Рішення № 71591898, 21.12.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8066/16-ц

Провадження № 2/369/200/17

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді Волчка А.Я.,

за участю секретаря Раситюк М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинсього районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що 16 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано шлюб, який був зареєстрований 27 вересня 1969 року Уманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану.

Сторони не змогли дійти згоди щодо спільного сумісного майна, набутого за час вказаного вище шлюбу, та у сторін з цього приводу існує спір.

Так, в період шлюбу до моменту припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства у листопаді 2010 року за спільні кошти Позивачем та Відповідачем було придбано таке майно: Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6, Загальна площа 450 м2 Вартість приблизно 400 000 $ США. Земельна ділянка площею 0,27 га за адресою: АДРЕСА_6. Вартість приблизно 350 000 $ США. Квартира за адресою: АДРЕСА_1. Загальна площа 64 м.кв. Приблизна вартість 200 000 $/ США. Нежитлове приміщення ,за адресою: АДРЕСА_7. Загальна площа 91.2 м. кв. Приблизна вартість 65 0000 $ США. Автомобіль Mercedes Benz Е350 д.н. НОМЕР_1 Приблизна вартість 20 000 $ США.

Також подружжям було придбано меблі до гостьового будиночку та квартири на загальну суму 15 500 дол. США.

До житлового будинку подружжям було придбано такі меблі: на першому поверсі у двох кімнатах на загальну суму 60 862 євро; на першому поверсі у побутовій кімнаті та гостинному туалеті на загальну на загальну суму 8 200 дол. США; на першому поверсі у холі та кухні 22 750 дол. США; на другому поверсі у кабінеті та у двох санвузлах на загальну суму 52 675 дол. США; на другому поверсі у 3 спальнях на загальну суму 49 390 євро.

Тому, згідно уточнених позовних вимог позивач ОСОБА_1, просила визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6, площе 0,27 га, приблизною вартістю 350 000 дол. США. Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1. Загальна площа 64 кв.м.. Приблизна вартість 200 000 дол. США. Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_7. Загальна площа 91.2 м. кв. Приблизна вартість 65 0000 $ США. Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6. Загальна площа 450 м2. Вартість приблизно 400 000 $ США. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6, площею 0,27 га. Вартість приблизно 350 000 $ США. Визнати за ОСОБА_2 право власності на усі меблі, текстильні вироби та побутову техніку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_6 та квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Mercedes Benz Е350 д.н. НОМЕР_1, Приблизна вартість 20 000 $ США. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку грошових коштів у розмірі 233 450 доларів США від продажу земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 0,124 га, яка знаходиться в с.м.т. Козин, Обухівського району, Київської області. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку грошових коштів в розмірі 233 450 доларів США від продажу земельної ділянки, кадастровий номері НОМЕР_5, площею 0,124 га, яка знаходиться в с.м.т. Козин, Обухівського району, Київської області. Судові витрати покласти на відповідача.

Не погоджуючись з первісним позовом відповідачем ОСОБА_2, було подано до суду зустрічну позовну заяву згідно якої він просив в порядку поділу спільного майна подружжя виділити ОСОБА_2 в приватну власність житловий будинок в АДРЕСА_6 житловою площею 178,9 кв.м., загальною площею 451,9 кв.м., квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 29,80 кв.м.. загальною площею 65,20 кв.м., автомобіль марки Mercedes Benz модель Е 320 4М, 2005 року випуску. Виділити ОСОБА_1 у приватну квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 128,40 кв.м., житловою площею 62,50 кв.м. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В подальшому позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 були уточнені позовні вимоги згідно яких він просив визнати за ОСОБА_1 право класності на ? частину земельної ділянки розміром 0,1342 га розташованої в АДРЕСА_6, кадастровий номер НОМЕР_6, вартістю 2 324 875 грн.; Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64 кв. м, вартістю - 5 314 000 грн.; Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину коштів від проданої ОСОБА_3 земельної ділянки в смт. Козин Обухівського району Київської області., площею 0,124 га, кадастровий номер НОМЕР_7, вартістю - 589 461 грн.; Виділити ОСОБА_1 із шлюбного майна нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_7 загальною площею 91,2 кв.м, вартістю - 1 727 050 грн.; Всього на суму 9 955 386 грн. Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_6, загальною площею 450 кв.м. вартістю 10 628 000 грн.; Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки розміром 0,1342 га розташованої в АДРЕСА_6, кадастровий номер НОМЕР_8,. вартістю - 2 324 875 грн.; Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину коштів від проданої ОСОБА_2 земельної ділянки в смт. Козин Обухівського району Київської області., площею 0,124 га, кадастровий номер НОМЕР_9,, вартістю - 589 461 грн.; Визнати за ОСОБА_4 право власності на автомобіль марки Mercedes Benz Е320 4М, державний номер НОМЕР_1 Вартістю - 531 400 грн. Всього на суму 14 073 736 грн. На різницю в поділі спільно нажитого майна в сумі 4 118 350 грн. залишає за собою право взяти більшу долю - меблів, домашньої обстановки, текстилю, коврових виробів та електролюстр.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги первісного позову підтримав та просив їх задоволити, у вимогах зустрічного позову просив відмовити.

Представник ОСОБА_2 проти вимог первісного позову заперечував та просив відмовити у їх вимогах, вимоги зустрічного позову просив задоволити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги первісного та зустрічного позовів не підлягають задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 27 вересня 1969 року Уманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, актовий запис № 440.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.09.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 27 вересня 1969 року Уманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 440 було розірвано.

Під час перебування сторін у шлюбі, ним було набуте наступне майно: нежиле приміщення в АДРЕСА_7, на підставі свідоцтва про право власності на імя ОСОБА_1 що видане 08.09.2000 р. Київською міською державною адміністрацією; домоволодіння за адресою АДРЕСА_6, на підставі договору купівлі-продажу, Р № 1277, від 16.03.2006 р. що був укладений на ім'я ОСОБА_2; земельна ділянка площею 0,1342 га. що знаходиться за адресою АДРЕСА_6, кадастровий номер НОМЕР_10, що бу придбана ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16 березня 2006 року; квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності виданого на імя ОСОБА_2 від18.04.2008 р. виданого Головним управлінням житлового забезпечення.

Також на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 15 лютого 2005 року за ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль марки Mercedes Benz модель Е 320 4М, 2005 року випуску.

14 червня 2007 року ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою Київська область, Обухівський район, смт. Козин, площею 0,124 гектари, яку відчужено ним за суму 1 178 922,50 грн., що згідно з курсом НБУ на день укладення цього договору еквівалентно сумі 233 450,00 дол. США.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

В силу ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до п.п. 22, 23, 24, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року за № 11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України визначає що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Досліджуючи предмет спору, суд приходить до висновку що позовні вимоги за первісним та за зустрічним позовом суперечать вимогам Сімейного кодексу України, згідно якого частки майна дружини та чоловіка є рівними. Тобто все майно що було набуто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час шлюбу належить їм на праві спільної сумісної власності, а отже кожному з них належить по 1/2 частині від даного майна.

В той же час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги з відступленням від рівності часток подружжя, спірне майно розподіллено ним по його вартості, без надання належних, допустимих та достовірних доказів про вартість майна та відповідно без погодження вартості всього майна що підлягає поділу.

Суд, у відповідності до правил диспозитивності визначених ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих суду, тобто суд не вправі виходити за межі позовних вимог що були заявлені за первісним та зустрічним позовом.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у вимогах первісного та зустрічного позовів.

Відповідно до 57, 60, 69, 70, 71, 72 СК України, та керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 29 грудня 2017 року.

Суддя А.Я. Волчко