Ухвала суду № 71591703, 16.01.2018, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/295/17

Провадження № 2/368/32/18

УХВАЛА

іменем України

"16" січня 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючий: суддя Закаблук О.В.

При секретарі: Широкоступ К.М.

З участю сторін провадження:

Відповідач: ОСОБА_1

представник відповідача: ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в Київській області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Ржищівське лісове господарство», до Гребенівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_4, про визнання недійсними та скасування рішень, витребування земельної ділянки, суд, -

В С Т А Н О В И В :

06.03.2017 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в Київській області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Ржищівське лісове господарство», до Гребенівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_4, про визнання недійсними та скасування рішень, витребування земельної ділянки, в якій позивач просить суд винести рішення, на підставі якого:

- визнати незаконним та скасувати рішення 49 сесії 6 скликання Гребенівської сільської ради від 07.04.15 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність по 1/2 частині та передачу у спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 земельних ділянок площею 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 3222282800:04:305:0004) в с. Гребені Кагарлицького району по вул. Дніпровська, 26;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22315299 від 23.06.15 щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_1;

- витребувати на користь ДП «Ржищівське лісове господарство» з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_4 земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,2000 га з кадастровим номером 3222282800:04:305:0004;

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, р/р 35216008015641 в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, Код СДРПОУ 02909996) судовий збір.

06.03.2017 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ст. 11 – 1 ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

16.01.2018 року під час судового засідання суддя Закаблук О.В. подав заяву про самовідвід у даній цивільній справі, який обґрунтовує наступним.

15.01.2018 року Кагарлицьким районним судом під головуванням судді Кагарлицького районного суду в Київській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 1 – кп/368/47/18, справа № 368/1692/17 винесено вирок, на підставі якого:

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнаНО винною у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 1 ст. 367 КК України, як за вчинення протиправних дій, які виразились у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, і призначено їй основне покарання у виді штрафу в розмірі двісті п»ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - 4250 (чотири тисячі двісті п»ятдесят) грн., та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, які пов»язані з виконанням функцій Державного кадастрового реєстратора строком на 1 (один) рік.

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнено від відбування як основного покарання у виді штрафу в розмірі двісті п»ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - - 4250 (чотири тисячі двісті п»ятдесят) грн., так і додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, які пов»язані з виконанням функцій Державного кадастрового реєстратора строком на 1 (один) рік, які призначені на підставі даного вироку, - на підставі п. «в» ч. 1 ст. 1, ст. 15 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810 – VII, який набрав чинності 7 вересня 2017 року.

Суддя Закаблук О.В. вважає, що його заява про самовідвід повинна бути задоволена з огляду на наступне.

Підставою для винесення вищевказаного вироку послугували наступні обставини справи, які були встановлені в судовому засіданні судом.

ОСОБА_6 на час вчинення злочину обіймала в установі - Управлінні Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України мала статус службової особи.

Разом з тим, неналежне виконання ОСОБА_6, як службовою особою, своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Так, при вивченні проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 установлено, що передача у власність земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 площею 0,2000 га та подальша її реєстрація відбулася з порушенням вимог Земельного кодексу України.

Так, що земельна ділянка площею 0,2000 га, яка надана у спільну власність ОСОБА_7 та ОСОБА_4, перебуває у постійному користуванні ДП «Ржищівське лісове господарство» та відноситься до земель лісового фонду, що підтверджується інформацією Державного підприємства «Ржищівське лісове господарство» № 02-101 від 13.04.2017, інформацією Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства за № 04-36/666 від 12.04.2017, інформацією за № 304 від 07.06.2017 та картографічними матеріалами, наданими Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об’єднанням ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» (вказана організація створена з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України та є державною організацією), а також інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 07.11.2017 № 10-10-0.222-16652/2-17 та висновком експерта від 01.09.2017 № 19/13-3/82-СЕ/17, складеним за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної та оціночно- земельної експертизи.

Таким чином, земельна ділянка площею 0,2000 га, яка надана у спільну власність ОСОБА_7 та ОСОБА_4, з 2005 року відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України, а також знаходиться за межами населеного пункту села Гребені.

Однак, обвинувачена ОСОБА_6, перебуваючи на посаді заступника начальника Управління - начальника відділу державного земельного кадастру Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області та виконуючи функції головного спеціаліста відділу державного земельного кадастру, на якого покладено функції Державного кадастрового реєстратора, тобто будучи службовою особою, неналежним чином виконуючи свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них, маючи обов’язок відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 № 1051 та Посадової інструкції головного спеціаліста відділу державного земельного кадастру, на якого покладено функції Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі, затвердженої начальником Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі ОСОБА_8 від 23.01.2013, перевірити відповідність поданих документів вимогам законодавства, 24.03.2015 у невстановлений судовим слідством час у приміщенні Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області, що за адресою: 09201, пл. Незалежності, 1, м. Кагарлик, Київська область, не передбачаючи можливості того, що внаслідок неналежного виконання нею своїх службових обов’язків може бути спричинено істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, хоча повинна була і могла це передбачити, у порушення вказаних норм не перевірила відповідність поданих документів вимогам законодавства, зареєструвала земельну ділянку у Державному земельному кадастрі, про що зробила відмітку на проекті землеустрою щодо відведення у власність по 1/2 частині та передачу у спільну часткову власність земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_4, чим здійснила формування земельної ділянки, чим скоїла злочин, який передбачено ч. 1 ст. 367 КК України.

Вищевказана обставина, - винесення вироку, на думку судді Закаблука О.В., є в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України іншою обставиною, яка може викликати сумнів в його об»єктивності та неупередженості, як головуючого судді по даній справі, зокрема, у сторони відповідача, що, на його думку, є підставою для задоволення самовідводу.

Вважає, що його заява про самовідвід підлягає до задоволення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, де, зокрема, зазначено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об»єктивності та неупередженості судді.

Відповідачка ОСОБА_1 не заперечувала проти задоволення самовідводу головуючого судді.

Представник відповідача ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення самовідводу головуючого судді.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи в частині підстав для відводу, приходить до висновку щодо задоволення заявленого відводу головуючого судді у даній цивільні справі, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Норми процесуального права, використанні при вирішенні питання щодо задовлення самовідводу головуючого судді.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об»активності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і з8 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов»язані заявити самовідвід.

Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України самовідвід повинен бути заявлений не пізніше початку підготовчого судового засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного судового провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти самовідвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу самовідводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Згідно ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому судді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду – судді – доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною – телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 ЦПК України.

Згідно п. 15.2 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов»язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів.

Згідно п. 15.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді – доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється:

- до приведення положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу – за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Норми матеріального права, використані судом під час вирішення питання про самовідвід.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд.

Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб’єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об'єктивне рішення у справі.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersak vs Belgium, Grieves vs UK).

Європейський суд і прав людини визнає, то підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

У справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що об'єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорі викликати в учасників цивільного процесу.

При ньому, у справі «Морріс проти Об'єднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог.

По-перше, суд має бути об»активно вільним від особистої упередженості чи необ»єктивності.

По – друге, він має бути також безстороннім з об»активного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь – які обґрунтовані сумніви стосовно цього.

Суд вважає, що підстави, зазначенні суддею Закаблуком О.В. у заяві про самовідвід унеможливлюють його участь у вирішенні цієї справи, оскільки на думку стороннього спостерігача можуть викликати сумніви у безсторонності та неупередженості суду, можуть з достатнім ступенем вірогідності знизити рівень довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити, самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доцільним з метою запобігання виникненню при подальшому розгляді справи щонайменших сумнівів в об’єктивності та неупередженості головуючого судді, уникнення можливих суджень учасників судового процесу про безсторонність судді, недопущення в подальшому невірного сприйняття рішення суду по суті справи, забезпечення ефективності розгляду даної справи, уникнення будь-яких сумнівів учасників процесу та громадськості у об’єктивності, законності і обгрунтованості вирішення справи, а відтак і правосудності судового рішення, враховуючи необхідність забезпечення обвинуваченим права на справедливий суд, усунення підстав для можливих висновків щодо небезсторонності складу суду, заяву про самовідвід судді Закаблука О.В. слід задовольнити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 39, ч. 3 ст. 39, ч.ч. 1, 2, 8, 9, 11 ст. 40, ч. 1 ст. 41, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260, 261, 268, 353 ЦПК України, п. 15.2, п. 15.4 Перехідних Положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву про самовідвід судді Закаблука О.В.,- задовольнити.

Справу № 368/295/17, провадження № 2/368/32/18 за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в Київській області ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Ржищівське лісове господарство», до Гребенівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_4, про визнання недійсними та скасування рішень, витребування земельної ділянки, - направити до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області для визначення для слухання іншого судді, в порядку, та на умовах, які передбачені п. 15.2, п. 15.4 Перехідних положень ЦПК України.

Ухвала на підставі 353 ЦПК України оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя: О.В. Закаблук