Рішення № 71596215, 10.01.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 січня 2018 року м. Ужгород№ 807/1408/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Плеханова З.Б.

при секретарі : Цапфел Е.О.

за участю:

позивача: Головне управління держпродспоживслужби в Одеській області, представник не зявився;

відповідача: Мукачівський районний відділ державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Закарпатській області, представник - Гаринець О.І.;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ТзОВ "Бруком" - представник Педан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Закарпатській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бруком" про скасування повідомлення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2017 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулося Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, якою просить суд:

1. Скасувати Повідомлення заступника начальника Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Хрипти О.О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 22.08.2017 року за заявою Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області по виконанню Постанови №10 від 22.03.2016 року;

2. Зобов'язати Мукачівській районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ( код ЄДРПОУ:34850750, місцезнаходження:89600, м. Мукачево, вул. Горького,25) відкрити виконавче провадження по виконанню Постанови №10 від 22.03.2016 року виданою Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року, відповідно до ст. 49 ч.2 КАСУ було залучено до участі у даній адміністративній справі в якості третьої особи без самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бруком".

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач отримав Повідомлення від 22.08.2017 року заступника начальника відділу Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Хрипти О.О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області №10 від 22.03.2016 року. Позивач у позовних вимогах стверджує, що відповідач повернув йому виконавчий документ, мотивуючи тим, що такий не відповідає вимогам, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», зокрема не дотримано вимоги пункту 1 та пункту 6 частини 1 ст.4 та ст. 12 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не зазначено прізвище, ім'я, по батькові та посаду посадової особи, що видала виконавчий лист, дату набрання законної сили та пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання. З даним рішенням відповідача позивач не погоджується, відтак просить його скасувати, в тому числі зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження по виконанню Постанови №10 від 22.03.2016 року.

Представник позивача в дане судове засідання не з'явився, про місце дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Однак, 26.12.2017 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на адміністративний позов. Зокрема зазначив, що при огляді виконавчого документа державним виконавцем було встановлено, що даний документ не відповідає вимогам статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: відсутня відмітка, щодо набрання законної сили даним виконавчим документом та не зазначено прізвище ім.'я по-батькові особи, яка його видала. При цьому звертає увагу суду на те, що копія документа долучена позивачем до позову відрізняється від тієї, яка була надіслана для виконання до відділу, а саме: відсутня дата набрання чинності документом та наявна відмітка про вручення даної постанови представнику ТОВ «Бруком», а також місцем розташуванням печатки органу. Окрім того, зазначає, що відповідно до п. 7 Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, визначено, що у разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку. Не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, якщо її не було звернуто до виконання протягом одного року з дня прийняття. Враховуючи вищевикладене вважає позов Головного Управління Держпродспоживслу» Одеській області безпідставним і необґрунтованим, а відтак просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.Також представник відповідача зазначив, що оскаржуване рішення є постановою, одна помилково зроблена опечатка і записано "повідомлення".

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ТзОВ "Бруком" в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав наведених у письмових поясненнях щодо позову. Так зазначив, що законодавцем встановлені спеціальні обмеження щодо строків пред'явлення виконавчого документу до виконання, та визначено відповідну процедуру примусового виконання. ТОВ «Бруком» не оскаржувало зазначену Постанову №10 від 22.03.2016 року до органів Держпродспоживслужби, та й відповідно не оплачувало суму штрафу, таким чином вказана Постанова зі спливом 15-денного терміну після її отримання набула чинності та могла бути пред'явлена до виконання на протязі одного року. Однак, Позивачем не було вчинено зазначених вище відповідних дій у законодавчо встановлені строки, що зумовило пропущення строків та позбавило Позивача права на звернення накладеного стягнення. Твердження Позивача про вчасне подання Постанови до виконавчої служби без порушень строків звернення не відповідають дійсності. Зазначає, що ТОВ «Бруком», як третя особа, вважає дану позовну заяву безпідставною, необґрунтованою та повністю погоджується з позицією Відповідача, викладеною у відзиві на адміністративний позов.

Розглянувши подані сторонами документи та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши оригінал виконавчого провадження АСВП:54564524, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22 березня 2016 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області було складено Постанову № 10 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" та застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бруком" штраф у розмірі 232086,00 грн. ( а.с.9).

На підставі поданого ТОВ "Бруком" позову щодо визнання вищевказаної постанови незаконною 15 грудня 2016 року Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив постанову по адміністративній справі № 807/260/16, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бруком" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування рішення про накладення стягнень відмовив повністю (а.с.10-13).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ "Бруком" подало апеляційну скаргу на вказане рішення, і 25 травня 2017 року, Львівський апеляційний адміністративний суд виніс Ухвалу, якою апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бруком» залишив без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року в справі №807/260/16 - без змін ( а.с.14-16).

У зв'язку з наведеним вище, позивач 21.08.2017 року звернувся із заявою до Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про відкриття виконавчого провадження ( а.с.17-18).

Повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22 серпня 2017 року виконавчий документ було повернуто позивачу ( а.с.20-21).Підставою для повернення виконавчого документа без виконання, відповідач визначив, що даний документ не відповідає вимогам п.2 та п. 6 ч.1 статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: відсутня відмітка, щодо набрання законної сили даним виконавчим документом та не зазначено прізвище ім'я по-батькові особи, яка його видала, на підставі чого у відповідності до п.2 та п. 6 ч. 4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» такий виконавчий документ було повернено без прийняття до виконання.

В супровідному листі від 22.08.2017 року заступником начальника відділу Хрипта О.О. вказано , що керуючись ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження направляється для виконання та відома постанова від 22.08.2017 року при примусовому виконанні постанова № 10 від 22.03.2016 року , що видала Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1092 реорганізовано територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Згідно Додатків до наведеної Постанови Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області є територіальним органом Держпродспоживслужби, до якого приєднуються територіальні органи Держветфітослужби, Держспоживінспекції та Держсанепідслужби, а Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області є територіальним органом Держспоживінспекції, який реорганізується.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено положеннями Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016року №1404-VIII (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені вимоги до виконавчого документу., відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються:

1)назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2)дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3)повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта ( для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному

виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувана і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Тобто п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» чітко визначає, що у виконавчому документі зазначаються «прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала», а не прізвище і ініціали, які зазначені у постанові відповідача від 22.08.2017 року.

Суд не бере до уваги посилання позивача на Постанову КМУ № 1242 від 30.11.2011 року "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади" так, як даний нормативно правовий документ не встановлює вимог до виконавчого документа, а визначає загальний порядок введення діловодства в органах виконавчої влади. А в свої діяльності державний виконавець при прийнятті рішень в рамках виконавчого провадження в першу чергу керується нормами ЗУ «Про виконавче провадження».

Крім того, Закон має вищу юридичну силу ніж Постанова Кабінету Міністрів, і суд керується при вирішенні справи вимогами ч. 3 ст. 7 КАСУ, якою встановлено , що в разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Окрім того, у виконавчому документі зазначаються, крім іншого, дата набрання рішенням законної сили .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 2 та п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема:

- пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;

-виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею,

- або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Як вбачається з Постанови про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №10 від 22.03.2016 року, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження, зазначений документ не містить відомостей про дату набрання ним чинності. В свою чергу, Постанова містить відомості про дату її винесення - 22 березня 2016 року та дату її вручення представнику Товариства, а саме 22 березня 2016 року. ( а.с.66-67).

Отже, відсутність у виконавчому документі вищенаведеного реквізиту надає право державному виконавцю відмовити у відкритті виконавчого провадження та повернути такий стягувачу.

Постановою КМУ № 1177 від 17 серпня 2002 якою затверджено Порядок накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів (надалі - Порядок) також встановлено і особливості виконання штрафів накладених за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Так, згідно п. 6 Порядку, суб'єкт господарювання перераховує суму штрафу до державного бюджету у 15-денний термін після отримання постанови, про що протягом трьох днів письмово повідомляє Держпродспоживслужбу або її територіальний орган, який наклав штраф, із зазначенням номера і дати платіжного доручення. У разі оскарження постанови штраф повинен бути сплачений не пізніш як через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У відповідності до п. 7 Порядку, постанова про накладення штрафу обов'язкова для виконання суб'єктом господарювання. У разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку. Не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, якщо її не було звернуто до виконання протягом одного року з дня прийняття.

Згідно ч.3 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч.2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Таким чином, законодавцем встановлені спеціальні обмеження щодо строків пред'явлення виконавчого документу до виконання, та визначено відповідну процедуру примусового виконання.

Судом, у ході судового розгляду встановлено, що ТОВ «Бруком» не оскаржувало зазначену Постанову до органів Держпродспоживслужби, не оплачувало суму штрафу, таким чином Постанова зі спливом 15-денного терміну після її отримання набула чинності та могла бути пред'явлена до виконання на протязі одного року.

А відтак, з урахуванням вищевказаних норм та враховуючи те, що позивач є державним органом, то видана останнім постанова про накладення стягнень уповноваженими особами передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» №10 від 22.03.2016 року мала бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання її законної сили.

Однак, Позивачем не було вчинено відповідних дій у законодавчо встановлені строки для пред'явлення виконавчого документу до виконання, що зумовило пропущення строків та позбавило Позивача права на звернення накладеного стягнення.

Окрім того, позивач в позовній заяві посилається як на підставу продовження строків пред'явлення виконавчого документу до виконання, на те, що ТОВ «Бруком» оскаржувало Постанову про накладення стягнень №10 від 22.03.2016 року до Закарпатського окружного адміністративного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суд зазначає , що вищенаведене твердження позивача є хибним, оскільки відповідно до частини 2 ст. 30 Закону України «Про захист прав споживачів», подання скарги не зупиняє виконання рішення органу виконавчої влади, що здійснює захист прав споживачів, його службових осіб, а також дій таких осіб.

У відповідності до частини 3 ст. 117 КАС України (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Так, відповідно, ТОВ «Бруком» по адміністративний справі №807/260/16, яка перебувала в провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду про скасування постанови про накладення стягнень №10 від 22 березня 2016 року разом з позовною заявою подало клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Постанови про накладення стягнення №10 від 22 березня 2016 року, яке Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 року залишено без задоволення.

Крім того, матеріали виконавчого провадження містять докази того, що позивач вже звертався із заявою про примусове стягнення штрафу за Постановою від 22.03.2016 року, що вбачається із заяви від 14.04.2016 року № 1106/04 на адресу Мукачівського МУЮ та яка була повернута

Таким чином, твердження Позивача про вчасне подання Постанови до виконавчої служби без порушень строків звернення не відповідають дійсності.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження по виконанню Постанови №10 від 22.03.2016 року виданою Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області, суд зазначає, що оскільки вказана позовна вимога є похідною від вимоги про скасування Повідомлення заступника начальника Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Хрипти О.О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 22.08.2017 року за заявою Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області по виконанню Постанови №10 від 22.03.2016 року, яка не підлягає до задоволення, то у зв'язку з встановленими під час судового розгляду справи обставинами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Також суд констатує, що згідно пояснень представника відповідача в судовому засіданні назва оскаржуваного рішення є постановою, а не помилково зазначеного як повідомлення, що також стверджується супровідним листом від 22.08.2017 року заступник начальника відділу Хрипта О.О. де вказано , що керуючись ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження направляється для виконання та відома постанова від 22.08.2017 року при примусовому виконанні постанова № 10 від 22.03.2016 року , що видала Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів з урахуванням вищевказаних процесуальних норм та пояснень представників сторін, суд робить висновок, що відповідач діяв в межах своїх повноважень, в повному обсязі вчинив виконавчі дії, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного повідомлення (постанови) про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 22.08.2017 року за заявою Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області по виконанню Постанови №10 від 22.03.2016 року.

Керуючись ст.ст. 242-246 КАСУ, суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Закарпатській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмежаною відповідальністю "Бруком" про скасування повідомлення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяЗ.Б. Плеханова

Повний текст рішення складено та підписано 16 січня 2018 року.