Рішення № 71596065, 10.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 р. Справа№805/4066/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Лазарєва В.В.,

за участю: секретаря судового засідання Кононенко В.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Слов’янськ адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» – металургійний завод», м. Покровськ до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, м. Київ про скасування рішення № НОМЕР_1 від 30.08.2017 року на загальну суму 22 707 082,16 грн., зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання недійсним рішення від 30.08.2017р. №0005984706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму у розмірі 22707082,16 грн., зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Верховною Радою України визначено ряд тимчасових заходів для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. Згідно ст. 10 зазначеного закону, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, віднесено місто Донецьк (Донецька область). Як зазначає позивач, місцем його реєстрації до березня 2017 року було місто Донецьк Донецької області.

Згідно сертифікату Торгово-промислової палати України від 26 вересня 2014 № 651, засвідчено настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року для ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів.

Виходячи з наведеного, позивач просить визнати недійсним рішення № НОМЕР_1 від 30.08.2017 року та зобов’язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби виправити інформацію в базі даних платника податку ПрАТ «ДМЗ» шляхом видалення запису про нарахування недоїмки, здійсненого відповідно до рішення від 30.08.2017 року № НОМЕР_1.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач самостійно обчислив суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період вересень 2014 року – 2016 року. Як зазначає представник відповідача, позивач не звертався до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби із заявою про звільнення від сплата єдиного соціального внеску за вересень 2014 - вересень 2016 року, тому повинен був своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Також зазначає, що згідно пункту 28 розділу 1 Закону України від 24.12.2015 р. №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зміни, внесені Законом України від 02.09.2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 втратили чинність з 01.01.2016 року таким чином, на думку представника відповідача, починаючи з 01.01.2016 року позивач повинен виконувати вимоги п. 1 частими 2 ст. 6 Закону № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з 08.07.2010 року.

У зв’язку з наведеним представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Приймаючи до уваги відсутність перешкод для розгляду справи по суті та враховуючи думку представника відповідача, який наполягав на розгляді справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 30939178, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 90-92).

Розпорядженням офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08 вересня 2016 року №47-р, місце обліку позивача змінено з СДПІ з обслуговування ВПП у місті Донецьку на СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС (а.с. 79-81).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно до приписів підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно з п. 1 та п. 12 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

30.08.2017 року посадовими особами Запорізького офісу великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, задекларованого у звітах за період вересень 2014 року – вересень 2016 року, про що складено акт №922/28-10-47-06/30939178 (а.с.12-15).

30 серпня 2017 року Запорізьким управлінням офісу ВПП прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за звітні періоди з вересня 2014 року по вересень 2016 року на загальну суму у розмірі 22707082,16 грн., в тому числі 1309487,90 грн. – штраф 10 відсотків за період з 22.10.2014 до 31.12.2014, 18807089,47 грн. – штраф 20 відсотків за період з 01.01.2015 до 20.10.2016, 2590773,60 – пеня 0,1 відсотка суми недоїмки за період з 01.01.2015 до 20.10.2016 (а.с. 20).

08 вересня 2017 року позивачем оскаржено рішення № НОМЕР_1 від 30 серпня 2018 року до Державної фіскальної служби України (а.с.21). Рішенням Державної фіскальної служби України від 29.09.2017 року №21890/6/99-99-11-02-02-25, скаргу ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» залишено без задоволення (а.с. 87-89).

Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція відноситься Донецьк, де був зареєстрований позивач у спірний період.

Тобто, у період невиконання обов’язків платника єдиного соціального внеску, позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача стосовно втрати чинності вказаної норми в Законі України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки у спеціальному законодавстві – Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» дана норма є діючою.

Посилання відповідача на відсутність відповідного звернення позивача із заявою, як на ознаку того, що останній не звільнений від відповідальності, передбаченої частиною 10, пункту 2 частини 11 статті 25 Закону 2464, є безпідставними, оскільки звільнення платників єдиного внеску, зазначених в абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків платника єдиного внеску законодавець не обумовлював додатковими умовами, зокрема необхідністю подання відповідної заяви.

Отже, сам факт перебування позивача на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція і є підставою для звільнення його від відповідальності передбаченої Закону № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Таким чином, в силу положень абз. 3 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 з 14 квітня 2014 року відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, до позивача не застосовуються.

Крім того, статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем надано у якості доказів настання форс-мажорних обставин сертифікат Торгово-промислової палати України від 26 вересня 2014 року № 3302/05-4 про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача з 01 серпня 2014 року без зазначення строку закінчення (а.с. 26).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що позов в частині визнання недійсним рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 30.08.2017р. №0005984706 підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача виправити інформацію в базі даних платника податку ПрАТ «ДМЗ» шляхом видалення запису про нарахування недоїмки, здійсненого відповідно до рішення від 30.08.2017 року № НОМЕР_1, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.2 підрозділу 9 розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, передбачено, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Як вбачається з інтегрованої картки платника єдиного внеску приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», в базі даних відсутні штрафні санкції та пеня, нараховані рішенням від 30.08.2017 року № НОМЕР_1.

Враховуючи відсутність в інформаційній системі штрафних санкцій та пені, нарахованих спірним рішенням, позовні вимоги про виправлення інформації в базі даних платника податку ПрАТ «ДМЗ» шляхом видалення запису про нарахування недоїмки, здійсненого відповідно до рішення від 30.08.2017 року № НОМЕР_1 є передчасними.

Крім того, суд зазначає, що у спірних правовідносинах належним та повним способом захисту порушених прав позивача є саме визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання недійсним рішення від 30.08.2017р. №0005984706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 22707082,16 грн., зобов’язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 вказаної статті).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» – металургійний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування рішення № НОМЕР_1 від 30.08.2017 року на загальну суму 22 707 082,16 грн., зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № НОМЕР_1 від 30 серпня 2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 22 707 082,16 грн., прийняте Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» – металургійний завод» (місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул.. Торгівельна, 106А, код ЄДРПОУ 30939178) понесені судові витрати з судового збору у розмірі 340 606,24 (триста сорок тисяч шістсот шість) гривень 24 копійок.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини 10 січня 2018 року.

Повне судове рішення складено 15 січня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Лазарєв В.В.