Ухвала суду № 71590380, 15.01.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 654/2526/17

Номер провадження : 11-кп/791/76/18 Головуючий в І інстанції : Охтень А.А.

Категорія: ч.1 ст.121 КК України Доповідач: Калініченко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2018 року січня місяця 15 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді : Калініченка І.С.

Суддів: Гемми Ю.М., Калініної О.В.

Секретар судового засідання: ОСОБА_1

З участю прокурора: Безушко Т.Г.

обвинуваченої: ОСОБА_2

Захисника ОСОБА_3

Потерпілого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в залі Апеляційного суду Херсонської області кримінальне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Херсонської області Циганка С.В. на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої, непрацюючої, неодруженої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Зазначеним вироком ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки, якщо вона протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.

Згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_2 наступні обов’язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 2480,46 грн. судових витрат за проведення судових експертиз.

Речові докази: ніж довжиною 35,7 см., з клинком близько 24 см. шириною близько 5 см. з рукояткою з дерев’яною плашкою – знищено, гумові капці фіолетового кольору – повернуто власнику за належністю.

Вироком суду ОСОБА_2визнано винною і засуджено за те, що 30.06.2017 року близько 04:00 год. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись біля подвір’я №1 по вул. Цегельна в с. Добропілля Голопристанського району Херсонської області, у ході раптово виниклої сварки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їхнього настання, умисно нанесла потерпілому ОСОБА_4 один удар ножем в область грудної клітини зліва, тим самим спричинила останньому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 750 від 25.07.2017 року, тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітини на лівій передньо-боковій поверхні грудної клітини, проникаюче в ліву плевральну порожнину, що утворилося від одної травматичної дії колото-ріжучим предметом, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Херсонської області Циганок С.В., вважає, що вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 03.10.2017 стосовно ОСОБА_2 є незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м’якості.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідно до ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання, суди зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення, попередження вчинення нових злочинів.

Так, поза увагою суду фактично залишено той принцип, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення.

Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував вимоги ст.75 КК України, та приймаючи рішення про призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням випробувального терміну, своє рішення належним чином не мотивував, безпідставно послався на пом’якшуючі обставини, тоді як вказані обставини ніяким чином не знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, що згідно з ст.ст. 409, 412 КПК України є підставою для скасування вироку суду в апеляційному порядку.

Судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме вимоги ст.75 КК України, у зв’язку з чим ОСОБА_2 призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченої внаслідок м’якості.

Так, поза увагою суду залишено той факт, що ОСОБА_2 вчинила злочин проти життя та здоров’я особи, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень.

Самі обставини вчинення злочину свідчать про її підвищену суспільну небезпечність, оскільки ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, спричинила потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, а саме нанесла ОСОБА_4 удар кухонним ножем в область грудної клітини зліва, спричинивши йому відповідно до висновку судово-медичної експертизи №750 від 25.07.2017 тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя у момент заподіяння.

Вищевказане свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_2, у зв’язку з чим призначене останній покарання із застосуванням ст.75 КК України є занадто м’яким, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м’якості, і суперечить вимогам ст.65 КК України.

Таким чином, суд застосував закон, який не вправі був застосовувати (ст.75 КК України), що відповідно до п.4 ч.1 ст.409 і ст.413 КПК України є підставою для скасування вироку.

Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст.75 КК України) потягло за собою призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м’якості, що згідно з ст.ст. 409, 413, 414 КПК України є підставами для скасування вироку суду в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог ст.374 КПК України суд у мотивувальній частині вироку зобов'язаний мотивувати звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Суд у порушення вказаних вимог у мотивувальній частині вироку взагалі не зазначив, яким чином пом’якшуючі обставини дають можливість звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, а не призначити йому покарання у межах санкції ч.1 ст.121 КК України з реальним його відбуттям.

Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_2 судом необґрунтовано враховано як обставину, що пом’якшує її покарання, як щире каяття у скоєному, оскільки як вбачається з матеріалів провадження остання свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала лише під тиском зібраних у провадженні доказів та викриттям її злочинних дій працівниками правоохоронних органів, у зв’язку з чим вважати, що обвинувачена щиро розкаялась у скоєному є неможливим.

Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_2 судом необґрунтовано враховано як обставину, що пом’якшує покарання, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки воно здійснюється добровільно у будь-якій формі: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів, надання доказів, іншої інформації про свою злочинну діяльність. Таке сприяння має бути активним, тобто певною мірою ініціативним та енергійним. У даному випадку жодних таких дій з боку обвинуваченої ОСОБА_2 не встановлено.

Невмотивовано судом і визнання як обставин, що дають підстави для звільнення засудженої від відбування покарання з випробуванням, а не можливості визнання їх як пом’якшуючими та призначення їй покарання у межах санкції статті з реальним його відбуттям - вперше притягнення до кримінальної відповідальності, позитивна характеристика, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, оскільки вказані обставини є лише даними про її особу, і ніяким чином не знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

За таких обставин підстав для призначення обвинуваченій покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України не вбачається, вважає, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання без застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, у виді реального позбавлення волі.

Істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність потягло за собою призначення покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості, відповідно до ст.ст. 409, 412, 413, 414 КПК України є підставами для скасування вироку суду першої інстанції в апеляційному порядку з постановленням нового вироку.

Просить повторно дослідити докази у провадженні, а саме характеризуючий матеріал на обвинувачену ОСОБА_2 Вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 03.10.2017 стосовно ОСОБА_2 у частині призначеного покарання скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок та призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді 5 років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі. В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

В запереченнях захисник, потерпілий та обвинувачена просили вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, думку прокурора який просив задовольнити свою апеляційну скаргу, думку захисника, потерпілого та обвинуваченої ОСОБА_2 які просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, заслухавши сторони в судових дебатах, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як передбачено ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зі змісту цієї норми вбачається, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, судом дотримано вимог ст. 91-93 КПК України, спрямованих на встановлення у справі об’єктивної істини. Викладені у вироку висновки суду щодо обвинуваченої ОСОБА_2 у вчинені вказаного кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені зібраними у матеріалах провадження доказами.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, за яким її засуджено, за встановлених і викладених у вироку обставин, обґрунтовано доказами, які досліджено судом у порядку ч.3 ст.349 КПК України. В судовому засіданні обвинувачена свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, проти розгляду провадження у порядку ст.349 КПК України не заперечувала.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що при призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України врахував вимоги пунктів 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, особу обвинуваченої, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, дану на особу характеристику, яка позитивно характеризується громадськістю, вік та стан здоров’я обвинуваченої, наявність на її утриманні двох малолітніх дітей, відсутність настання тяжких наслідків від злочинних дій обвинуваченої, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, клопотання потерпілого про незастосування до обвинуваченої покарання пов’язаного з ізоляцією від суспільства та позицію прокурора про можливість звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням і прийшов до вірного висновку, що для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів необхідним і достатнім буде покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, оскільки її виправлення можливе без відбуття покарання.

З таким висновком суду першої інстанції враховуючи усі обставини погоджується і колегія суддів, та вважає, що покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, її особи, та конкретних обставин справи, а тому підстав для скасування вироку колегія суддів не вбачає.

Вирок суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим, відповідає вимогам ст. 370 КПК України. На думку колегії суддів, інше покарання буде занадто суворим, а її виправлення можливе без відбуття покарання.

Тобто суд першої інстанції прийняв рішення яке повністю відповідає вимогам ст.ст.7, 8, 9 КПК України.

За вищевказаних обставин, апеляційна скарга першого заступника прокурора Херсонської області Циганка С.В. на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Херсонської області Циганка С.В. на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року залишити – без задоволення.

Вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Судді: Калініченко І.С./підпис/ ОСОБА_5М./підпис/ ОСОБА_6В./підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: І.С.Калініченко