Рішення № 71589630, 15.01.2018, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/3892/17

Провадження № 2/653/30/18

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

"15" січня 2018 р.

Генічеський районний суд Херсонської області, у складі:

головуючої судді – Шарко Н.А.,

секретаря – Карпенко І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Генічеську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі – позивач або ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 06 жовтня 2015 року у розмірі 14951,64 грн. та судові витрати у сумі 1 600 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 06 жовтня 2015 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 21 вересня 2017 року за ним утворилась заборгованість у сумі 14951,64 грн., яку позивач просить стягнути на його користь разом з витратами по оплаті судового збору в сумі 1 600 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення поштового повідомлення. Причини неявки, та свою правову позицію стосовно заявлених позовних вимог не повідомив, а тому суд вважає за можливе згідно вимог ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд даної справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно з заявою позичальника від 06 жовтня 2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг, який складається із «Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг», «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів», за яким, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 5000 грн. Погашення кредиту повинно здійснюватись щомісячними платежами до 25 числа в розмірі 7 % від суми заборгованості на кінець попереднього місяця, але не менше ніж 50 грн.

Підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 06 жовтня 2015 року, відповідач погодився, що ця «Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг» разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», також «Тарифами» складає договір про надання банківських послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Банк свої зобов’язання виконав в повному обсязі та в обумовлений в договорі термін. У свою чергу відповідач свої зобов’язання не виконує, допускаючи прострочення платежів, у зв’язку з чим, станом на 21 вересня 2017 року має перед Банком заборгованість у розмірі 14951,64 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 8562,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 1668,71 грн., заборгованість за пенею та комісією 3532,76 грн., штраф (фіксована частина) – 500 грн.; штраф (відсоткова складова) – 688,17 грн.

У той же час, суд не погоджується з даним розрахунком в частині заявленої суми штрафів, виходячи з наступного.

Так, при вирішенні питання про стягнення штрафу суд враховує правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 р. у справі № 6-2003цс15. У вказаній правовій позиції зазначено, що цивільно - правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга ст. 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя ст. 549 Цивільного кодексу України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене, та відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи викладену правову позицію Верховного Суду України, суд вважає, що одночасне стягнення пені та штрафу за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором було б порушенням вимог ст. 61 Конституції України, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги про стягнення штрафів у сумі 1188,17 грн.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно не виконав зобов'язання за договором від 06 жовтня 2015 року, а тому вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 8562,00 грн., заборгованості по процентам 1668,71 грн. та заборгованості за пенею у сумі 3532,76 грн., підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у сумі 1472,90 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ,280 ЦПК України, суд

вирішив:

позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у розмірі 13763 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 47 коп. за договором № б/н від 06 жовтня 2015 року, та судовий збір у сумі 1472 (одна тисяча чотириста сімдесят дві) грн. 90 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Генічеським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Суддя ОСОБА_2