Ухвала суду № 71595033, 12.01.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1876/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В., при секретарі Бажан О.А., розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах першого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Білаша В.О. про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

12.01.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого в особливо важливих справах першого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Білаша В.О., за погодженням із процесуальним керівником, прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва Генеральної прокуратури України Прибігою М.С., про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_3

У судове засідання слідчий/прокурор не з'явилися, про місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином. Слідчий Білаш В.О. подав до суду заяву про розгляд вказаного провадження у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 172 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Головним слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420170000000002492 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.

Установлено, що близько 17 год. 00 хв. 14.12.2017 ОСОБА_3, яка 24.09.2015 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області призначена арбітражним керуючим ДП «Дніпропетровський ливарно-механічний завод», перебуваючи поряд з подвір'ям будинку № 44 по вул. Псковська в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, отримала від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 35 000 доларів США, що на момент вчинення злочину, згідно офіційного курсу НБУ, становила 959 350 гривень, за допуск до участі в аукціонних торгах та реалізацію об'єкта нерухомості.

ОСОБА_3 15.12.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна.

Враховуючи те, що санкцією ч. 4 ст. 368-4 КК України передбачено додаткове покарання - конфіскація майна, з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині конфіскації майна засудженої особи, необхідно накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_3

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності (частка власності 1/1, реєстраційний номер майна 37060919) належить квартира АДРЕСА_1 (3 кімнатна квартира на 6 поверсі 9 поверхового житлового будинку, загальною площею 56,5 кв.м; номер запису 378 в книзі: 81 П-378).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновків, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваної ОСОБА_3 та недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (3 кімнатна квартира на 6 поверсі 9 поверхового житлового будинку, загальною площею 56,5 кв.м; номер запису 378 в книзі: 81 П-378), що належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності (частка власності 1/1, реєстраційний номер майна 37060919).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрювана, її захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.В. Литвинова