Ухвала суду № 71594205, 15.01.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10876/17

Провадження № 1-кс/711/6/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2018 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М., за участю:

секретаря судових засідань – ОСОБА_1

прокурора – Луговського І.С.

скаржника – ОСОБА_2

захисника – ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 25.11.2017 року про закриття кримінального провадження № 12012250300000098 від 14.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 25.11.2017 року про закриття кримінального провадження № 12012250300000098 від 14.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

В обґрунтування скарги вказує, що на її думку, винесена старшим слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 постанова від 25.11.2017 року про закриття кримінального провадження № 12012250300000098 від 14.12.2012 року є необґрунтованою та незаконною, а досудове слідство таким, що проведено не повно, без всебічного встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки слідчим: не було проведено допит ОСОБА_5 за участю спеціаліста – судово-медичного експерта; не було здійснено додатковий допит потерпілої ОСОБА_6 за участю спеціаліста – судово-медичного експерта; не було проведено слідчий експеримент з метою уточнення обставин у кримінальному провадженні; не було здійснено одночасний допит особи, яка вчинила злочин – ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_2 за участю – судово-медичного експерта; не було здійснено жодних слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин вчинення злочину; було допущено порушення прав потерпілого при проведенні досудового розслідування, оскільки не залучено потерпілу до проведення слідчий дій; не долучено до матеріалів кримінального провадження необхідні докази – документи, оскільки жодного разу не звертався до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до документів, не витребував медичні документи про проведення експертиз, на які посилався в постанові про закриття провадження; безпідставно уникав обв’язку по збиранню доказів. Також вказує, що слідчим не взято до уваги висновки комісійної експертизи № 42-к від 23.10.2014 року, з якої вбачається точно визначений час виникнення у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а саме 15.07.2009 року в період часу з 09.30 по 12.00 год.

До того ж, слідчим не усунені недоліки, які визначені в ухвалах слідчих суддів про скасування рішень слідчого про закриття кримінального провадження, а саме: в постановах від 29.01.2014 року, від 31.07.2014 року, 18.02.2015 року, 31.08.2015 року, 21.03.2016 року, від 26.10.2016 року, від 18.01.2017 року та від 27.06.2017 року.

Також вказує, що слідчим допущено порушення вимог ст. 10 КПК України, порушено принцип рівності перед законом, та необґрунтовано прийнято позицію особи, яка вчинила злочин – ОСОБА_5.

А тому, просить скасувати постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 25.11.2017 року про закриття кримінального провадження № 12012250300000098 від 14.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_2 та її представник – адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримали та просили її задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Луговський І.С. заперечував проти задоволення скарги.

Заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_2, її представника – адвоката ОСОБА_3, пояснення прокурора Луговського І.С., дослідивши письмові матеріали скарги та матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12012250300000098 від 14.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії, чи бездіяльність слідчого або прокурора, в тому числі і рішення слідчого про закриття кримінального провадження – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до ст. 307 КПК України, за результатами скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов’язання припинити дію; зобов’язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

В судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012250300000098 від 14.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за фактом складання судово-медичним експертом Шполянського міжрайонного відділення СМЕ КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» завідомо неправдивого акту судово-медичного обстеження № 238 від 16.07.2009 року.

Вказане кримінальне провадження неодноразово закривалося на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. В подальшому постанови про закриття кримінального провадження скасовувалися ухвалами слідчих суддів з наданням слідчому вказівок про необхідність проведення слідчих дій.

Також в судовому засіданні встановлено, що постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 25.11.2017 року кримінальне провадження № 12012250300000098 від 14.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як і ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до п. 6) ч. 1 ст. 3 КПК України досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів.

Метою досудового розслідування є отримання у передбаченому цим Кодексом порядку фактичних даних, на підставі яких слідчий встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів згідно ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Дослідженням матеріалів кримінального провадження № 12012250300000098 від 14.12.2012 року встановлено, що 15.07.2009 року о 12.50 год. при огляді потерпілої ОСОБА_2 лікарем травматологом ОСОБА_7 в останньої були виявлені тілесні ушкодження – в ділянці лівого плеча по внутрішній поверхні крововилив синього кольору 8х7 см., біль при пальпації; в ділянці правового плеча крововиливи синього кольору 2х1 см., 1х1 см., 1х1 см.; в ділянці правого передпліччя крововиливи синього кольору 5х1см., 1х1 см., 1х1 см., 1х1 см.; в ділянці правої кисті крововиливи синього кольору 2,5х2,5 см., 1х1 см.; садно в ділянці лівої кисті 0,1х0,1 см.; в ділянці правого гомілково-ступневого суглобу по зовнішній поверхні садна 0,1х0,1 см, 0,1х0,1 см., про що було зроблено відповідний запис в амбулаторну карту ОСОБА_2

Крім того, матеріали кримінального провадження містять ряд судово-медичних висновків, які досліджувалися слідчим при винесенні оскаржуваної постанови, а саме: висновок № 238 від 16.07.2009 року, висновок № 941 від 21.07.2009 року, висновок № 677/ж від 24.07.2009 року та висновок № 42-к від 23.10.2014 року.

Відповідно до висновку № 941 від 21.07.2009 року, складеного експертом Черкаського обласного СМЕ ОСОБА_8, яким також було проведено обстеження ОСОБА_2, наявні у ОСОБА_2 ушкодження, крововиливи верхніх та нижніх кінцівок, садна правої кисті виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному оглянутому та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. 5 том. 1).

Відповідно до висновку № 677/ж від 24.07.2009 року виявлені та описані при огляді спеціалістом в галузі судово-медичної експертизи ушкодження спричинені тупими предметами, за давністю можуть відповідати вказаному строку та відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 4 том 1).

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №42-к від 23.10.2014 року наявні у ОСОБА_2 численні синці (крововиливи) та садна на кінцівках, які вникли від внаслідок дії твердих тупих предметів та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, могли виникнути в час та за обставин вказаних в постанові, а саме 15.07.2009 року в період часу з 09.30 год. по 12.00 год. при побитті руками і ногами, хватанні за руки, тягненні за ноги, тягненні по сходах.

Згідно висновку № 238 від 16.07.2009 року, складеного експертом ОСОБА_5, у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді крововиливів лівого та правого плеча, передпліч, правового та лівого стегна, правової та лівої гомілок, садна лівого гомілкового-ступневого суглобу, крововиливів кистів рук, які могли утворитися від дії яких-небудь тупих предметів та за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, По терміну даності дані тенісні ушкодження відповідають 3-4 добам до моменту освідування, тобто не відповідають часу, вказаному в направленні (а.с. 6 том 1).

Допитаний в ході досудового розслідування лікар-травматолог ОСОБА_7 пояснив, що 15.07.2009 року він оглядав ОСОБА_2 і при огляді ним було виявлено тілесні ушкодження, які ним були відображені в амбулаторній картці ОСОБА_2

Допитані в ході досудового розслідування як свідки начальник КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_9, та судово-медичні експерти ОСОБА_8, ОСОБА_10 пояснили, що в складі комісії проводили комісійну експертизу по матеріалах кримінального провадження, результати якої викладені у висновку № 42-к від 23.10.2014 року. Вказані результати останні підтвердили та пояснили, що недоліком акту судово-медичного обстеження № 238 від 16.07.2009 року визнано неврахування ОСОБА_5 даних медичної карти ОСОБА_6 Також пояснили, що на даний час встановити чи достовірні дані вніс ОСОБА_5Ф до акту судово-медичного обстеження № 238 від 16.07.2009 року, на їх думку, встановити неможливо з огляду на суперечливі дані проведених експертиз.

За таких обставин, в ході проведення перевірки були зібрані окремі матеріали та докази, які можуть указувати на наявність складу вищевказаного кримінального правопорушення.

Однак, у випадку, якщо слідчий, за сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, переконався у відсутності складу злочину у діях судово-медичного експерта ОСОБА_5 він в постанові про закриття кримінального провадження повинен надати оцінку висновку експерта № 42-к від 23.10.2014 року по відношенню до висновку № 238 від 16.07.2009 року та інших судово-медичних досліджень і як результат встановити переважність відповідних експертних досліджень на спростування інших.

До того ж, слідчим, в комплексі з іншими доказами, не була надана оцінка показам свідків ОСОБА_11 (протокол допиту від 04.06.2013 року, а с. 60-61 том 1) та ОСОБА_12 (протокол допиту від 04.06.2013 року, а.с. 58-59 том 1) даним в 2013 році про відсутність синців на тілі ОСОБА_13 до її побиття 15.07.2009 року працівниками міліції.

Так, будучи допитаний в ході досудового розслідування 04.06.2013 року свідок ОСОБА_11 (чоловік ОСОБА_2В.) пояснював, що коли його дружина пішла з дому до Лисянського РВ, вона не мала жодних тілесних ушкоджень. Цього ж дня йому на телефон надійшов дзвінок від ОСОБА_12, яка повідомила, що до ОСОБА_2 працівники міліції застосовували фізичну силу та наручники. Прибувши на місце, він побачив, що на тілі дружини були тілесні ушкодження, а тому вони в цей же день звернулися до Центральної районної лікарні.

Допитана в ході досудового розслідування 04.06.2013 року свідок ОСОБА_12 пояснювала, що 15.07.2009 року ОСОБА_2 били працівники міліції і що 14.07.2009 року на тілі ОСОБА_2 вона синців не бачила (а.с. 58 том 1).

А тому, з урахуванням викладеного, прихожу до висновку про скасування постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 25.11.2017 року про закриття кримінального провадження № 12012250300000098 від 14.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Разом з тим, звертаю увагу слідчого, що під час досудового розслідування, не виключається необхідність вирішення питання щодо проведення інших слідчих дій з тим, щоб встановити об’єктивну істину по справі і прийняти законне і обґрунтоване рішення, про яке повідомити учасникам процесу.

Керуючись ст.ст. 91, 92, 98, 214, 303, 304, 306, 307, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 25.11.2017 року про закриття кримінального провадження № 12012250300000098 від 14.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України – скасувати.

Копію ухвали направити слідчому – для виконання, скаржнику для відому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.М. Скляренко