСОБА_1. Вказує, що на підставі вищевикладеного УДМС України в Запорізькій області складено акт щодо усунення виявлених недоліків, порушень від 27.12.2016 №23.01/01-19742, яким встановлено, що рішення відповідача від 09.11.2016 про скасування реєстрації місця проживання громадянці РФ Швець ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не відповідає чинному законодавству, є невмотивованим та необґрунтованим, а дії посадових осіб Департаменту є такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково виходячи із наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 16.09.2016 Жовтневим РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області на підставі п. 3 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» видано громадянці ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, дозвіл на імміграцію в Україну №2310-45.

30.09.2016 УДМС України в Запорізькій області було видано ОСОБА_1 посвідку на постійне місце проживання ІН 114218.

04.11.2016 ОСОБА_1 звернулася до відділу реєстрації фізичних осіб по Олександрівському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання №04-10/1/1362.

До заяви ОСОБА_1 було додано:

- свідоцтво про право на спадщину за законом серії НВ0706045 від 23.01.1998, зареєстроване в реєстрі за №3-200 (із реєстраційним написом БТІ у книзі №184, за реєстровим номером 33384), згідно з яким, співвласниками будинку №18/3 по вул. Володарського в м. Запоріжжі (по 1/2 частині кожному) є ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

- квитанція від 10.10.2016 №0.0.630876285.1 про сплату адміністративного збору у сумі 12,33 грн.;

- посвідку на постійне проживання іноземців в Україні серії ІН114218, видану 30.09.2016 УДМС України в Запорізькій області.

Окрім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в приміщенні відділу реєстрації фізичних осіб по Олександрівському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради було надано згоду на реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 у будинку №18/3 по вул. Володарського в м. Запоріжжі, про що свідчать їх підписи у відповідних графах додатку до заяви про реєстрацію місця проживання.

На підставі поданої заяви та доданих до неї документів 04.11.2016 начальником відділу реєстрації фізичних осіб по Олександрівському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_3 було зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Володарська, буд. 18/3. У зв’язку з цим у посвідці на постійне проживання ОСОБА_1 ІН 114218 проставлено відмітку про реєстрацію місця проживання за вищевказаною адресою.

З матеріалів справи судом також встановлено, що 09.11.2016 начальником відділу реєстрації фізичних осіб по Олександрівському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_3 було прийнято рішення про скасування реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з яким, після проведення перевірки законних підстав реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Володарська, 18/3 та переліку документів, що подаються особою для реєстрації місця проживання встановлено, що реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 було проведено з порушенням вимог законодавства, а саме:

- ст. 11-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», якою визначено, що у разі звернення особи з порушенням встановленого Законом строку за реєстрацією, зняття з реєстрації місця проживання, сплачується адміністративний збір у розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати, що станом на 04.11.2016 дорівнювало сумі 36,98 грн.;

- ч. 1 ст. 11 Закону України «Про адміністративні послуги», якою встановлено, що при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір);

- ч. 5 ст. 11 Закону України «Про адміністративні послуги», якою встановлено, що плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір вноситься суб’єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб’єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги.

В рішенні про скасування реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.11.2016 вказано, що надана квитанція від 10.10.2016 №0 0.30876285.2 про сплату адміністративної послуги ОСОБА_1 підтверджує суму оплати в розмірі 12,33 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 28 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, начальником відділу реєстрації фізичних осіб по Олександрівському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_3 вирішено скасувати реєстрацію місця проживання гр. ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою м. Запоріжжя, вул. Володарська, буд. 18/3.

У зв’язку із цим, відділом реєстрації фізичних осіб по Олександрівському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської сформовано повідомлення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи та листом №6579-04-09/3 від 11.11.2016 повідомлено ОСОБА_1 про скасування реєстрації місця проживання.

Не погоджуючись із правомірністю рішення відповідача про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_1, остання звернулася до суду із даним позовом.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що 09.12.2016 ОСОБА_1 направлено на адресу Департаменту заяву про поновлення реєстрації місця проживання та квитанцію від 09.12.2016 №0.0.666407833.1 про сплату адміністративного збору у розмірі 36,98 грн., проте листом №Ш-482 від 22.12.2016 Департаментом повідомлено ОСОБА_1, що після прийняття рішення щодо реєстрації місця проживання процес реєстрації є завершеним та орган реєстрації не має повноважень щодо його перегляду.

Окрім того, матеріали справи свідчать, що УДМС України в Запорізькій області за зверненням ОСОБА_1 було проведено вибіркову дистанційну перевірку стану дотримання повноважень щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб в Україні шляхом аналізу актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування (правових актів індивідуальної дії), а саме: рішення начальника відділу реєстрації фізичних осіб по Олександрівському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_3 від 09.11.2016 «Про скасування реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, 16.02.1958 р.н.», затверджене 09.11.2016 заступником директора Департаменту – начальником управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_4, за результатом якої складено акт щодо усунення виявлених недоліків, порушень №23.01/01-19742 від 27.12.2016.

В розділі «ІІІ. Висновок» акту щодо усунення виявлених недоліків, порушень №23.01/01-19742 від 27.12.2016 УДМС України в Запорізькій області вказано, що рішення начальника відділу реєстрації фізичних осіб по Олександрівському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_3 від 09.11.2016 «Про скасування реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, 16.02.1958 р.н.», затверджене 09.11.2016 заступником директора Департаменту – начальником управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_4, не відповідає чинному законодавству України є невмотивованим та необґрунтованим.

Зазначений акт було направлено на адресу Департаменту листом №23.01/01-19743 від 27.12.2016, а листом б/н (а.с.131-135) Департаментом надано відповідь на висновки акту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11.12.2003 (надалі – Закон № 1382-IV) встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

За приписами частини третьої статті 6 Закону № 1382-IV, для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;

квитанцію про сплату адміністративного збору;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Згідно з ч. 8 ст. 6 Закону № 1382-IV, забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.

Частиною першою статті 11-1 Закону № 1382-IV визначено, що за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачується адміністративний збір:

у разі звернення особи протягом встановленого цим Законом строку - у розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати;

у разі звернення особи з порушенням встановленого цим Законом строку - у розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні визначають Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016 (надалі – Правила №207).

Абзацом першим пункту 8 Правил №207 передбачено, що документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги».

Частиною першою статті 9-1 Закону № 1382-IV та абзацами 1 – 4 пункту 11 Правил №207 встановлено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію;

у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними;

для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

Пунктом 18 Правил №207 встановлено, що для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);

4) документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників);

право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Пунктом 23 Правил №207 визначено, що працівник органу реєстрації в день звернення особи або її представника чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадової особи виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку, органів державної реєстрації актів цивільного стану або даних від органу соціального захисту населення:

приймає рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації місця проживання особи;

вносить відомості про реєстрацію місця проживання у документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування). Датою реєстрації місця проживання/перебування осіб, які подавали документи через центр надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадову особу виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку, є дата отримання органом реєстрації відповідних документів;

формує і вносить дані про реєстрацію місця проживання особи до реєстру територіальної громади відповідно до Порядку;

формує інформацію про реєстрацію місця проживання/перебування особи для її передачі до Реєстру;

оформляє і видає довідку про реєстрацію місця проживання/перебування дітям до 16 років та громадянам, які мають паспорт громадянина України у формі картки, за формами згідно з додатками 13 або 14 відповідно;

повертає особі або її представнику, адміністратору центру надання адміністративних послуг, представнику спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителю багатоквартирного будинку документ, до якого вносяться відомості про реєстрацію місця проживання, довідку про реєстрацію місця проживання, що оформлена особі відповідно до абзацу шостого цього пункту, та інші документи, які подавалися.

За змістом вищенаведених нормативних актів, прийняттю рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації місця проживання особи передує процедура перевірки поданих заявником документів на відповідність вимогам п. 18 Правил №207 та ст. 6 Закону № 1382-IV, та лише у випадку відповідності поданих документів таким вимогам працівником органу реєстрації приймається рішення про реєстрацію місця проживання особи.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 було подано до органу реєстрації увесь необхідний перелік документів для проведення реєстрації місця проживання. Подані документи були прийняті працівником органу реєстрації та на їх підставі було прийнято рішення про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, 09.11.2016 працівником відповдіача було прийнято рішення про скасування реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з яким, після проведення перевірки законних підстав реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Володарська, 18/3 та переліку документів, що подаються особою для реєстрації місця проживання встановлено, що реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 було проведено з порушенням вимог законодавства.

За змістом абз.абз. 1 – 3 п. 28 Правил №207, реєстрація місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання скасовуються в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства.

У разі виявлення такого порушення керівник органу реєстрації проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи.

Про прийняте рішення особі надсилається письмове повідомлення за формою згідно з додатком 17, в якому зазначаються підстави його прийняття. Особу запрошують на прийом до органу реєстрації для внесення відповідних відомостей до документа, до якого вносяться відомості про місце проживання/перебування.

По-перше, суд зазначає, що після завершення процедури реєстрації місця проживання особи орган реєстрації позбавлений права проводити перевірку «переліку документів, що подаються особою для реєстрації місця проживання», адже, як то вірно вказано в листі Департаменту №Ш-482 від 22.12.2016, процедура реєстрації закінчується в момент прийняття рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації місця проживання особи.

В даному випадку, 04.11.2016 органом реєстрації було прийнято рішення про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою. Звідси, з урахуванням приписів абз. 1 п. 28 Правил №207, з цього моменту орган реєстрації має право проводити виключно перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи у разі виявлення порушенням вимог законодавства, допущених в ході реєстрації місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання особи, а не перевірку «переліку документів, що подаються особою для реєстрації місця проживання», як то вказано в оскаржуваному рішенні.

Також, абзацом другим пункту 28 Правил №207 визначено вичерпний перелік процесуальних етапів проведення перевірки законності підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, дотримання яких свідчитиме про прийняття законного та обґрунтованого рішення про скасування місця проживання/перебування особи або про зняття з реєстрації місця проживання у разі виявлення та підтвердження порушенням вимог законодавства, допущених в ході реєстрації місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання особи.

Так до таких етапів належить:

- виявлення порушення вимог законодавства, допущених в ході реєстрації місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання особи;

- проведення керівником органу реєстрації перевірки підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи;

- складання висновку за результатами такої перевірки;

- прийняття рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи.

Ухвалою суду від 08.11.2017 витребувано від відповідача, в тому числі й, висновок проведеної керівником органу реєстрації перевірки підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи.

Проте, станом на час судового засідання витребуваного висновку до суду не надано, тому суд виходить з того, що відповідачем не доведено суду та не підтверджено належними та допустимими доказами, що прийняттю оскаржуваного рішення передувала процедура проведення перевірки підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи.

Звідси, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було дотримано вимог п. 28 Правил №207 через проведення перевірки «переліку документів, що подаються особою для реєстрації місця проживання» після завершення процедури реєстрації місця проживання та відсутність складеного за результатом перевірки підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи висновку.

По-друге, в оскаржуваному рішення відповідачем зроблено висновок про порушення вимог чинного законодавства при реєстрації місця проживання ОСОБА_1, а саме:

- ст. 11-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», якою визначено, що у разі звернення особи з порушенням встановленого Законом строку за реєстрацією, зняття з реєстрації місця проживання, сплачується адміністративний збір у розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати, що станом н 04.11.2016 дорівнювало сумі 36,98 грн.;

- ч. 1 ст. 11 Закону України «Про адміністративні послуги», якою встановлено, що при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір);

- ч. 5 ст. 11 Закону України «Про адміністративні послуги», якою встановлено, що плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір вноситься суб’єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб’єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги.

Як суд вбачає зі змісту оскаржуваного рішення та заперечень відповідача, фактичною підставою для прийняття цього рішення стало те, що позивачем до органу реєстрації було надано квитанцію від 10.10.2016 №0 0.30876285.2 про сплату адміністративної послуги ОСОБА_1 в розмірі 12,33 грн., проте оскільки ОСОБА_1 звернулась до органу реєстрації 04.11.2016, тобто після спливу тридцяти календарних днів з дня видачі посвідки на постійне проживання (30.09.2016), вона мала сплатити адміністративний збір у розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати, що станом н 04.11.2016 дорівнювало сумі 36,98 грн.

В контексті вищевикладеного суд зазначає таке.

Частиною першою статті 6 Закону № 1382-IV встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Пунктом 13 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 251 від 28.03.2012, іноземець та особа без громадянства, що отримали посвідку, повинні зареєструвати місце проживання, а в разі його зміни - перереєструвати в порядку, встановленому Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Отже, вищенаведеними приписами чинного законодавства закріплено обов’язок іноземця або особи без громадянства зареєструвати своє місце проживання протягом тридцяти календарних днів після прибуття до нового місця проживання. При цьому, Пунктом 13 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 251 від 28.03.2012, визначено точну подію, з настанням якої у іноземця або особи без громадянства виникає обов’язок зареєструвати своє місце проживання – отримання посвідки.

Як свідчить зміст акту щодо усунення виявлених недоліків, порушень №23.01/01-19742 від 27.12.2016, інформація про дату отримання посвідки зберігається у відповідній справі органу, що оформив посвідку – УДМС. ОСОБА_1 було отримано посвідку на проживання 07.10.2016, тобто була зобов’язана зареєструвати своє місце проживання до 07.11.2016.

Звідси обґрунтованим є висновок УДМС України в Запорізькій області, що зареєструвавшись 04.11.2016 ОСОБА_1 не порушила тридцяти денного терміну, встановленого Законом № 1382-IV.

Також, суд зауважує, що відповідачем не надано до матеріалів справи жодного доказу вжиття заходів щодо встановлення точної дати отримання ОСОБА_1 посвідки на постійне місце проживання, а тому суд вважає, що відповідачем не доведено існування факту порушення ОСОБА_1 встановленого терміну для реєстрації місця проживання, звідси й підстави для справи адміністративного збору у розмірі, визначеному абз. 3 ч. 1 ст. 11-1 Закону № 1382-IV відсутні, а тому хибним є протилежний висновок відповідача.

Виходячи із вищевикладеного суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Разом з тим, щодо вимоги про зобов’язання відповідача поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідка на постійне проживання ІН 114218, ІН НОМЕР_1, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Володарська, буд. 18/3 та одночасно скасувати чинну реєстрацію місця проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідка на постійне проживання ІН 114218, ІН НОМЕР_1, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 126а, суд зазначає наступне.

Визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Володарська, буд. 18/3 потягне за собою автоматичне відновлення чинності такої реєстрації, проте, як свідчать матеріали справи, 22.12.2016 до посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 внесено запис про реєстрацію місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до ч. 10 ст. 6 Закону № 1382-IV, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Звідси, при відновленні реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Володарська, буд. 18/3, реєстрація місця проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 126а має бути скасована органом реєстрації з урахуванням вимог ч. 10 ст. 6 Закону № 1382-IV.

Обов’язковою умовою для спонукання суб’єкта владних повноважень до вчинення певних дій є встановлений факт протиправного ухилення ним від вчинення таких дій. Між тим суд зазначає, що визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення про скасування місця реєстрації ОСОБА_1 є єдиним належним та достатнім способом захисту та відновлення порушеного права, а говорити про факт ухиляння відповідача від виконання обов’язку щодо поновлення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Володарська, буд. 18/3 та скасування чинної реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 126а, на даний час є передчасним, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

При розгляді даної справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Законом № 1382-IV та Правилами №207.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цим вимогам відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення начальника відділу реєстрації фізичних осіб по Олександрівському району управління державної реєстрації фізичних осіб департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 09 листопада 2016 про скасування реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 640 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова