Постанова № 71589153, 11.01.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17908/17

Провадження № 2-а/161/78/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року м.Луцьк Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі :

головуючого судді – Черняка В.В.

з участю секретаря – Заболотько Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів.

Свій позов обґрунтовує тим, що згідно платіжного доручення № 54285348 від 25.10.2017 року з рахунку головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, на якому обліковуються кошти, призначені для виплати пенсій та грошової допомоги громадянам, списано кошти в сумі 176, 00 грн. з призначенням платежу – витрати виконавчого провадження, списано згідно постанови ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області № 54285348 від 30.06.2017 року (АСВП № 54285348). Вказує, що зазначений номер виконавчого провадження та сума стягнутих коштів не відповідають номеру та сумі, що зазначені в платіжному дорученні. Крім того, посилаючись на приписи п.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», зазначає, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, мають виконуватись органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Вважає, що відповідачем безпідставно, протиправно та з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень проведено примусове списання коштів в сумі 176, 00 грн., а тому дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_1 щодо примусового списання з рахунку головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області коштів в сумі 176, 00 грн. просить визнати неправомірними та стягнути на користь головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з Головного територіального управління юстиції у Волинській області безпідставно списані кошти в сумі 176, 00 грн.

В судове засідання представники позивача та відповідача не з’явилися, подали клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.

В поданих суду запереченнях, представник відповідача вказував, що позов не визнає та заперечує в його задоволенні.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до положень ч.9 ст. 205 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У такому випадку фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч.4 ст. 229 КАС України не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2017 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 на виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області № 2а-9632/11/0308, виданого 02.10.2014 року винесено постанову ВП № 53804510 про стягнення з боржника – Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області витрат виконавчого провадження (витрат на проведення виконавчих дій) в сумі 125, 00 грн.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі-Закон) Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями п.1 ч.1 ст.3 та ч.1 ст.5 Закону визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст. 18 Закону передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст. 28 Закону вказано, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про припинення виконавчого провадження, повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

В письмових поясненнях державний виконавець зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження № 53804510 було надіслано боржнику для виконання. У зв’язку з повідомленням боржником про проведення нарахування підвищення до пенсії згідно виконавчого документа, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Оскільки на момент завершення виконавчого провадження витрати виконавчого провадження в сумі 125, 00 грн. стягнуті не були, державним виконавцем постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.06.2017 року № 53804510 виділено в окреме виконавче провадження та 03.07.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54285348 по примусовому виконанню вищезазначеної постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

Поряд із тим, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду жодного доказу направлення документів виконавчого провадження боржнику.

Згідно платіжного доручення № 54285348 від 25.10.2017 року з рахунку головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області списано кошти в сумі 176, 00 грн. з призначенням платежу – витрати в сумі 176, 00 грн., згідно постанови ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області № 54285348 від 30.06.2017 року про стягнення витрат АС ВП № 54285348.

Приписами ч.1 ст.48 Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ст. 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню регламентовано, що виконавці в процесі виконання рішення можуть вилучати готівкові кошти у боржника в національній та іноземній валютах. При виявлені у боржника готівкових коштів виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, після чого готівкові кошти вилучаються, про що виконавець складає акт вилучення готівки. Вилучення проводиться у присутності понятих. Акт вилучення готівки складається у необхідній кількості примірників, перший з яких залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються боржнику або його представнику, особі, у якої вилучено, під підпис (п.3). В акті вилучення готівки обов’язково зазначаються: повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) особи, у якої вилучено готівку; розмір грошової суми, яку вилучено (цифрами та словами); найменування валюти, її кількість, номінал купюр (п.4). Розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов’язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону (п.7). На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів (п.8). Після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову (п.10).

Водночас, державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій не було дотримано порядку та процедури, визначених абз.2 ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» та п.п.3,4,7,8,10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень процедури щодо виконання рішень, а тому примусове списання з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 176, 00 грн. є протиправним.

Як визначено частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищезазначене, та те, що відповідачем не представлено суду достатніх належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, не спростовано доводів позивача, викладених в позові, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 205, 229, 241-246, 255, 295 КАС України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_1 щодо примусового списання з рахунку головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області коштів в сумі 176, 00 грн. неправомірними.

Стягнути на користь головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з Головного територіального управління юстиції у Волинській області безпідставно списані кошти в сумі 176, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12.01.2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду Черняк В.В.