Ухвала суду № 71595706, 24.11.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/6728/17

Справа №760/25799/17

У Х В А Л А

24 листопада 2017 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кушнір С.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги до відповідачів відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» встановлено, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам ст. 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Так, позивачем ОСОБА_1 заявляючи до відповідача вимогу про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди, не чітко викладено зміст позовних вимог та не зазначено обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, не зазначено в чому порушені права позивача відповідачем ОСОБА_2

Також, позивачем не викладено обґрунтування права вимоги до відповідача, відповідно до норм матеріального права, а тому не визначено характер позову та не окреслено його предмет, який би характеризував те, на що спрямований позов, тобто які права порушені, якими діями відповідача та як вони взаємопов'язані, тобто який характер мають правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем саме з приводу даного спору, якими правовими нормами вони регулюються та чим передбачений такий шлях поновлення і яких саме порушених прав позивача, враховуючи, що ст. 16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст. 4 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.

Крім того, вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч.5 ст. 119 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не надано доказів про сплату судового збору, в свою чергу, позивачем до матеріалів справи додано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.

Так, згідно ст. 82 ЦПК суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Між тим, з наданих позивачем письмових доказів до позовної заяви, суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, належних доказів сплати заявником судового збору до суду не надано. Якщо заявник звільнений від сплати судового збору, то доцільно про це вказати у тексті заяви, а також додати копію відповідного документа, або ж необхідно сплатити судовий збір у розмірі, визначеному ЗУ «Про судовий збір», та надати суду докази, що підтверджують його сплату.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зі змінами і доповненнями, судовий збір за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру плачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 грн.), а за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600,00 грн.).

Так, позивачем ОСОБА_1 заявляючи до відповідача вимогу про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди не в повному обсязі сплачено судовий збір, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 грн.) та за вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600,00 грн.), тому позивачу необхідно сплатити судовий збір на наступні реквізити: отримувач коштів: УДК СУ Солом'янського району м. Києва, код отримувача/ код за ЄДРПОУ/:38050812, рахунок отримувача: 31212206700010, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код банку отримувача /МФО/: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030100, призначення платежу: 22030001; 050, "Судовий збір", Солом'янський р/с, 02896762, за подачу позову та надати оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документ, що звільняє від сплати судового збору.

Тому, згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі п'яти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кушнір С.І.