Ухвала суду № 71588657, 11.01.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/423/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/64/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рунова В. Ю.,

суддів - Олійника В. Б., Філонової Ю. О.,

з участю секретаря судового засідання - Москаленко Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 591/423/17 за апеляційними скаргами представника цивільного відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» ОСОБА_3 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на вирок Зарічного районного суду м. Сум від 08 червня 2017 року, за яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий

визнаний винуватим в пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

учасників судового провадження:

прокурора – Матеко А.В.

представника цивільного відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» – ОСОБА_6

обвинуваченого – ОСОБА_5, –

ВСТАНОВИЛА:

В поданих апеляційних скаргах:

- представник цивільного відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» ОСОБА_3 просить скасувати вирок в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_7 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ухвалити в цій частині новий вирок, яким відмовити в задоволені цього цивільного позову в повному обсязі, оскільки суд належним чином не повідомив страхову компанію про дату та час розгляду справи, відносини, що виникли є цивільно-правовими і не випливають із обвинувачення, позов потерпілого в даному кримінальному провадженні може стосуватися лише обвинуваченого, страхову компанію про страховий випадок ніхто не повідомляв і рішення страховика про виплату страхового відшкодування неможливе до набрання вироком законної сили. Крім того, зазначив, що судом не було встановлено, чи є ОСОБА_7 безпосередньо потерпілою особою та чи має він право на відшкодування моральної шкоди;

- прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду в частині неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_5 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, а також покласти на нього обов’язки, встановлені ч.1 ст.76 КК України, а саме періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, оскільки застосувавши положення ст.75 КК України, суд першої інстанції не врахував вимоги ч.1 ст.76 КК України щодо необхідності покладення на обвинуваченого певних обов’язків.

Вироком Зарічного районного суду м. Сум від 08.06.2017 ОСОБА_5 визнаний винуватим в пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.286 КК України, і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Ухвалено стягнути:

- з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на загальну суму 11583 грн.;

- з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду 20484 грн. та моральну шкоду 17400 грн. моральної шкоди.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_5 22.10.2016 близько 14 год. 40 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 поблизу буд. № 54 по вул. Г.Кондратьєва в м. Суми, порушив п.10.1, п.12.3, п.12.4 ПДР України та допустив наїзд на потерпілого ОСОБА_8, який в порушення п.4.7, п.4.14 ПДР України перетинав проїжджу частину зліва направо відносно напрямку його руху, внаслідок чого потерпілому було спричинено смерть.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи представника цивільного відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» ОСОБА_6, яка підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі, доводи прокурора Матеко А.В., який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, а апеляційну скаргу представника цивільного відповідача підтримав частково, доводи обвинуваченого ОСОБА_5, який погодився з поданими апеляційними скаргами, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника цивільного відповідача та прокурора підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин, викладених у вироку, в апеляційних скаргах представника цивільного відповідача та прокурора не оскаржуються.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційному суді є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а згідно п.2 ч.1 ст.413 цього Кодексу неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, є не застосування закону, який підлягає застосуванню.

У відповідності до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, а згідно вимог ч.3 цієї норми закону у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Згідно ч.1 ст.76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов’язки: 1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а відповідно ч.2 цієї статті на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти також й інші обов’язки, передбачені у цій частині статті, необхідні і достатні для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання.

Доводи апеляційної скарги представника ТДВ СК «Альфа-Гарант» ОСОБА_3 про неповідомлення судом про час та дату розгляду справи, на думку колегії суддів, заслуговують на увагу.

Згідно вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, зокрема: п.7) чи підлягає задоволенню пред’явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку, а згідно ч.1 ст.129 цього Кодексу, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково.

Як вбачається з вироку суду, визнаючи ОСОБА_5 винуватим у пред’явленому обвинуваченні та призначаючи йому остаточне покарання, суд першої інстанції прийняв рішення про повне задоволення цивільного позову та стягнення відповідних сум зі страхової компанії ТДВ СК «Альфа-Гарант», при цьому матеріали кримінального провадження не містять даних, що б свідчили про належне повідомлення відповідної страхової компанії.

Так, по даному кримінальному провадженні відбулися судові засідання: 02.02.2017, 13.02.2017, 14.03.2017, 04.05.2017, 07.06.2017, однак лише про судове засідання від 04.05.2017 страхова компанія була повідомлена судом, що підтверджується поштовим повідомленням.

Крім того, 06.06.2017 до Зарічного районного суду м. Сум від страхової компанії надійшов запит про стан розгляду справи, в якому також зазначалося про не направлення судом до ТДВ СК «Альфа-Гарант» будь-яких процесуальних документів у справі та повісток.

Також матеріали кримінального провадження не містять жодних даних про те, що судом надано було відповідь на вказаний запит.

Оскільки до ТДВ СК «Альфа-Гарант» було пред’явлено цивільний позов, тому дана компанія мала права цивільного позивача, а ст.62 КПК України передбачено, що цивільний відповідач має права передбачені КПК України для підозрюваного, обвинуваченого в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього.

Однак неповідомлення вказаного учасника судового провадження обмежувало його процесуальні права.

Таким чином, в даному випадку судом першої інстанції було порушено право доступу до правосуддя цивільного відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант», зокрема, ст.21 КПК України, яка передбачає, що кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків, у порядку передбаченому КПК України.

Суд апеляційної інстанції в даному випадку позбавлений законної можливості вирішити цивільний позов по суті, оскільки вказане питання належним чином не досліджувалося судом першої інстанції з участю цивільного відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що судом докази досліджувалися в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження висновку судово автотехнічної експертизи № 62 від 17.01.2017 та про його дослідження не заявлялося.

Однак суд на вказаний доказ послався у вироку, що відповідно до ст.370 КПК України зроблене бути не може, оскільки суд має обґрунтовувати рішення на підставі доказів досліджених під час судового розгляду.

Таким чином, суд у вироку послався на доказ, який ним у судовому засіданні не досліджувався.

Окрім вище наведеного, на думку колегії суддів, обґрунтованим є і доводи апеляційної скарги прокурора з приводу неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки суд застосовуючи звільнення від відбуття покарання з випробуванням не дотримався вимог ч.3 ст.75 КК України та не поклав на обвинуваченого обов’язки, передбачені ст.76 КК України.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції у зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, задовольнивши таким чином частково апеляційні скарги представника цивільного відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» та прокурора у кримінальному провадженні.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги представника цивільного відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» про те, що страхову компанію про страховий випадок ніхто не повідомляв, рішення страховика про виплату страхового відшкодування неможливе до набрання вироком законної сили, суд не встановив чи є ОСОБА_7 в даному випадку потерпілою особою та чи має він право на відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки ці питання спочатку підлягають ретельній перевірці та дослідженню в судовому засіданні при новому судовому розгляді, а вже потім бути предметом перевірки при апеляційному розгляді.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне після скасування судового рішення призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Керуючись ст.ст.405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги представника цивільного відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» ОСОБА_3 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Зарічного районного суду м. Сум від 08 червня 2017 року відносно ОСОБА_5 скасувати у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_9. ОСОБА_10.