Ухвала суду № 71588919, 15.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

Ухвала

15 січня 2018 року

м. Київ

справа № 753/5060/16-ц

провадження № 61-528 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Богемія сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур», третя особа - Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про захист прав споживачів, визнання договору про надання туристичних послуг недійсними та стягнення суми,

В С Т А Н О В И В

Відповідно до пункту 14 розділу XIIIПерехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

До Верховного Суду 28 грудня 2017 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, подав касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року з пропуском двадцятиденного строку, установленого частиною 1 статті 325 ЦПК України 2004 року.

Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року позивач не отримував, про існування ухвали стало відомо із Офіційного веб-порталу Судової влади України в системі Єдиного державного реєстру судових рішень.

Наведені в клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки заявник не підтвердив їх належними доказами.

Крім того, заявник не зазначив, що перешкоджало йому звернутися до суду із касаційною скаргою у передбачений законом строк з урахуванням того, що апеляційну скаргу було подано саме ОСОБА_1 та оскаржувану ухвалу оприлюдено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 13 грудня 2017 року.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною третьою статті 393 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення пунктів 2, 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 за його наявності або номер і серія паспорта; не зазначено повне найменування та місцезнаходження третьої особи, а саме: Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

За таких обставин, відповідно до вимог частини четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати касаційну скаргу (у новій редакції), копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393ЦПК України,

У Х В А Л И В

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2017 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року за клопотанням ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 15 лютого 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь